06 березня 2025 рокум. Ужгород№ 260/423/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі представника Мартинова Георгія Костянтиновича (89502, м. Чоп, пл. Героїв Майдану, 2А) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
27 січня 2025 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника Мартинова Георгія Костянтиновича звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яка полягає у відмові в нарахуванні ОСОБА_1 з 07.01.2025 року пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком, а саме 2022 - 2024 роки; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити, з врахуванням раніше виплачених сум, з 07.01.2025 року ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком, а саме 2022 - 2024 роки.
29 січня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін. Зобов'язано Головне управління ПФУ в Закарпатській області надати суду до 18 лютого 2025 року пенсійну справу ОСОБА_1 .
19 лютого 2025 року на виконання вимог суду, відповідачем надано матеріали з електронної пенсійної справи ОСОБА_1 .
25 лютого 2025 року ухвалою суду клопотання представника позивача про витребування доказів - повернуто без розгляду. У задоволення клопотання представника позивача від 17 лютого 2025 року - відмовлено. Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішення від 14 січня 2025 року № 921160143941 та рішення щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
06 березня 2025 року відповідачем надано протоколи перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
1. Позиції сторін.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.01.2025 позивачу призначена пенсія за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». При цьому базовими роками для визначення середньої заробітної плати для обчислення позивачу пенсії за віком відповідачем визначено 2010-2012 роки замість 2022-2024 років (копія витягу про призначення пенсії додається). Про порушення своїх прав позивач дізнався 22.01.2025, коли на його особисте усне звернення до центру обслуговування пенсіонерів йому було надано розрахунок пенсії за віком з зазначенням показників середньої заробітної плати. Бездіяльність пенсійного органу в призначенні пенсії за віком із застосовуванням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058 за 2022-2024 роки є протиправною, оскільки позивач має право на призначення йому пенсії за віком із застосовуванням вказаних показників середньої заробітної плати.
10 лютого 2025 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримував пенсію за вислугу років. Згідно заяви позивача від 07.01.2025 року, його переведено на пенсію за віком. Позивач звернувся із проханням про застосування показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки при перерахунку пенсії за Законом №1058-IV, яка вже була йому призначена, а не при її первинному призначенні. Звертають увагу суду, що лише в одному випадку застосовується показник заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 Закону для призначення пенсії. Так, у даному випадку розмір показників середньої заробітної плати (доходу) в України не підлягає перегляду та має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком. Оскільки, подана позивачем заява не передбачала зміни виду отримуваної ним пенсії, то і підстави для застосування показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки у разі переведення ОСОБА_1 на інший вид пенсії, у дослідженому випадку відсутні. Така позиція суду узгоджується з висновками судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, що викладені в постанові від 22.10.2024 у справі № 300/5450/23.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», (а.с. 6).
07 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Закарпатській області із заявою про перехід на інший вид пенсії (за віком), (а.с. 28-29).
З 07 січня 2025 року ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», (а.с. 23).
Відповідно до розрахунку заробітку для обчислення пенсії застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки (три попередні роки), (а.с. 27).
Не погодившись із урахованим показником середньої заробітної плати по Україні при призначення пенсії за віком позивач звернувся до суду.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За змістом статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (статті 44 Конституції України).
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до преамбули Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
У справі, яка розглядається, судовим розглядом встановлено, що позивачу вперше була призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV він звернувся вперше 07 січня 2025 року, відтак доводи відповідача про те, що в цьому випадку мало місце призначення одного й того самого виду пенсії (пенсії за віком), відтак показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком (у спірному випадку пенсії за вислугу років), не є правильними, тому суд відхиляє доводи про здійснення призначення одного й того самого виду пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Тотожний підхід до правозастосування наведений Верховним Судом у постанові від 08 лютого 2024 року в справі №500/1216/23.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2022 - 2024 роки.
При цьому протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним факт протиправності дій відповідача щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014- 2016 роки та з метою захисту порушених прав позивача - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 07 січня 2025 року пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2022, 2023, 2024 роки.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини третьоїстатті 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивач при поданні адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією від 27 січня 2025 року № Е76Т-7К00-А1СН-МЕН7, (а.с. 5).
Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 , в особі представника Мартинова Георгія Костянтиновича до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком із урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014- 2016 роки.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 07 січня 2025 року пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2022, 2023, 2024 роки.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень, 96 коп.) сплаченого судового збору.
5. В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06 березня 2025 року.
СуддяТ.В.Скраль