06 березня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/350/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області (Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
18.02.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 20.03.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, починаючи з 01.04.2024, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у повному обсязі без застосування обмеження максимальним розміром, та виплатити недоотримані суми з урахуванням раніше виплачених сум пенсії, починаючи з 20.03.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в відповідача та отримує пенсію як особа, що отримала інвалідність II групи внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС. Пенсія виплачується з обмеженням максимального розміру пенсії 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ухвалою від 24.02.2025 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.
На виконання вимог ухвали від 24.02.2025 від позивача надійшла заява про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої зазначено, що про порушення своїх прав позивач дізнався 30 грудня 2024 року від керівника «Чорнобильської організації Луганської області» ОСОБА_2 , якому аналогічні позовні вимоги були задоволені. 30 грудня 2024 року позивач надіслав заяву відповідачу, в якій просив виплачувати пенсію без обмеження максимального розміру. Також вважає, що в даному випадку наявна триваюча протиправна діяльність відповідача. Окрім того, посилаючись на положення статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», позивач робить висновок, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає. Також позивач посилається, що постійно хворіє, маю незадовільний стан здоров'я, є інвалідом війни 2 групи та ліквідатором ЧАЕС І категорії, з 07.02.2025 по 21.02.2025 знаходився на лікуванні, раніше теж хворів, але документи не збереглися. Тому позивач просить поновити процесуальний строк звернення з адміністративним позовом.
Розглянувши заяву про поновлення строку для звернення до адміністративного суду, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша).
Абзацом першим частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як вже вище вказано, строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Водночас суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових, чи обмежено її максимальним розміром. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду застосування частини першої статті 121 КАС України, уперше сформульованою у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/19, «правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки».
Тому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані із дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд зауважує, що у численній практиці Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі № 826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі № 487/3042/16-а, висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Застосовуючи строк, визначений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України, суддя вважає, що з вимогами щодо оскарження дій відповідача по обмеженню пенсії максимальним розміром починаючи з серпня 2024 року по січень 2025 року включно згаданий строк позивачем не пропущено. Що стосується іншої частини, то шестимісячний строк звернення позивача до суду пропущений.
Щодо наведених позивачем підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду, суддя зазначає таке.
Позивач щомісячно отримував пенсійні виплати, а тому, в будь-якому разі, розмір пенсії був йому відомий.
Позивач міг звернутися до відповідача за отриманням інформації про проведений перерахунок його пенсії та дізнатися, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових, зокрема і щодо питання обмеження пенсії максимальним розміром. Тобто проявити належну зацікавленість. Чого позивачем своєчасно не здійснено.
Тому суд відхиляє як безпідставні твердження позивача про те, що про порушення своїх праві він дізнався 30 грудня 2024 року від керівника «Чорнобильської організації Луганської області», як на підставу для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Необізнаність позивача з нормами законодавства носить суб'єктивний характер та не виключає можливість звернутися за отриманням правової допомоги (в тому числі безоплатної) у разі, якщо такої допомоги він потребував, у межах строку, встановленого законом для звернення до адміністративного суду з цим позовом, який був достатнім для вчинення відповідних дій.
Також суд зауважує, що позивачем не надано суду жодних доказів перебування на лікуванні з 20.03.2024 по 07.02.2025.
При цьому перебування на лікуванні з 07.02.2025 по 21.02.2025 жодним чином не завадило позивачу 12.02.2025 (згідно даних сайту УКРПОШТА) звернутися до суду з даним позовом.
Щодо послання позивача на отримання відповіді відповідача, як на підставу для поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що отримання позивачем листа ГУПФУ в Луганській області від 29.01.2025 у відповідь на його звернення від 30.12.2024 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав у відповідній частині вимог, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Тим більше, що таке звернення відбулося після спливу значного проміжку часу.
Судом критично оцінюються посилання позивача на ту обставину, що строки звернення до суду в даному випадку не застосовуються, оскільки дані правовідносини мають триваючий характер (триваюча протиправна бездіяльність), з огляду на таке.
Суд звертає увагу, що правовідносини мають триваючий характер у тому випадку, коли вони продовжуються в часі та їх сутність не завершується одноразовою дією чи подією.
У контексті триваючої протиправної бездіяльності йдеться про ситуації, коли особа або суб'єкт не виконує своїх обов'язків або зобов'язань протягом тривалого періоду. Триваючі правовідносини, зокрема, мають такі ознаки: протяжність у часі - правопорушення або бездіяльність відбуваються неодноразово, а мають системний характер; постійність порушення - дія (або бездіяльність) продовжує створювати правові наслідки, доки вона не буде усунута тощо.
Як було зазначено судом вище, пенсія є щомісячним періодичним платежем, а отже після закінчення відповідного строку виплати відповідне правопорушення є припиненим.
Відтак, посилання позивача на триваючий характер правовідносини є необґрунтованими та безпідставними.
Також безпідставними є посилання позивача на положення статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та те, що звернення до суду не обмежується шестимісячним строком, з огляду на таке.
Суд зазначає, що частиною третьою статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Тобто вказаною статтею врегульовано питання строків перерахунку призначених пенсій.
Водночас процесуальні строки визначаються Кодексом адміністративного судочинства.
З аналізу положень статті 122 КАС України слідує, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, в даних правовідносинах необхідно розмежувати строк виплати пенсії органом, що призначає і виплачує пенсію, та строк звернення до адміністративного суду.
Суд вказує, що згідно з ухвалою від 24.02.2025 про залишення без руху позовної заяви, позивач не був обмежений у наданні доказів поважності пропуску строку, передбаченого для звернення до суду.
На думку суду, самі по собі вказані доводи не впливають на можливість позивача дізнатися про порушення своїх прав у відповідній частині вимог, в тому числі за участю представника, чого позивачем тривалий час не було здійснено, що свідчить про триваючи пасивну поведінку позивача.
За наведених обставин, суд вважає зазначені позивачем підстави для поновлення позивачу строку звернення до суду неповажними.
Доказів існування обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду позивачем не надано.
Відтак, суддя дійшов висновку, що заява позивача про поновлення строку для звернення до адміністративного суду не містить поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог щодо оскарження дій відповідача про обмеження пенсії максимальним розміром за період починаючи з 20.03.2024 по 31.07.2024 включно.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з пунктами 1 та 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 20.03.2024 по 31.07.2024; зобов'язання відповідача, починаючи з 01.04.2024, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у повному обсязі без застосування обмеження максимальним розміром, та виплатити недоотримані суми з урахуванням раніше виплачених сум пенсії, починаючи з 20.03.2024 по 31.07.2024, підлягає поверненню внаслідок визнання судом вказаних в клопотанні про поновлення строку звернення до суду підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду неповажними (випадок, передбачений частиною другою статті 123 КАС України).
Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Після усунення недоліків позовна заява в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01.08.2024; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, починаючи з 01.08.2024, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у повному обсязі без застосування обмеження максимальним розміром, та виплатити недоотримані суми з урахуванням раніше виплачених сум пенсії, починаючи з 01.08.2024, відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви в цій частині, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не вбачає, у зв'язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі в зазначеній частині позовних вимог.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 статті 4 КАС України).
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно із пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259, 260, 262 КАС України, суддя вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись статтями 12, 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 20.03.2024 по 31.07.2024; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області, починаючи з 01.04.2024, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у повному обсязі без застосування обмеження максимальним розміром, та виплатити недоотримані суми з урахуванням раніше виплачених сум пенсії, починаючи з 20.03.2024 по 31.07.2024, повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01.08.2024; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, починаючи з 01.08.2024, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у повному обсязі без застосування обмеження максимальним розміром, та виплатити недоотримані суми з урахуванням раніше виплачених сум пенсії, починаючи з 01.08.2024.
Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Зобов'язати відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів; належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1 ; всі документи, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішень, вчиненні дій, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити строк для подання на офіційну електрону адресу суду або за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, відповіді на відзив та заперечення протягом 5 днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).
Справа розглядатиметься суддею Свергун І.О. одноособово.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки, встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала в частині відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Ухвала щодо повернення частини позовних вимог набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун