про залишення позову без розгляду у частині позовних вимог
06 березня 2025 року Справа № 280/617/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, подану в адміністративній справі
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області,
Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 та відповідача 2 щодо незарахування до страхового стажу позивача періодів її роботи з 11.03.2008 по 20.08.2020 у закладі з надання психіатричної допомоги у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
2) зобов'язати відповідача 2 зарахувати до страхового стажу позивача періоди її роботи з 11.03.2008 по 20.08.2020 у закладі з надання психіатричної допомоги у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із чим перерахувати та виплатити їй пенсію за віком з часу її призначення із урахуванням різниці, що вже була виплачена.
Позовна заява та додатки до неї сформовані в підсистемі «Електронний суд» та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Вельможко А.І., який діє на підставі ордеру серії АР №1211609 від 09.12.2024.
Ухвалою від 03.02.2025 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог КАС України, у зв'язку із чим ухвалою суду від 17.02.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків строком 5 днів від дня одержання ухвали суду шляхом подання до суду належним чином оформленої відповідно до статті 167 КАС України заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 01.04.2022 по 25.07.2024, з визначенням обставин, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
25.02.2025 від представника позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку, обґрунтована тим, що про порушення своїх прав позивач дізнався при зверненні за правничою допомогою та ознайомленням з матеріалами електронної справи у липні 2024 року. Будь-яких рішень або повідомлень про виключення зі страхового стажу позивача подвоєння періодів її роботи з 01.01.2004, про що Позивача ним повідомлено не було. Підкреслено, що ОСОБА_2 не допускала свавільного затягування із зверненням до суду та незацікавленності у судовому розгляді. Водночас, обстріли м. Запоріжжя вплинули й на позивача, який був змушений, докладати додаткових зусиль для організації свого життя та забезпечення своєї безпеки та безпеки своєї родини, що є першочерговим. Просить врахувати, що протиправна бездіяльність відповідача щодо обчислення розміру пенсії позивача позбавляє права позивача на отримання частини пенсії щоденно, тобто порушення прав позивача є триваючим.
Надаючи оцінку доводам представника позивача щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду, слід зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Звернувшись до суду з позовом 26.01.2025 (дата подання позовної заяви через підсистему «Електронний суд»), позивач заявив вимоги про зарахувати до страхового стажу періодів її роботи з 11.03.2008 по 20.08.2020 у закладі з надання психіатричної допомоги у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із чим перерахувати та виплатити їй пенсію за віком з часу її призначення із урахуванням різниці, що вже була виплачена.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 23.11.2015 було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі особистої заяви від 12.12.2019 ОСОБА_1 з 01.12.2019 було проведено перерахунок пенсії згідно ст.42 Закону №1058 (страховий стаж склав 37 років 2 місяці 10 днів, стаж враховано по 30.11.2019). На підставі особистої заяви від 14.02.2022 ОСОБА_1 з 01.02.2022 було проведено перерахунок пенсії згідно ст. 42 Закону №1058. У порядку екстериторіальності заяву розглянуто та проведено перерахунок пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду в Вінницькій області, в результаті перерахунку страховий стаж склав 39 років 2 місяці 22 днів, стаж враховано по 31.12.2021.
Враховуючи проведення перерахунку пенсії позивача із урахуванням додатково набутого стажу по 31.12.2021 відповідно до рішення № 923270810630 від 18.02.2022, починаючи з 01.02.2022, позивач щонайменше повинен був дізнатися (та мав таку можливість) про порушення своїх прав у частині незарахування до страхового стажу періодів її роботи з 11.03.2008 по 20.08.2020 у закладі з надання психіатричної допомоги у подвійному розмірі, починаючи з моменту отримання пенсійної виплати за березень 2022 року (з 01.04.2022).
Отже, фактично предметом спору є розмір нарахування пенсії з часу призначення (23.11.2015), однак позивач звернувся до суду із цим позовом 26.01.2025 (дата подання позовної заяви через підсистему «Електронний суд»), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з позовом, що встановлений статтею 122 КАС України.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатися на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Суд враховує, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №160/6430/20.
За таких обставин подання позивачем у січні 2025 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням рішень, бездіяльності відповідача щодо безпідставного, на думку позивача, ненарахування та невиплати, починаючи з дати призначення пенсії (23.11.2015), сум пенсії з урахуванням страхового стажу за період з 11.03.2008 по 20.08.2020 у подвійному розмірі, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступив від висновків викладених у постановах: від 29.10.2020 по справі №816/197/18, від 20.10.2020 по справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 по справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, у першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період.
Водночас, у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, від 19.06.2018 у справі №646/6250/17 та від 15.09.2020 у справі № 635/7878/16 сформульовано правову позицію, згідно якої пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції), відтак до спірних правовідносин необхідно застосовувати частину першу статті 122 КАС України та при визначенні права позивача на звернення до адміністративного суду керуватися строками, визначеними в інших законах, зокрема, законах України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Системний аналіз статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб'єкта владних повноважень».
У триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації права громадян на соціальний захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вказані положення застосовуюся у разі вчинення відповідачем протиправних дій щодо не виплати нарахованих сум пенсії, проте, матеріалами справи не підтверджено, що вказані суми нараховані позивачу, однак, у зв'язку з протиправними діями відповідача не виплачені.
Суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових (вказана позиція є сталою практикою Верховного Суду, висловлена, зокрема у постановах від 25.02.2025 у справі № 580/7961/24, від 30.01.2025 у справі № 300/546/23 тощо).
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Отримання ж представником позивача листа відповідача у відповідь на звернення від 06.12.2024 № 0800-0219-8/111731 не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач через свого представника почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19). Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Крім того, слід зазначити, що юридична необізнаність не може бути визнана поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки не тягне за собою неможливості вчинення певних процесуальних дій чи звернення зацікавленої особи за правовою допомогою. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.02.2018 у справі № 815/4480/16, від 31.07.2018 у справі № 311/32/17 (2-а/311/11/2017), від 03.05.2018 у справі № 826/6380/17.
Суд також враховує, що введений в країні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
До того ж суд звертає увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі (постанова Верховного Суду від 30.01.2025 у справі № 300/546/23).
Виходячи із встановлених обставин та враховуючи наведені правові позиції, суд вважає, що належні та допустимі докази щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали звернення і не залежали б від волі позивача, відсутні.
Беручи до уваги те, що правовідносини щодо пенсійних виплат є правовідносинами триваючого характеру, то суд вважає за необхідне застосувати шестимісячний строк звернення до суду у відповідності до статті 122 КАС України, починаючи з дати звернення позивача до адміністративного суду.
Підсумовуючи, суд не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав, тому не визнає поважними вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з позовом в частині зобов'язання відповідача 2 зарахувати до страхового стажу позивача періоди її роботи з 11.03.2008 по 20.08.2020 у закладі з надання психіатричної допомоги у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із чим перерахувати та виплатити їй пенсію за віком за період з 23.11.2015 по 25.07.2024 із урахуванням різниці, що вже була виплачена.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно із пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене, оскільки позивач не подав до суду належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, а наведені ним підстави поновлення такого строку є неповажними, наявні підстави для залишення позовної заяви за період з 23.11.2015 по 25.07.2024 без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Враховуючи те, що відповідно до довідки Запорізького окружного адміністративного суду за вих.№ 02-35/25/23 від 27.02.2025 суддя Мінаєва К.В. у період з 18.02.2025 по 05.03.2025 перебувала у відпустці, питання щодо дотримання строку зверненн позивача до суду вирішується у перший робочий день після виходу судді з відпустки.
Керуючись статтями 240, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суддя
Визнати неповажними підстави поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 23.11.2015 по 25.07.2024, вказані у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду (вх.№4278 від 28.01.2025).
Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 23.11.2015 по 25.07.2024.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 06.03.2025.
Суддя К.В.Мінаєва