06 березня 2025 року Справа № 280/12175/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦІТІУС С" (82400, Львівська область, Стрийський р-н, м. Стрий, вул.Яворницького Д., буд. 41, код ЄДРПОУ 37488769)
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663)
про визнання дій протиправними зобов'язання вчинити певні дії,-
30.12.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦІТІУС С" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Цітіус С» пені в сумі 592 514-13 грн по податку на прибуток за результатами акту перевірки від 15.09.2017 №511/08-01-14-16/37488769;
визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Цітіус С» пені в сумі 230 176-26 грн. по податку на додану вартість за результатами акту перевірки від 15.09.2017 №511/08-01-14-16/37488769;
зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити з інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦІТІУС С», суму неправомірно нарахованої пені з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 592 514-13 грн;
зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити з інтегрованої картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦІТІУС С», суму неправомірно нарахованої пені з податку на додану вартість у загальному розмірі 230 176-26 грн.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що суми податкового зобов'язання, які нараховані Позивачу за результатами перевірки (акт перевірки від 15.09.2017 №511/08-01-14-16/37488769) повинні бути анульованими з 01 січня 2021 року, тобто з моменту набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-ІХ. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року, рішення суду набрало законної, у відповідача виникло право в інтегрованій картці платника нараховувати пеню, але цього не будо здійснено. Таке право нарахування пені виникло у відповідача не 14.11.2024, а з 21.04.2021 і відповідно сплив 1095 денний термін, тому пеня підлягає анулюванню. Просить позов задовольнити.
Відповідач заперечив, з огляду на те, що положення підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України щодо не нарахування пені чи анулювання нарахованої пені, у разі проведення такого нарахування поза межами 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню, розповсюджується виключно на правовідносини які виникли з 01.01.2021.Так як правовідносини виникли до 01.01.2021, тому підстав для анулювання пені не має. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 06.01.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 23.01.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовлено.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
У період з 17.08.2017 по 08.09.2017, фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі наказу від 04.08.2017 № 1982 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ«Цітіус С» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017 та своєчасності, достовірності, повноти нарахування єдиного внеску за період з 01.02.2011 по 30.06.2017.
За результатами перевірки складено акт від 15.09.2017 №511/08-01-14-16/37488769, відповідно до висновків якого контролюючим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства.
На підставі акта перевірки та за результатами адміністративного оскарження, було прийнято податкові повідомлення - рішення:
1) від 05.01.2018 №000291416, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 2 284 118,25 грн.;
2) від 31.10.2017 № 0014421416, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із врахуванням штрафних санкцій на загальну суму 1 007 902,50 грн.;
3) від 31.10.2017 № 010584-1313, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору, пені на 785,33 грн., з яких: за податковим зобов'язанням 0,00 грн., за штрафними санкціями 785,33 грн.
Зазначені рішення були оскаржені до суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.08.2020 у справі № 808/160/18, позовні вимоги задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано прийняте 31 жовтня 2017 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення № 0014421416 у частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 715 075 грн., у тому числі: за основним зобов'язанням у розмірі 572 060 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 143 015 грн.;
- визнано протиправним та скасовано прийняте 05 січня 2018 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення № 000291416 у частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 539 635 грн. ;
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року, апеляційні скарги ТОВ «Цітіус С» та Головного управління ДПС у Запорізькій області залишені без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 26.08.2020 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.10.2022 у справі №808/160/18, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року, ухваленим за результатом розгляду справи за правилами загального позовного провадження, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року, скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року в адміністративній справі № 808/160/18 та ухвалено нове рішення. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цітіус С» задовольнити частково, а саме:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0014421416 від 31 жовтня 2017 року, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, у частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 715075 (сімсот п'ятнадцять тисяч сімдесят п'ять) грн.;
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 000291416 від 05 січня 2018 року, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області у частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1539634,75 (один мільйон п'ятсот тридцять дев'ять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 75 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач стверджує, що Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2024 відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року у справі № 808/160/18.
Однак із ЄДРСР судом не встановлено відкриття касаційного провадження, відповідач доказів не надає.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 у справі №808/160/18, прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 26.08.2024:
- № 1564708010701 за платежем з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 744 483,50 грн;
- № 1564808010701 за платежем з податку на додану вартість у загальній сумі 292 827,50 грн.
27.08.2024 зазначені податкові повідомлення-рішення направлені рекомендованим листом з відміткою про вручення на адресу позивача. 12.09.2024 зазначені податкові повідомлення-рішення отримані посадовими (уповноваженими) особами ТОВ «Цітіус С», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 69005 14626793 (копія додається).
Позивачем були застосовані процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 26.08.2024, однак скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін (зазначене рішення у відповідача відсутнє).
Судом встановлено, що не заперечується відповідачем, після спливу граничного строку сплати (з врахуванням термінів адміністративного оскарження податкових повідомлень рішень від 26.08.2024 № 1564708010701, № 1564808010701) нараховане податкове зобов'язання:
- за платежем з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі на 744 483,50 грн, у тому числі основний платіж 676 338 грн, штрафна (фінансова) санкція 68 145,5 грн, пеня 592 514,13 грн (нарахована в автоматичному режимі),
-за платежем з податку на додану вартість у загальному розмірі 292 827,50 грн, у тому числі основний платіж 234 262 грн, штрафна (фінансова) санкція 58 565,50 грн, пеня 230 176,26 грн (нарахована в автоматичному режимі).
Нарахування пені у розмірі 592 514,13 грн та 230 176,26 грн підтверджується інтегрованою карткою платника податків.
Позивач вважає, що Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року, рішення суду набрало законної сили і у відповідача тоді виникло право в інтегрованій картці платника нараховувати пеню, але цього не будо здійснено. Позивач зазначає, що 15.04.2021 суми за результатами акту перевірки від 15.09.2017 №511/08-01-14-16/37488769 стали узгодженими і строк сплати настав не пізніше 25.04.2021. Так як з 01.01.2021 року пеня не нараховується, а нарахована підлягає анулюванню, зокрема, у разі закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків, відповідно вважає з 21.04.2021 сплив 1095 денний термін та пеня підлягає анулюванню. У зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
У статті 14 ПК України наведено визначення термінів, які вживаються у цьому Кодексі, відповідно до яких:
14.1.39. грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;
14.1.152. погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом;
14.1.153. податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу;
14.1.157. податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності;
14.1.162. пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки;
14.1.175. податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Порядок нарахування пені регламентовано статтею 129 ПК України.
Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Підпунктом 129.1.2. пункту 129.1 статті 129 ПК України визначено, що при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження)
Згідно з підпунктом 129.3.1. пункту129.3 статті 129 ПК України, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Положеннями пункту 57.3. статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
З 01.01.2021 набрав чинності Закон України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Відповідно до цього Закону до статті 129 Податкового кодексу України включено пункт 129.9.
Відповідно до положень підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у випадку закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
Тобто, з 01.01.2021 пеня не нараховується, а нарахована підлягає анулюванню, зокрема, у разі закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
При цьому як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Закон від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.
Тобто положення підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України щодо не нарахування пені чи анулювання нарахованої пені у разі проведення такого нарахування поза межами 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню, розповсюджується виключно на правовідносини які виникли з 01.01.2021.
Положення Податкового кодексу України, у тому числі статті 129, не містять прямої вказівки на те, коли у контролюючого органу виникає право нарахувати пеню платнику податків.
Такі норми, зокрема пункти 129.1 та 129.3 статті 129 Податкового кодексу України, визначають лише початок нарахування пені (день, від якого слід проводити нарахування) та закінчення нарахування пені (останній день нарахування).
Відтак, на переконання суду, право на нарахування пені у контролюючого органу виникає з моменту (дня) початку строку, визначеного Податковим кодексом України, для нарахування пені у відповідному випадку.
Тобто початок нарахування пені збігається в часі з правом (обов'язком) контролюючого органу здійснити таке нарахування пені.
Враховуючи, що положення підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України розповсюджується на правовідносини які виникли з 01.01.2021, то відповідно за вказаним підпунктом анулюванню підлягатиме пеня, право по нарахуванню якої виникло у контролюючого органу з 01.01.2021 та нарахування такої пені контролюючим органом проведено поза межами 1095 днів з дня виникнення такого права.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 27.06.2024 року по справі № 160/538/23.
Як зазначив Верховний суд у в постанові від 27.06.2024 року по справі № 160/538/23 початок нарахування пені збігається в часі з правом (обов'язком) контролюючого органу здійснити таке нарахування пені.
Перевірка позивач за результатами якої були винесені податкові повідомленні-рішення № 0014421416 від 31 жовтня 2017 року та № 000291416 від 05 січня 2018 року, проводилася за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, відповідно право (обов'язок) контролюючого органу здійснити нарахування пені виникає починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження.
Відповідно до розрахунку пені початок нарахування пені 31.01.2015 рік, (це перший робочий день, наступний за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період)), тобто право (обов'язок) контролюючого органу здійснити нарахування пені це також 2015 рік. Реалізовує це право (обов'язок) контролюючий орган лише після закінчення судового оскарження, коли сума стає узгодженою.
Застосування процедури оскарження податкових повідомлень- рішень не змінює дати виникнення права (обов'язку) контролюючого органу здійснити таке нарахування пені з 2015 року, включаючи період судового оскарження.
У разі адміністративного або судового оскарження податкових повідомлень- рішень, дата початку нарахування пені, а відповідно і дата виникнення права контролюючого органу здійснити таке нарахування пені, не змінюється, може змінитися лише розмір пені, в залежності від суми податкового повідомлення-рішення, яка стане узгодженою.
Так як положення підпункту 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України розповсюджується на правовідносини які виникли з 01.01.2021, то відповідно за вказаним підпунктом анулюванню підлягатиме пеня, право по нарахуванню якої виникло у контролюючого органу з 01.01.2021 та нарахування такої пені контролюючим органом проведено поза межами 1095 днів з дня виникнення такого права, з огляду на те, що право по нарахуванню пені у даній справі виникло у контролюючого органу у 2015 році, відповідно даний пункт не підлягає застосуванню.
Стосовно узгодження суми грошового зобов'язання, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0014421416 від 31 жовтня 2017 року та податкове повідомлення-рішення № 000291416 від 05 січня 2018 року, були оскаржені у судовому порядку.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року, частково скасовані, однак в іншій частині суми визначеної в рішеннях, були залишені в силі.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 у справі №808/160/18 прийняті нові податкові повідомлення-рішення від 26.08.2024: №1564708010701 за платежем з податку на прибуток підприємств у загальній сумі 744 483,50 грн.; №1564808010701 за платежем з податку на додану вартість у загальній сумі 292 827,50 грн.
Відповідно до підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Згідно з пунктом 60.4 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
Приписами п.56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно абз 2 п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що грошові зобов'язання підлягають сплаті протягом десяти днів саме з дня їх узгодження, а не отримання нового податкового повідомлення-рішення, яким за результатами судового оскарження фактично фіксується сума узгодженого грошового зобов'язання, правомірність нарахування якого підтверджена судом.
Наведені вище податкові повідомлення-рішення (від 26.08.2024 №1564708010701 та №1564808010701) прийняті в результаті судового оскарження попередніх (відкликаного) податкових повідомлень-рішень( №0014421416 від 31 жовтня 2017 року та № 000291416 від 05 січня 2018 рок), що є заключним етапом процедури оскарження запровадженої процедури, встановленої ПК України та не може розглядатися окремо від усієї процедури, включаючи результати судового оскарження.
Верховний Суд у справі №815/5702/16 дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення, направлене платнику податків за результатами узгодження сум грошових зобов'язань в судовому порядку, не може бути оскаржене до суду щодо суми грошових зобов'язань, яка є узгодженою з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Тобто узгодженою сума стала з моменту прийняття Третім апеляційним адміністративним судом постанови від 07.08.2024 у справі №808/160/18.
Помилковим є аргумент позивача, що право нарахування пені виникло у відповідача 14.11.2024, а з 21.04.2021 відповідно сплив 1095 денний термін, тому пеня підлягає анулюванню, оскільки як було встановлено судом право на нарахування пені виникло у контролюючого органу ще в 2015 році, тобто до 01.01.2021, що виключає застосування пункт 129.9 у статтю 129 ПК України.
Відповідач не заперечує той факт, що згідно пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (зі змінами та доповненнями) саме з 01 березня 2020 року пеня вже не нараховувалася. Згідно вимог законодавства (запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУЮ-19), а в подальшому введення воєнного стану) у пізніші періоди часу, тобто після 01 березня 2020 року по теперішній час пеня позивачу по заниженню податкових зобов'язань, які були встановлені контролюючим органом за результатами перевірки не нараховувалася, що підтверджується витягами з Інтегрованої картки платника податку (картки особового рахунку) ТОВ «Цітіус С» .
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи, суду не подано.
З огляду на викладене, суд не вбачає порушень зі сторони відповідача щодо нарахування пені, зокрема, слід зазначити, що позивач не наводить аргументів стосовно невірного розрахунку суми пені, окрім аргументу, що з 21.04.2021 сплив 1095 денний термін та пеня підлягає анулюванню за пунктом 129.9 статті 129 ПК України.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Так як у задоволенні позовних вимог відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦІТІУС С" (82400, Львівська область, Стрийський р-н, м. Стрий, вул.Яворницького Д., буд. 41, код ЄДРПОУ 37488769) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 06.03.2025.
Суддя О.В. Конишева