06 березня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/15531/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В. під час розгляду в письмовому провадженні справи за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні відповідача Вінницька обласна прокуратура, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні відповідача - Вінницька обласна прокуратура (далі - третя особа), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у затримці виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 802/1072/15-а про поновлення позивача, незаконно звільненого на посаді заступника прокурора Вінницької області, а також у невиплаті компенсацій на всі дні невикористаних щорічних та додаткових відпусток;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 802/1072/15-а про поновлення позивача, незаконно звільненого, на посаді заступника прокурора Вінницької області у розмірі 145899,00 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток у розмірі 396175,92 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за невикористані дні додаткових відпусток у розмірі 24940,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2022 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що справа буде розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року прийнято до провадження справу та визначено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 27 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п'яти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника): позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з доказами її надіслання до електронного кабінету відповідача (відповідачів); документа про сплату судового збору у розмірі 1458,99 грн; заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.
05 березня 2025 року до суду від позивача через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшли заяви про усунення недоліків та доручення доказів від 04 березня 2025 року, до яких додано: квитанцію про сплату судового збору, копію ідентифікаційного номера, копію трудової книжки на ім'я позивача, свідоцтва про народження дітей, відомості про застраховану особу (Форма ОК-5) на ім'я дружини ОСОБА_2 . У заяві про усунення недоліків також надані пояснення щодо належного відповідача та строку звернення до суду.
У заяві про усунення недоліків від 04 березня 2025 року щодо строку звернення до суду зазначено, що у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 461/1303/19 Верховний Суд зробив висновок, що: «...за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже строк пред'явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі обмежуються трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.».
Оскільки з наказом про поновлення на роботі позивач був ознайомлений 17 червня 2022 року, а позов до суду поданий 16 вересня 2022 року, то тримісячний строк звернення до суду не пропущений.
Щодо посилання позивача на тримісячний строк звернення до суду з вимогами про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною першою, другою статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.
У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно зі статтею 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Верховний Суд уже висловлював правову позицію щодо юридичної природи відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, та щодо застосування статей 233 КЗпП України, 122 КАС України до спорів про його стягнення, ініційованих колишніми публічними службовцями.
У пункті 57 постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 зазначено, що за змістом статей 94, 116, 117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Отже, передбачене статтею 117 КЗпП України відшкодування не є заробітною платою, у зв'язку з чим звернення до суду з вимогами про його стягнення обмежується строком звернення до суду.
Висновок щодо норми права, яка підлягає застосуванню до випадків обчислення строків звернення до суду колишніх публічних службовців з вимогами про стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні було викладено в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20.
В указаній постанові зазначено, що встановлений у частині першій статті 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору.
Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п'ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.
Отже, виходячи з указаних правових позицій, з цим позовом до суду позивач мав звернутися у місячний строк з моменту, коли дізнався (мав дізнатися) про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом й у постанові від 02 травня 2024 року у справі № 300/1906/21.
Судом встановлено, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 802/1072/15-а наказом Генерального прокурора України від 24 січня 2022 року № 82 скасовано наказ Генерального прокурора України від 23 березня 2015 року № 209к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора прокуратури Вінницької області у зв'язку з припинення трудового договору відповідно до пункту 7-2 статті 36 КЗпП України та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора прокуратури Вінницької області з 24 березня 2015 року.
Відповідно до наказу Вінницької обласної прокуратури від 24 січня 2022 року № 44к у зв'язку з поновленням ОСОБА_1 на раніше обійманій посаді прокуратури Вінницької області, керуючись статтею 11 Закону України «Про прокуратуру», вимогами статті 29 КЗпП України наказано заступнику прокурора Вінницької області ОСОБА_1 , тимчасово визначити робоче місце у Вінницькій обласній прокуратурі за адресою: м. Вінниця, вул. Монастирська 33, к. 212.
З означеним наказом позивач був ознайомлений 17 червня 2022 року.
Отже, перебіг строку звернення до суду з вимогами щодо середнього заробітку за час затримки виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 802/1072/15-а про поновлення позивача, незаконно звільненого, на посаді заступника прокурора Вінницької обласної прокуратури за період з 29 вересня 2021 року по 24 січня 2022 року розпочався 18 червня 2022 року - на наступний день за днем ознайомлення позивача з наказом про поновлення його на посаді, а сплив зазначений строк, відповідно, 18 липня 2022 року.
До суду з позовною заявою позивач звернувся через свого представника 16 вересня 2022 року, тобто з пропуском місячного строку, встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України (щодо позовних вимог про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення).
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (частина п'ятнадцята статті 171 КАС України).
Частиною першою статті 123 КАС України регламентовано, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена (частина третя статті 240 КАС України).
Згідно з частиною четвертою статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до суду в загальному порядку.
З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку, що позивачем пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у затримці виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 802/1072/15-а про поновлення позивача, незаконно звільненого на посаді заступника прокурора Вінницької області та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 802/1072/15-а про поновлення позивача, незаконно звільненого, на посаді заступника прокурора Вінницької області у розмірі 145899,00 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають залишенню без розгляду.
Разом з цим, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у невиплаті компенсацій за всі дні невикористаних щорічних та додаткових відпусток, стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за невикористані дні щорічних відпусток у розмірі 396175,92 грн та компенсації за невикористані дні додаткових відпусток у розмірі 24940,00 грн.
Керуючись статтями 121, 122, 171, 240, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд
Продовжити розгляд справи № 640/15531/22 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні відповідача - Вінницька обласна прокуратура, про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у невиплаті компенсацій за всі дні невикористаних щорічних та додаткових відпусток, стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за невикористані дні щорічних відпусток у розмірі 396175,92 грн та компенсації за невикористані дні додаткових відпусток у розмірі 24940,00 грн за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, на стороні відповідача - Вінницька обласна прокуратура, в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у затримці виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 802/1072/15-а про поновлення позивача, незаконно звільненого на посаді заступника прокурора Вінницької області та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року у справі № 802/1072/15-а про поновлення позивача, незаконно звільненого, на посаді заступника прокурора Вінницької області у розмірі 145899,00 грн.
Залишення позову без розгляду в частині позовних вимог не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала в частині продовження розгляду справи набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала в частині залишення позову без розгляду в частині позовних вимог набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Кисіль