про закриття провадження у справi
06 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/10468/22
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кондратюк Дар'ї Петрівни про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови,
До Окружного адміністративного суду міста Києва 12 липня 2022 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - перший відповідач, Відділ), старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кондратюк Дар'ї Петрівни (далі - другий відповідач, старший державний виконавець) з такими вимогами:
1) визнати протиправними дії другого відповідача при винесенні постанови від 30.06.2022 ВП № 60545179 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 171309,15 грн;
2) визнати протиправною та скасувати постанову другого відповідача від 30.06.2022 ВП № 60545179 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 171309,15 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 60545179 з примусового виконання виконавчого листа № 2/359/2771/17, виданого 22 лютого 2018 року Бориспільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди 1769120,00 грн та 1000,00 грн моральної шкоди.
Старшим державним виконавцем відділу 30 червня 2022 року винесено постанову про повернення виконавчого документа у виконавчому провадженні № 60545179 на підстави заяви стягувача щодо повернення виконавчого документа у відповідності до пункту 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Також 30 червня 2022 року старшим державним виконавцем відділу у ВП № 60545179 винесено постанову про стягнення виконавчого збору, в якій визначено відповідно до статей 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» стягнути з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 176140,49 грн.
Позивач з цією постановою не згоден, оскільки, виходячи з пункту 21 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору. Наведені обставини, на думку позивача, свідчать, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.
За таких обставин при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
Також позивач зазначив, що з урахуванням редакцій Закону України «Про виконавче провадження», які були чинними у період існування заборгованості ОСОБА_1 , база обрахунку виконавчого збору змінювалась, а саме: в період до 28 серпня 2018 року розмір виконавчого збору становив 10 відсотків фактично стягнутої суми, а у період після 28 серпня 2018 року - 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.
Державний виконавець визначив суми виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню за виконавчими документами, тобто застосував Закон України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній після 28 серпня 2018 року, тим самим поширив дію закону на правовідносини, що виникли до його прийняття, та погіршив становище боржника.
За наведених обставин позивач вважає протиправними дії старшого державного виконавця при винесенні постанови від 30 червня 2022 року ВП № 60545179 про стягнення виконавчого збору у розмірі 171309,15 грн, а постанову - протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 11 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року прийнято адміністративну справу до провадження; розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; призначено судове засідання у справі на 06 березня 2025 року об 11 год. 30 хв. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4.
Від представника відділу до суду 05 березня 2025 року надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 60545179 з примусового виконання виконавчого листа № 2/359/2771/17, виданого 22 лютого 2018 року Бориспільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди 1769120,00 грн та 1000,00 грн моральної шкоди.
У зв'язку із надходженням 07 червня 2022 року заяви стягувача про повернення виконавчого листа, старшим державним виконавцем відділу відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу та постанову від 3 червня 2022 року про стягнення виконавчого збору, яку виділено в окреме провадження.
У подальшому начальником відділу відповідно до частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» проведено перевірку матеріалів виконавчого провадження № 60545179, за результатами якої скасовано постанову від 30 червня 2022 року № 60545179 про стягнення виконавчого збору.
Зважаючи на наведені обставини, представник Відділу вважає, що у справі відсутні предмет спору, у зв'язку з чим наявні підстави для закриття провадження у справі.
Другий відповідач правом подати відзиви на позовну заяву не скористався.
У судове засідання належним чином повідомлені сторони не прибули, явку своїх повноважних представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили.
Позивачем до Окружного адміністративного суду міста Києва 06 грудня 2022 року подано заяву від 30 листопада 2022 року про розгляд справи за відсутності позивача.
Від Відділу до суду 05 березня 2025 року надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника першого відповідача.
Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев'ята статті 205 КАС України).
Керуючись наведеними положеннями КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
Постановою головного державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 08 листопада 2019 року відкрито виконавче провадження № 60545179 з примусового виконання виконавчого листа № 2/359/2771/17, виданого 22 лютого 2018 року Бориспільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди 1769120,00 грн та 1000,00 грн моральної шкоди (арк. справи 25).
В Інформації про виконавче провадження № 60545179 вказано, що головним державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області 18 листопада 2019 року винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 177912,00 грн та витрат виконавчого провадження в сумі 300,00 грн.
Згідно з постановою від 04 вересня 2020 року виконавче провадження № 60545179 передано до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (арк. справи 26-27).
Відповідно до постанови від 29 липня 2021 року виконавче провадження № 60545179 передано до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (арк. справи 28).
Постановою старшого державного виконавця відділу від 20 травня 2022 року відповідно до ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2021 року по справі № 359/9893/15-ц у виконавчому провадженні № 60545179 замінено стягувача ОСОБА_2 на ОСОБА_3 (арк. справи 29-30).
До відділу 07 червня 2022 року надійшла заява стягувача про повернення йому виконавчого документа, що перебуває на виконанні у виконавчому провадженні № 60545179, відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (арк. справи 31).
Постановою старшого державного виконавця Відділу від 30 червня 2022 року у виконавчому провадженні № 60545179 стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 176140,49 грн (арк. справи 33).
Вказана постанова мотивована тим, що до Відділу надійшла заява стягувача щодо повернення виконавчого документа у відповідності пункту 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Частиною третьою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Залишок нестягнутого виконавчого збору на момент повернення виконавчого документа стягувачу склав 176140,49 грн.
Старшим державним виконавцем Відділу 30 червня 2022 року винесено постанову у виконавчому провадженні № 60545179 про повернення виконавчого документа стягувачу, якою, серед іншого, постанову № 60545179 від 30 червня 2022 року про стягнення виконавчого збору виділено в окреме провадження (арк. справи 32).
Начальником Відділу постановою від 30 вересня 2022 року у виконавчому провадженні № 60545179 скасовано документ «Постанова про стягнення виконавчого збору» від 01 липня 2022 року, що видав ОСОБА_4 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/359/2771/17, виданого 22 лютого 2018 року Бориспільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди 1769120,00 грн та 1000,00 грн моральної шкоди. Постанова мотивована тим, що постановою начальника Відділу про перевірку матеріалів виконавчого провадження № 60545179 від 21 вересня 2022 року скасовано постанову № 60545179 від 30 червня 2022 року про стягнення виконавчого збору (арк. справи 55-56).
Вказані обставини також підтверджені наявною в матеріалах справи Інформацією про виконавче провадження № 60545179 (арк. справи 16-24).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів (частина друга статті 27 Закону № 1404-VIII).
Абзацами першим, третім частини четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII визначено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Відповідно до частини шостої статті 27 Закону № 1404-VIII у разі наступних пред'явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову (частина четверта статті 37 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону № 1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Частиною третьою статті 40 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Абзацом другим частини третьої статті 74 Закону № 1404-VIII визначено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець (частина третя статті 287 КАС України).
З матеріалів справи судом встановлено, що предметом спору по даній справі є постанова старшого державного виконавця Відділу від 30 червня 2022 року у виконавчому провадженні № 60545179 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 176140,49 грн, а також дії старшого державного виконавця Відділу щодо винесення цієї постанови.
Однак, після звернення позивача до суду з цим позовом начальником Відділу при здійсненні перевірки матеріалів виконавчого провадження № 60545179 у межах повноважень, визначених в абзаці другому частини третьої статті 74 Закону № 1404-VIII, своєю постановою скасовано постанову старшого державного виконавця про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору.
Тобто вказані обставини свідчать, що на час розгляду справи оскаржувані позивачем порушення у виконавчому провадженні № 60545179 вже виправлені відповідачем - відповідним органом державної виконавчої служби, який згідно з положеннями частини третьої статті 287 КАС України, є належним відповідачем у даній справі.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Зважаючи, що на час розгляду справи порушення, про які стверджує позивач, вже самостійно виправлені суб'єктом владних повноважень у визначений частиною третьою статті 74 Закону № 1404-VIII спосіб, а у суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення прав позивача неможливе без визнання оскаржуваної постанови та дій старшого державного виконавця протиправними після такого виправлення, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
Щодо понесених позивачем витрат по сплаті судового збору при зверненні до суду з цим позовом суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина друга статті 7 вказаного Закону).
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір в розмірі 2753,40 грн, що підтверджено квитанціями від 07 липня 2022 року № 0.0.26006737812 в розмірі 1984,80 грн та від 04 вересня 2022 року ID 1749-6140-3005-9817 в розмірі 768,60 грн.
Відповідно суд роз'яснює позивачу право звернутися до суду із клопотанням про повернення судового збору.
Керуючись статтями 238, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кондратюк Дар'ї Петрівни про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови.
Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя К.О. Пляшкова