06 березня 2025 року Справа № 280/1938/23 Провадження № СН/280/38/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Хомича Івана Олександровича (пр. Повітрофлотський, буд. 34, оф. 30, м. Київ, 03186), до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
30.03.2023 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в особі представника - адвоката Хомича Івана Олександровича, до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо не здійснення нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди як військовослужбовцю, який приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Донецької та Луганської областях, починаючи з 16 серпня 2022 року, у розмірі 100 000,00 грн. щомісячно на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати позивачу додаткову винагороду як військовослужбовцю, який приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Донецької та Луганської областях, починаючи з 16 серпня 2022 року, у розмірі 100 000,00 грн. щомісячно на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з урахуванням вже виплаченої додаткової винагороди.
Ухвалою від 04.04.2023 позов було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.
02 травня 2023 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 08.05.2023 у справі визнано поважними причини пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду та поновлено позивачу процесуальний строк звернення до Запорізького окружного адміністративного суду з цим позовом, відкрите спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/1938/23.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2023, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2024 касаційну скаргу представника позивача задоволено частково: рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року скасувати, а справу №280/1938/23 направити на новий судовий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.
16.10.2024 справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду та була розподілена для подальшого розгляду судді Киселю Р.В.
Ухвалою від 21.10.2024, призначено розгляд адміністративної справи №280/1938/23 (провадження №СН/280/38/24) за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Запропоновано сторонам надати додаткові доводи та заперечення щодо позовних вимог та докази на їх підтвердження, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.09.2024 по даній справі. Витребувано від Східного РУ ДПС України додаткову інформацію.
31.10.2024 засобами системи «Електронний суд» від представника відповідача надійшли пояснення по справі (вх.№50025), в яких зазначено, що ОСОБА_1 виконував обов'язки в ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Завданнями які він виконував є: підготовка та подання пропозицій, опрацювання проектів бойових розпоряджень, контролю та координації застосування, організації обміну інформацією та взаємодії органів та підрозділів Державної прикордонної служби України з військовими угрупованнями (з'єднаннями), що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (що підтверджує зазначені регіональним управлінням завдання які виконують офіцери в складі оперативної групи ДПСУ).
Жодне з виконуваних позивачем завдань не може порівнюватись з участю в бойових діях безпосередньо на лінії бойового зіткнення та під вогневим ураженням противника. Висунення таких позовних вимог зневажає та нівелює ті зусилля, які прикладають військовослужбовці, що безпосередньо вступають в бій з противником.
Просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
До пояснень представник відповідача додав Витяг з бойового розпорядження Східного РУ ДПС України.
Інших пояснень (заяв, клопотань, заперечень, тощо) від учасників справи до суду не надходило.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Згідно наказу начальника Східного РУ ДПС України від 16 червня 2021 року №302 -ос підполковник ОСОБА_1 , проходить військову службу в Державній прикордонній службі України, займав посаду начальника сектору відділу взаємодій з військовими органами управління та контролю за службовою діяльністю оперативно-військового управління (з місцем дислокації м ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до бойового розпорядження начальника Східного РУ ДПС України від 16 серпня 2022 року №526дск, копія якого міститься в матеріалах справи, позивач з 16 серпня 2022 року по час звернення до суду з цим позовом виконував бойові (спеціальні) завдання у складі оперативної групи Державної прикордонної служби України основного командного пункту оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (орган військового управління ЗСУ) (далі - ОТУ Донецьк).
Починаючи з 16 серпня 2022 року позивачу припинено виплату додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100 000,00 грн. щомісячно.
Позивач звернувся до відповідача із рапортом про відновлення виплати додаткового грошової винагороди у розмірі 100 000,00 грн. з серпня 2022 року відповідно до вимог наказу АДПС України від 30 липня 2022 року №392-АГ.
Однак, листом Східного РУ ДПС України від 23 січня 2023 року №25/400-23-Вих. позивачу повідомлено, що з вивчення представлених донесень та рапортів оперативно-військового управління про виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за серпень (рапорт від 28 вересня 2022 року №11/149-22-Вн), вересень (рапорт від 01 жовтня 2022 року№11/158-22-Вн), жовтень (рапорт від 02 листопада 2022 року №11/186-22-Вн) та листопад 2022 року (рапорт від 02 грудня 2022 року11/203-22-Вн) встановлено, що документальних підтверджень безпосередньої участі позивача у заходах, передбачених Наказом №392, не встановлено, у зв'язку з чим були відсутні правові підстави для видання наказу про нарахування додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
Не погодившись із діями відповідача щодо нездійснення та не нарахування йому додаткової винагороди як військовослужбовцю, який приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Донецької та Луганської областях, починаючи з 16 серпня 2022 року, у розмірі 100 000,00 грн. щомісячно на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Позивач звертаюсь до суду із позовом в адміністративній справі зазначив дату припинення додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн. (16 серпня 2022 року), однак не вказав дату, по яку, на його думку, у разі задоволення позовної заяви, суд має зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату заявленої доплати.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, однак, суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє для захисту прав особи від можливих негативних дій суб'єкта владних повноважень у подальшому, оскільки, на час розгляду справи таких не існує.
З огляду на вказане, судом в рамках адміністративної справи №280/1938/23 спірним вважається період з 16 серпня 2022 року по 30 березня 2023 року, де 16 серпня 2022 року - це дата припинення спірної доплати, а 30 березня 2023 року - дата звернення позивача до суду із даним позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин першої та другої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Позивач є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, а тому при вирішенні даної справи аналізу підлягає законодавство, яке стосується військовослужбовців Державної прикордонної служби України.
Згідно статті 16 Закону України від 03 квітня 2003 року №661-IV «Про Державну прикордонну службі України» умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Частинами 1-4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
В подальшому, затвердженими відповідними законами України дія воєнного стану продовжувалася та діє на теперішній час.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова №168 (далі - Постанова №168), в редакції, яка застосовується з 19 липня 2022 року).
Пунктом 1 Постанови №168 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Постанову №168 доповнено пунктом 2-1, відповідно до якого встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №533 (далі - Положення).
Згідно пунктів 1, 2 Положення Адміністрація Державної прикордонної служби України (Адміністрація Держприкордонслужби) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Адміністрація Держприкордонслужби у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
На підставі пункту 9 Положення Адміністрація Держприкордонслужби в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів МВС видає директиви, накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
30 липня 2022 року Адміністрацією Держприкордонслужби, відповідно до пункту 2-1 Постанови №168, виданий наказ №392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» (далі - Наказ №392-/0/81-22-АГ), який введений в дію з 01 серпня 2022 року.
Відповідно до пункту 2 Наказу від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ заходами, передбаченими абзацом другим пункту 1 цього наказу, визначається виконання у відповідні дні військовослужбовцем: 1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України; 2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійна розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами; 3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з і виявлення та огневого ураження повітряних цілей; 4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; 5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником; 6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження; 7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому » числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; 8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які: виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням 3 противником.
У пункті 4 Наказу від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад; 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Згідно з пунктом 5 Наказу від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього Наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 Наказу).
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цих пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзаци другий, третій пункту 5 Наказу).
Відповідно до пункту 10 Наказу від 30 липня 2022 року № 392-/0/81-22-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.
Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.
Відповідно до пункту 11 Наказу від 30 липня 2022 року № 392-/0/81-22-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (абзац перший пункту 11 Наказу).
Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу (абзац другий пункту 11 Наказу).
Згідно з пунктом 12 наказу № 392-/0/81-22-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.
З 01 грудня 2022 року був уведений в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ, яким був дещо змінений перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови № 168, але залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.
Скасовуючи судові рішення суду першої та апеляційної інстанції у даній справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.11.2023 у справі №520/690/23, від 21.12.2023 у справі № 200/193/23, від 26.06.2024 у справі №200/216/23, не погодилась із застосуванням до спірних правовідносин положень Інструкції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 березня 2016 року №188, та виснувала наступне (п. 55 постанови):
«Тобто оцінювання доказів, які стосувалися наявності підстав для виплати додаткової винагороди, відбулося через призму приписів нормативного акту, який до цих правовідносин не може застосовуватися. Водночас саме документальне підтвердження участі позивача як військовослужбовця у бойових діях (заходах) слугує для відповідача підставою для виплати додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168. Оскільки протягом спірного в цій справі періоду умови і підстави для реалізації приписів зазначеного пункту визначали накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ, від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ, то саме ці накази мали бути застосовані за описаної в цій справі ситуації під час оцінювання того, чи мав позивач право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі за спірний період».
Враховуючи обов'язковість висновків суду касаційної інстанції під час нового розгляду даної справи, суд оцінює обставини даної справи з застосуванням приписів наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ, від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ.
Аналіз вищеназваних положень Постанови №168, наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ та від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ свідчить, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшується до 100 000,00 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
При цьому виплата вказаної винагороди військовослужбовцю, який перебуває у відрядженні, здійснюється за наказом начальника органу Держприкордонслужби за місцем служби такого військовослужбовця.
Східне регіональне управління, є територіальним органом Адміністрації Державної прикордонної служби України згідно компетенції, визначеної законодавством України, виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону України, забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, в районі проведення ООС (з 30 квітня 2018 року), запобігання конкретним злочинам та адміністративним правопорушенням (https://dpsu.gov.ua/ua/structure/shidne-regionalne-upravlinnya/).
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року №309 (із змінами), (в редакціях, чинних з 16 серпня 2022 року по 31 січня 2023 року) Донецька область віднесена до територій можливий дій, а Луганська - до тимчасово окупованих російською федерацією території України.
Водночас, матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах, оскільки за наслідками поданих заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 рапортів, довідок та витягів з Журналів бойових дій накази щодо підтвердження безпосередньої участі у бойових діях із зазначенням особи позивача та конкретних днів його участі у бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди, не видавалось.
При цьому, суд зазначає про те, що питання щодо правомірності/неправомірності дій керівництва Східного РУ ДПС України в частині не видання наказів на підтвердження безпосередньої участі у бойових діях із зазначенням особи позивача та конкретних днів його участі у бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди, не є предметом розгляду цієї адміністративної справи, а том судом в рамках даної справи не вирішується.
Також, суд зазначає, що лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на території можливих бойових дій під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови №168.
Окрім того, видача бойового наказу (розпорядження) також не є підтвердженням безпосередньої участі позивача у бойових діях та відповідних заходах бойові накази (розпорядження) у період з 16 серпня 2022 року по 31 січня 2023 року, оскільки сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є безумовним доказом його виконання військовослужбовцем та його безпосередньої участі у бойових діях чи відповідних заходах.
Крім того, виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями.
Приписами пункту 2-1 Постанови №168, установлено, що «порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».
На виконання вказаного акту Кабінету Міністрів України, крім вищезазначених наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 26.01.2023 №36 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за №196/39252 (далі - наказ МВС №36), який застосовувався з 01.02.2023 по 01.09.2023 (наявний в матеріалах справи).
Наказами Адміністрації Держприкордонслужби від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ, від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ, наказом МВС №36 наведено вичерпний перелік заходів, за умови виконання яких військовослужбовці Державної прикордонної служби України набувають права на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі, зокрема їх особливістю є виконання бойових (спеціальних) завдань в районі бойових дій, на лінії бойового зіткнення, під з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
Натомість позивач виконував завдання у складі оперативної групи ДПСУ в ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з дислокацією в м. Покровськ, Донецької обл.
Відповідно до Тимчасової доктрини застосування військ затвердженої наказом Генерального Штабу Збройних Сил України №124/гриф від 31.03.2020 керівництво силами оборони - це діяльність, спрямована на організацію виконання в межах повноважень, які визначено законодавством, заходів із підготовки, всебічного забезпечення, визначення основ застосування та управління силами оборони для оборони держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, що здійснюється Збройними Силами України.
Безпосереднє управління військами (силами, органами) здійснює Командувач об'єднаних сил, а також командувачі угрупувань військ - силами і засобами окремих складових сил оборони, які не увійшли до складу угрупувань.
Під час виконання завдань в ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » позивач мав організувати та забезпечити:
знання вимог законодавства України щодо завдань, функції, обов'язків та прав (повноважень) органів (підрозділів) Державної прикордонної служби України, порядку їх виконання, вимог доктринальних документів з питань застосування сил оборони держави в частині ролі і порядку залучення сил і засобів Державної прикордонної служби України;
знання вимог нормативних документів щодо порядку роботи органів управління Державної прикордонної служби України, оперативного планування, розробки оперативних (бойових) документів, зміст завдань та порядок виконання силами і засобами Державної прикордонної служби України в операції (бойових діях) угрупувань військ (сил);
постійне володіння обстановкою, що склалась, знати стан та положення залучених сил і засобів Державної прикордонної служби України, забезпечити з цією метою безперервний збір, вивчення, аналіз і оцінювання даних обстановки складом оперативної групи;
щодобову доповідь начальнику Східного регіонального управління (першому заступнику начальника регіонального управління - начальнику штабу Східного регіонального управління) про обстановку в межах операційної зони ОТУ;
організувати надання інформації заступнику начальника штабу - начальнику оперативного відділу та начальнику зміни центру управління службою ІНФОРМАЦІЯ_5 про обстановку в межах операційної зони ОТУ;
ефективний контроль за виконанням органами (підрозділами) Державної прикордонної служби України завдань, визначених командуванням ОТУ;
опрацювання проектів бойових розпоряджень, розпоряджень командира ОТУ за напрямком застосування сил і засобів Державної прикордонної служби України, здійснювати експертну оцінку документів за компетенцією Державної прикордонної служби України, що надаються для погодження, забезпечувати погодження документів, що надходять з органу управління (органу) Державної прикордонної служби України;
виконання інших завдань, визначені командиром ОТУ стосовно порядку застосування залучених сил і засобів Державної прикордонної служби України.
На підтвердження зазначеного, до матеріалів справи долучено наданий відповідачем Витяг з бойового розпорядження Східного РУ ДПЧ України №1055(гриф) від 23.10.2024.
Судом також встановлено, що в період з серпня 2022 року по січень 2023 року позивачу щомісяця виплачувалась додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн. (пропорційно часу виконання обов'язків військової служби), на період дії воєнного стану, що не заперечується позивачем, та підтверджується довідкою про нараховане та виплачене грошове забезпечення №11/73 від 12.05.2023 (наявна в матеріалах справи).
Згідно зі змінами внесеними Постановою КМУ №43 від 20.01.2023 до Постанови №168 особам, зазначеним в абзаці першому пункт першого, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50 000 гривень.
Отже КМУ починаючи з лютого збільшив розмір додаткової винагороди військовослужбовцям в органах військового управління до 50 000 грн. Так і позивачу як такому, що безпосередньо виконував завдання в органі військового управління, починаючи з лютого 2023 року виплачувалась додаткова винагорода у збільшеному до 50 000 грн розмірі на підставі рапортів його безпосереднього начальника - в.о. заступника начальника Східного регіонального управління - начальника оперативно-військового управління (наявні в матеріалах справи).
Як зазначав останній в рапортах, ОСОБА_1 виконував обов'язки в ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Завданнями які він виконував є:
підготовка та подання пропозицій, опрацювання проектів бойових розпоряджень, контролю та координації застосування, організації обміну інформацією та взаємодії органів та підрозділів Державної прикордонної служби України з військовими угрупованнями (з'єднаннями), що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (що підтверджує зазначені регіональним управлінням завдання які виконують офіцери в складі оперативної групи ДПСУ).
Основною метою оперативних груп ДПСУ в органах військового управління ЗСУ є здійснення контролю за виконанням органами (підрозділами) Державної прикордонної служби України завдань, визначених командуванням ЗСУ. Позивач в заходах, що дають право на виплату додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 гривен розмірі в спірний період не приймав. Військовослужбовцям, що виконують завдання в складі оперативних груп ДПСУ виплачувалась додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн., а з лютого 2023 року в розмірі 50 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Жодне з виконуваних позивачем завдань не може порівнюватись з участю в бойових діях безпосередньо на лінії бойового зіткнення та під вогневим ураженням противника.
З огляду на вказане, суд не вбачає правових підстав для визнання протиправними дій відповідача в частині не виплати позивачу додаткового грошової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі, а також зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_6 нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди як військовослужбовцю, який приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Донецької та Луганської областях, починаючи з 16 серпня 2022 року по 31 січня 2023 року, у розмірі 100 000,00 грн.
Крім того, суд зазначає про відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів дискримінації позивача порівняно з іншими прикордонниками, які в той самий період, що й позивач, були у складі оперативної групи Державної прикордонної служби України основного командного пункту ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » й несли військову службу на тій самій території (ділянці), що й позивач.
Решта доводів позивача (представника позивача) висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 квітня 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки позивачем не наведено обґрунтованих доводів щодо вчинення відповідачем протиправних дій щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн. за період серпень 2022 року - березень 2023 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для відмови в задоволенні позову.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до приписів ст. 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Хомича Івана Олександровича (пр. Повітрофлотський, буд. 34, оф. 30, м. Київ, 03186), до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «06 » березня 2025 року.
Суддя Р.В. Кисіль