Справа №380/15698/24
з питань встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення
06 березня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі судді Желік О.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №380/15698/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №380/15698/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.07.2024 за №133850017244 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового (загального) та пільгового (спеціального) стажу за Списком №2 періоди роботи: з 01.01.1992 по 10.11.1993, з 12.11.1993 по 09.03.1994, з 01.11.1994 по 17.05.1995, з 26.05.1995 по 08.02.1999 на посаді помічника бурильника; з 09.02.1999 по 31.12.2001 на посаді майстра бурової; з 01.01.2002 по 15.02.2003 на посаді бурильником капітального ремонту свердловин; з 04.09.2003 по 16.08.2005 на посаді майстра цеху капітального і поточного ремонту нафтових і газових свердловин; з 17.08.2005 по 31.12.2006, з 01.01.2007 по 04.02.2008, з 05.02.2008 по 28.03.2008 на посаді майстра капітального ремонту свердловин у ООО «Варьеган-Ремонт»; з 18.04.2008 по 28.02.2011 та з 01.03.2011 по 07.07.2015 на посаді інженера по бурінню; з 12.08.2015 по 30.01.2020, з 11.02.2020 по 30.03.2020 та з 26.08.2020 по 19.04.2021 на посадах бурового та старшого бурового супервайзера.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 26.06.2024 - з дня звернення за пенсією, з урахуванням вищевказаних періодів роботи та, відповідно, з урахуванням заробітної плати, яку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) отримував, підтверджену документами, наданими пенсійному органу.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 у справі №380/15698/24 повернуто скаржнику.
Таким чином, 23.09.2024 набрало законної сили судове рішення по справі №300/801/24.
21.02.2025 до суду надійшла заява Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №380/15698/24, в якій пенсійний орган просить встановити порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 по справі №380/15698/24 шляхом: «Зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 26.06.2024 - з дня звернення за пенсією, з урахуванням вищевказаних періодів роботи та, відповідно, з урахуванням заробітної плати, яку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) отримував, підтверджену документами, наданими пенсійному органу без врахування довідок із зазначення районного коефіцієнта та північної надбавки».
В свою чергу, позивач по справі подав суду заперечення щодо заяви про встановлення способу або порядку виконання судового рішення, в якій, серед іншого, наголосив на її безпідставності, оскільки така подана неналежним суб'єктом.
У судове засідання, що відбулось 05.03.2025, представники сторін не з'явились. За наслідком проведення судового засідання суд вирішив перейти до письмового провадження з метою розгляду заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи поданої Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області заяви, зазначає наступне.
Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 по справі №380/15698/24 є обов'язковим до виконання на всій території України.
Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.
Відповідно до статті 1 Закону України 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон 1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною третьою статті 33 Закон №1404-VIII, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Судом зазначає, що відомостями з Автоматизованої системи виконавчого провадження підтверджено, що Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 21.01.2025 відкрито виконавче провадження №76854048, у якому ОСОБА_1 є стягувачем, а Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - боржником. При цьому, станом на день розгляду заяви, таке провадження є відкритим та не завершеним.
Водночас, суд зауважує, що в даному випадку заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення подана боржником по справі, а не стягувачем чи виконавцем, що не відповідає вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 378 КАС України.
При цьому, у поданій заяві боржник фактично просить змінити резолютивну частину рішення, що також не узгоджується з приписами норм законодавства щодо встановлення чи зміни способу або порядку виконання рішення суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 248, 256, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №380/15698/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Желік О.М.