Справа №380/15698/24
про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення
06 березня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі судді Желік О.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №380/15698/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №380/15698/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.07.2024 за №133850017244 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за Списком №2 періоди роботи: з 01.01.1992 по 10.11.1993, з 12.11.1993 по 09.03.1994, з 01.11.1994 по 17.05.1995, з 26.05.1995 по 08.02.1999 на посаді помічника бурильника; з 09.02.1999 по 31.12.2001 на посаді майстра бурової; з 01.01.2002 по 15.02.2003 на посаді бурильником капітального ремонту свердловин; з 04.09.2003 по 16.08.2005 на посаді майстра цеху капітального і поточного ремонту нафтових і газових свердловин; з 17.08.2005 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 04.02.2008, з 05.02.2008 по 28.03.2008 на посаді майстра капітального ремонту свердловин у ООО «Варьеган-Ремонт»; з 18.04.2008 по 28.02.2011 та з 01.03.2011 по 07.07.2015 на посаді інженера по бурінню; з 12.08.2015 по 30.01.2020, з 11.02.2020 по 30.03.2020 та з 26.08.2020 по 19.04.2021 на посадах бурового та старшого бурового супервайзера.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 26.06.2024 - з дня звернення за пенсією, з урахуванням вищевказаних періодів роботи та, відповідно, з урахуванням заробітної плати, яку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) отримував, підтверджену документами, наданими пенсійному органу.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 у справі №380/15698/24 повернуто скаржнику.
Таким чином, 23.09.2024 набрало законної сили судове рішення по справі №300/801/24.
11.02.2025 до суду звернувся позивач із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовано подану заяву тим, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 в справі №380/15698/24 набрало законної сили 23.09.2024, однак станом на момент звернення до суду із даною заявою не виконано відповідачем.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 згадану заяву про встановлення судового контролю за виконанням згаданого рішення суду призначено до розгляду в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 5-тиденний строк з дня отримання даної ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданої заяви, а також усіх доказів які підтверджують виконання боржником рішення суду від 05.09.2024 в справі №380/15698/24.
24.02.2025 від Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшли додаткові пояснення на заяву ОСОБА_1 , в яких представник зазначила, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду 05.09.2024 у справі №380/15698/24 позивачу зараховано до страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за Списком №2 спірні періоди роботи та з 26.06.2024 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2. Також послалась на те, що в довідках, виданих установами російської федерації від 10.02.2003 (без номера), №М-432 від 22.09.2017, №М-474 від 28.092017 зазначена заробітна плата з урахуванням районного коефіцієнта та північної надбавки. Водночас, північна надбавка чинним законодавством України не передбачена, а тому не може вважатись додатковою заробітною платою. Представник відповідача послалась на те, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. З огляду на вказане, представник ГУ ПФУ в Дніпропетровській області просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його клопотання про встановлення судового контролю.
Від ОСОБА_1 до суду надійшли додаткові пояснення, в яких він наполягав на невиконанні у повному обсязі рішення суду, оскільки аж 10.02.2025, тобто після отримання заяви про встановлення судового контролю боржником призначено йому пенсію. Проте, така пенсія призначена без врахування його заробітної плати, яку позивач отримував та яку суд зобов'язав врахувати при призначенні пенсії.
Розглянувши клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Вказані конституційні положення знайшли своє відображення у відповідних нормах КАС України.
Так, відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
А за змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки протилежне суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Суд також зауважує, що у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» Європейський суд з прав людини наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд під час вирішення справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Отже, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27 від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України № 11944/05 від 12 травня 2011 року).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Ромашов проти України від 27 квітня 2004 року, Шаренок проти України від 22 лютого 2004 року зазначено, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), № 29439/02 від 26 квітня 2005 року та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06 від 19 лютого 2009 року).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішенню суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
Також суд зауважує, що з аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
За приписами частини 1 статті 3 КАС України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною 3 статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Суд звертає увагу, що 18.12.2024 опублікований, а 19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» №4094-IX (далі - Закон №4094-ІX), яким, зокрема, внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІX передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Суд зауважує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 у цій справі суд не зобов'язував відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Проте, вказана обставина не позбавляє позивача права звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду після його ухвалення.
За таких обставин, на підставі частини 3 статті 3 КАС України, пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІX, під час вирішення заяви позивача про встановлення судового контролю до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, а саме норми Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення судового контролю в редакції Закону №4094-ІX.
Так, відповідно до статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 382 КСУ ( у редакції Закону №4094-IX від 21.11.2024) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, стаття 382 КАС України надає право суду, який ухвалив відповідне судове рішення, з метою забезпечення його належного виконання, застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання такого судового рішення у строк, встановлений судом.
При цьому, умовами, за яких суд має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, є невиконання, виконання не у повному обсязі або не у спосіб встановлений судом судового рішення всупереч вимог Конституції та закону.
Як уже встановлено судом вище, рішенням суду від 05.09.2024 по справі №380/15698/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, окрім зарахування певних періодів роботи ОСОБА_1 до його страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за Списком №2, призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 26.06.2024 - з дня звернення за пенсією, з урахуванням таких періодів роботи та, відповідно, з урахуванням заробітної плати, яку ОСОБА_1 отримував, підтверджену документами, наданими пенсійному органу.
09.12.2024 Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи №380/15698/24, які позивач звернув до примусового виконання.
Так, відомостями з Автоматизованої системи виконавчого провадження підтверджено, що Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 21.01.2025 відкрито виконавче провадження №76854048, у якому ОСОБА_1 є стягувачем, а Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - боржником. При цьому, станом на день розгляду заяви, таке провадження є відкритим та не завершеним.
Вказана обставина сама по собі підтверджує факт невиконання судового рішення.
В подальшому, відповідач звернувся із заявою про роз'яснення судового рішення від 05.09.2024, у задоволенні якої відмовлено ухвалою суду від 30.01.2025 з тих підстав, що рішення є чітким і зрозумілим.
Згідно наявних в матеріалах справи протоколу призначення пенсії та розрахунку заробітних плат, які враховані при визначенні розміру пенсії, суд встановив, що 10.02.2025 ОСОБА_1 пенсійним органом призначено пільгову пенсію по віку за Списком №2, при цьому, за роки роботи на території російської федерації показник заробітної плати взятий для розрахунку в нульовому еквіваленті.
Водночас, як уже зазначено, суд у резолютивній частині рішення від 05.09.2024 зобов'язав призначити пенсію позивачу з урахуванням заробітної плати, яку ОСОБА_1 отримував, підтверджену документами, наданими пенсійному органу.
Окрім цього, у мотивувальній частині суд також наголосив, що відповідачем не може бути відмовлено у врахуванні набутого стажу позивача на території російської федерації, а також при обчисленні розміру пенсії заробітної плати (доходу) позивача за періоди роботи на території росії, а тому єдиним ефективним засобом правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який повністю виключить для пенсійного органу можливість невиконання чи неналежного виконання рішення суду при призначенні пенсії, буде визнання рішення суб'єкта владних повноважень протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, а саме: зарахувати позивачу спірні періоди роботи як до загального так і до пільгового стажу, а також призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 26.06.2024 з дня звернення за пенсією, з урахуванням заробітної плати, яку позивач отримував за вказаний період.
При цьому, під час розгляду справи судом встановлено, що пенсійному органу ОСОБА_1 при зверненні за пенсією надавав, серед іншого:
архівну довідку про заробітну плату від 22.09.2017 за №М-432, видану адміністрацією міста Нижньовартівськ;
довідку про заробітну плату від 10.02.2003, виданою ЗАО «Самотлорське управління по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітальному ремонті свердловин»;
архівну довідку про підтвердження розміру заробітної плати від 28.09.2017 за №М-474, видану адміністрацією міста Нижньовартівськ;
архівну довідку про підтвердження розміру заробітної плати від 28.09.2017 за №М-467, видану адміністрацією міста Нижньовартівськ;
архівну довідку про заробітну плату від 14.08.2017 за №08-3889, видану Публічним акціонерним товариством «РН-Західний Сибір»;
довідку про заробіток для обчислення пенсії від 10.07.2006 за №272, видану ООО «Співдружність-Радужний-2»;
архівну довідку про підтвердження заробітної плати від 23.04.2010 за №М-70/2, видану адміністрацією міста Радужний;
довідку від 01.10.2009, видану ООО «РуссІнтеграл «Варьеган-Ремонт».
Таким чином, оскільки відомості згаданих довідок про заробітну плату позивача не взято при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 , суд констатує про невиконання у повному обсязі рішення суду від 05.09.2024 у справі №380/15698/24.
Окремо суд зазначає, що у довідках, наданих позивачем пенсійному органу, зокрема у довідках від 10.02.2003 (без номера), від 14.08.2017 за №08-3892, від 14.08.2017 за №08-3890, від 14.08.2017 за №08-3889, від 10.07.2006 за №272, від 01.10.2009 (виданою ООО «РуссІнтеграл «Варьеган-Ремонт») вказано відповідні суми та зазначено, що такі суми є заробітком ОСОБА_1 , який має бути врахований при призначенні пенсії.
Щодо довідок від 22.09.2017 за №М-432, від 28.09.2017 за №М-478, від 28.092017 за №М-474, від 28.09.2017 за №М-467, від 23.04.2010 за №М-70/2, то їх зміст дає змогу дійти висновку, що в таких довідках вказана загальна сума заробітної плати ОСОБА_1 , при цьому зазначено відсоток районного коефіцієнту (70%), який необхідно вирахувати із відповідних сум.
З огляду на вищевикладене, суд погоджується із заявником, що відповідачем не виконано у повному обсязі рішення суду від 05.09.2024 по справі №380/15698/24.
Тому, враховуючи відсутність у матеріалах заяви доказів виконання рішення суду та дію імперативної норми частини 1 статті 382 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність встановлення судового контролю у вказаній справі та зобов'язати відповідача подати до суду в 15-денний строк звіт про виконання судового рішення, що є достатнім строком згідно частини 3 статті 382-1 КАС України.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу (ч. 6 ст. 382-1 КАС України).
Враховуючи наведене, керуючись статтями 248, 248, 382-382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №380/15698/24 - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 у справі №380/15698/24.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49000) в строк протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 у справі №380/15698/24.
Роз'яснити, що звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
Суддя Желік О.М.