06 березня 2025 року м. Ужгород№ 260/8194/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника - адвоката Дашка Юрія Івановича (далі - представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позов до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якому просив:
1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 05.11.2024 року про його звільнення за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за сімейним обставинами (у зв'язку з необхідністю постійного догляду за хворим батьком, який має інвалідність ІІ групи та потребує постійного догляду), яка проявилася у не реєстрації рапорту, неналежному розгляді з урахуванням наданих разом із рапортом документів, та не направленні рапорту по команді командиру бригади для прийняття остаточного рішення щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби;
2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 зареєструвати рапорт ОСОБА_1 від 05.11.2024 року, розглянути його у відповідності до приписів Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 р.; Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року №531, Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07 квітня 2017 року № 124, та направити його по команді командиру бригади для прийняття остаточного рішення щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у Військовій частині НОМЕР_2 станом на день звернення до суду на посаді робітник підсобний 1 інженерного відділення 4 інженерного взводу 4 інженерної роти військової частини НОМЕР_2 . Позивач зареєстрований та проживає разом з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Батько позивача ОСОБА_2 має 2 групу інвалідності із загального захворювання. У 2024 році виникла необхідність у постійному сторонньому догляді за ОСОБА_2 з боку позивача.
05 листопада 2024 року позивач у відповідності до положень Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року № 531, надіслав рапорт командиру 4 інженерної роти військової частини НОМЕР_2 на звільнення його з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 та абз. 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військової служби» а саме: через сімейні обставини у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за своїм рідним батьком ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю ІІ гр. із загального захворювання та потребує постійного стороннього догляду, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи. До поданого рапорту позивач долучив необхідні для розгляду рапорту документи, зокрема документи, що підтверджують наявність у його батька ІІ-ї групи інвалідності (нотаріально завірену копію довідки МСЕК Серія 12 ААГ № 705778; нотаріально завірену копію пенсійного посвідчення серія НОМЕР_3 від 08.05.2024 року), документи, що підтверджують необхідність постійного догляду (нотаріально завірену копію Висновку лікарсько-консультативної комісії КНП Тячівської районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги» (витяг з протоколу №13 від 23.04.2024 року) вих. №351/01-19 від 29.10.2024 року; нотаріально завірену копію висновку ЛКК КНП Тячівської районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги» № 151 від 23.04.2024 року (форма №080-4/о) про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі; нотаріально завірену копію Висновку опікунської ради при виконавчому комітеті Буштинської селищної ради з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки (піклування) або догляду сторонніх осіб (витяг з протоколу №34 від 30.10.2024 року), нотаріально завірену копію Акту обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_2 від 28.10.2024 року; нотаріально завірену копію Акту про встановлення факту постійного догляду від 30.10.2024 року).
До рапорту позивач також додав документи на підтвердження факту відсутності інших членів сім'ї (нотаріально посвідчену заяву батька від 04 листопада 2024 року про відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення; повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану про смерть діда та баби (батьків батька)), а також інші необхідні документи.
Однак, поданий позивачем рапорт про його звільнення в порушення діючих нормативно-правових актів не було належним чином зареєстровано та належним чином не розглянуто, рішення про звільнення або ж про відмову у звільненні відповідною уповноваженою особою не прийняте. Ба більше, поданий позивачем рапорт не було передано відповідній уповноваженій особі, яка може вирішувати питання щодо його звільнення з військової служби.
Як стало відомо позивачу його рапорт було погоджено командиром 4 інженерного взводу та командиром 4 інженерної роти в/ч НОМЕР_2 . В послідуючому рапорт було розглянуто лише заступником командира інженерного батальйону з психологічної підтримки майором ОСОБА_3 , який зробив свою резолюцію на рапорті про те, що підстави для звільнення з військової служби відсутні оскільки довідкою МСЕК не зазначена необхідність стороннього догляду. При цьому рапорт не було передано на розгляд командира бригади, який і має вирішувати остаточно питання щодо звільнення позивача з військової служби.
Позивач вважає таку поведінку бездіяльністю Військової частини НОМЕР_2 , оскільки його рапорт у передбаченому законодавством України порядку розглянутий не був, що свідчить про порушення права позивача на звільнення його з військової служби.
Дані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у даній справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та надано відповідачеві п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Станом на день розгляду справи, відповідач - суб'єкт владних повноважень відзиву на позовну заяву не подав, що в силу вимог ч.4 ст.159 КАС України, кваліфіковано судом, як визнання позову.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 262, частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до частини четвертої статті 243 КАС України, з врахуванням положень ст. 263 КАС України.
Згідно частини п'ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 проходить військову службу за мобілізацією у Військовій частині НОМЕР_2 на посаді робітник підсобний 1 інженерного відділення 4 інженерного взводу 4 інженерної роти військової частини НОМЕР_2 , що підтверджується копією військового квитка та довідки Ф-5.
Як вбачається із матеріалів даної справи ОСОБА_1 зареєстрований та проживає разом з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Вищезазначені обставини підтверджуються Актом обстеження матеріально- побутових умов ОСОБА_2 від 28 жовтня 2024 року, витягами з реєстру територіальної громади від 29 жовтня 2024 року № 2024/013046397 та від 29 жовтня 2024 року № 2024/013046186, витягом № 9 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 30 жовтня 2024 року.
Матеріалами справи також підтверджується, що батько позивача ОСОБА_2 має 2 групу інвалідності із загального захворювання та у 2024 році виникла необхідність у постійному сторонньому догляді останнього.
Судом також встановлено, що 05 листопада 2024 року позивач надіслав рапорт командиру 4 інженерної роти військової частини НОМЕР_2 щодо звільнення його з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 та абз. 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військової служби» а саме: через сімейні обставини у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляду за своїм рідним батьком ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю ІІ гр. із загального захворювання та потребує постійного стороннього догляду, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи.
До поданого рапорту ОСОБА_1 долучив наступні документи, зокрема: документи, що підтверджують наявність у його батька ІІ-ї групи інвалідності (нотаріально завірену копію довідки МСЕК Серія 12 ААГ № 705778; нотаріально завірену копію пенсійного посвідчення серія НОМЕР_3 від 08.05.2024 року), документи, що підтверджують необхідність постійного догляду (нотаріально завірену копію Висновку лікарсько-консультативної комісії КНП Тячівської районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги» (витяг з протоколу №13 від 23.04.2024 року) вих. №351/01-19 від 29.10.2024 року; нотаріально завірену копію висновку ЛКК КНП Тячівської районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги» №151 від 23.04.2024 року (форма №080-4/о) про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі; нотаріально завірену копію Висновку опікунської ради при виконавчому комітеті Буштинської селищної ради з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки (піклування) або догляду сторонніх осіб (витяг з протоколу №34 від 30.10.2024 року), нотаріально завірену копію Акту обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_2 від 28.10.2024 року; нотаріально завірену копію Акту про встановлення факту постійного догляду від 30.10.2024 року).
На підтвердження факту відсутності інших членів сім'ї, позивач долучив до рапорту нотаріально посвідчену заяву батька від 04 листопада 2024 року про відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення; повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану про смерть діда та баби (батьків батька)), а також інші необхідні документи.
Натомість, поданий рапорт не було належним чином зареєстровано та розглянуто, що й стало підставою звернення до суду.
Надаючи оцінки спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України від 25.03.1992 р. № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон України № 2232-XII).
Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України № 2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються вказаним та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні був введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався та залишався діяти на момент виникнення спірних правовідносин.
Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-ХІІ.
За приписами підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби у період воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Відповідно пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин. Однією із підстав у абзаці 13 вказана така підстава, як необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Згідно частини сьомої статті 26 Закону № 2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до пп. 2 п. 225 Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 р., звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу": у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
За приписами п. 233 Положення № 1153/2008, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин (п. 241 Положення №1153/2008).
Відповідно до п. 2 розділу І Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року № 531, з питань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання, - до наступного прямого командира (начальника).
Відповідно до пунктів 2 та 3 розділу ІІІ зазначеного Порядку №531 командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції. Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку. Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку. Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.
Згідно приписів п. 9 розділу ІІІ Порядку № 531 Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється:
1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов'язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров'я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин;
2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.
Отже, військовослужбовці військових частин подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення до безпосереднього командира (начальника), який розглядає рапорт та потім передає на виконання вищому керівництву.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся із рапортом про звільнення 05 листопада 2024 року до командира 4 інженерного взводу 4 інженерної роти в/ч НОМЕР_2 . Рапорт позивача повністю відповідає вимогам п. 233 Положення № 1153/2008 та п. 1 розділу ІІІ Порядку № 531, містить особистий підпис позивача та дату його підписання. Рапорт погоджено 07 листопада 2024 року командиром 4 інженерного взводу та командиром 4 інженерної роти в/ч НОМЕР_2 , а також містить резолюцію заступника командира інженерного батальйону з психологічної підтримки майора ОСОБА_3 .
Крім того, Наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07 квітня 2017 року № 124 затверджена Інструкція з діловодства у Збройних Силах України, яка встановлює загальні вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами у військових частинах (установах) Збройних Сил України, штабах угруповань військ, (далі військові частини, установи), включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік, зберігання і контроль за виконанням.
У кожній військовій частині (установі) організовується загальне (несекретне) діловодство (далі діловодство), ведення якого покладається на службу діловодства, а там, де вона за штатом не передбачається, на особу (групу осіб), відповідальну за ведення діловодства, яка призначається наказом командира (керівника) військової частини (установи). У разі призначення декількох відповідальних осіб серед них визначається старший та розподіляються обов'язки (пункт 1.11 Інструкції).
Служба діловодства відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює реєстрацію та веде облік документів, машинних носіїв інформації, печаток та штампів (пункт 1.12.2 Інструкції).
Усі документи, що надходять до військової частини (установи), приймаються в уповноваженому органі у сфері діловодства військової частини (установи) (пункт 3.7.1 Інструкції).
Факт і дата надходження документа до відповідального підрозділу військової частини (установи) обов'язково фіксується (пункт 3.7.5 Інструкції).
Згідно з пункту 3.8.1 Інструкції документи, адресовані командирам (керівникам) військових частин (установ), а також такі, в яких не зазначено конкретної посадової особи або підрозділу військової частини (установи) як адресата, підлягають попередньому розгляду в службах діловодства військової частини (установи).
Відповідно до розділу 3.9.1 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України «Реєстрація документів», реєстрація документів полягає у веденні запису облікових даних про документ за встановленою реєстраційною формою, який підтверджує факт створення, відправлення або одержання документа шляхом проставлення на ньому індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ. Реєстрація документів проводиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документах інформації. Реєструються документи незалежно від способу їх доставки, передачі чи створення. Подавати на розгляд командиру (керівнику) незареєстровані документи забороняється.
Отже, наведені вище положення передбачають право військовослужбовця на подання рапортів з питань, що виникають під час проходження військової служби. При цьому відповідальні особи з ведення діловодства військової частини повинні прийняти рапорти та зареєструвати їх у журналі вхідної кореспонденції.
Обов'язок щодо реєстрації рапортів та подання його до розгляду (виконання) лежить на службі діловодства військової частини або там, де вона за штатом не передбачається, на особу (групу осіб), відповідальну за ведення діловодства.
Натомість рапорт ОСОБА_1 не зареєстрований у встановленому порядку, його належним чином не було розглянуто командуванням Військової частини НОМЕР_2 , оскільки резолюція заступника командира інженерного батальйону з психологічної підтримки майора ОСОБА_3 зроблена без урахування всіх доданих до рапорту документів (зокрема Висновку лікарсько-консультативної комісії КНП Тячівської районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги» (витяг з протоколу № 13 від 23.04.2024 року) вих. № 351/01-19 від 29.10.2024 року та інших документів), та рапорт не було передано для розгляду командиру бригади, який у відповідності до пп.2 п. 225 Положення № 1153/2008 має приймати остаточне рішення щодо звільнення позивача з військової служби або відмови у звільненні.
Відтак, суд погоджується із твердженням позивача, що така бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 є протиправною.
Щодо підстав для звільнення з військової служби, суд зазначає таке.
Відповідно пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин. Однією із підстав у абзаці 13 вказана така підстава, як необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико- соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Згідно пп. 26 п. 5 Додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України № 170 від 10.04.2009 р. (далі - Інструкція № 170) визначено перелік документів, який подається у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Зазначеним переліком встановлено, що для звільнення з військової служби за вказаною підставою між іншим подається висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді.
Тобто для звільнення військовослужбовця з військової служби обов'язковою умовою є підтвердження факту необхідності постійного догляду, зокрема, за хворим батьком, який має інвалідність І чи ІІ групи. Необхідність постійного догляду може підтверджуватися одним із документів: висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Людям з інвалідністю I групи такий догляд призначають медико-соціальні експертні комісії в обов'язковому порядку через виключно високий ступінь втрати здоров'я, який спричиняє виникнення такої потреби (форма 157-1/0, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України 30.07.2012 р. № 577). Ця норма стосується як людей I групи інвалідності категорії А, що фактично не здатні до самообслуговування, так і людей I групи інвалідності категорії В, які частково можуть обслуговувати себе.
У всіх інших випадках потребу у постійному сторонньому догляді визначають лікуючі лікарі та лікарсько-консультативні комісії. Їхні рішення повинні бути підтверджені відповідними висновками.
Такого змісту роз'яснення щодо призначення постійного догляду було надано Міністерством охорони здоров'я у роз'ясненні, яке було опубліковане 09 лютого 2024 року на Урядовому порталі за посиланням https://www.kmu.gov.ua/news/moz-roziasniuie-khto-potrebuie-storonnoho-dohliadu-za-naiavnosti-invalidnosti.
Як зазначило Міністерство охорони здоров'я у вказаному роз'ясненні, сторонній догляд призначають у таких випадках:
людям з порушенням функцій організму внаслідок невиліковної хвороби, через які вона не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися (форма 080-4/о);
громадянам похилого віку з когнітивними порушеннями, внаслідок яких вони потребують постійного догляду (форма 080-2/о);
людям з інвалідністю I чи II групи, що виникла внаслідок психічного розладу (за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.07.2013 № 667).
Позивач, як зазначалося вище разом із рапортом для розгляду зокрема подав нотаріально завірену копію Висновку лікарсько-консультативної комісії КНП Тячівської районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги» (витяг з протоколу № 13 від 23.04.2024 року) вих.. № 351/01-19 від 29.10.2024 року; нотаріально завірену копію висновку ЛКК КНП Тячівської районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги» № 151 від 23.04.2024 року (форма № 080-4/о) про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі; нотаріально завірену копію Висновку опікунської ради при виконавчому комітеті Буштинської селищної ради з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки (піклування) або догляду сторонніх осіб (витяг з протоколу №34 від 30.10.2024 року), нотаріально завірену копію Акту обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_2 від 28.10.2024 року; нотаріально завірену копію Акту про встановлення факту постійного догляду від 30.10.2024 року.
Згідно Висновку лікарсько-консультативної комісії КНП Тячівської районної ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги» (витяг з протоколу №13 від 23.04.2024 року) вих.. №351/01-19 від 29.10.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалід ІІ групи безтерміново, потребує постійного стороннього догляду.
Згідно висновку ЛКК КНП Тячівської районної ради «Центр первинної медико- санітарної допомоги» №151 від 23.04.2024 року (форма №080-4/о) про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
Згідно Висновку опікунської ради при виконавчому комітеті Буштинської селищної ради з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки (піклування) або догляду сторонніх осіб (витяг з протоколу №34 від 30.10.2024 року) зазначений висновок виданий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцю АДРЕСА_2 , в тім, що він здійснює догляд за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешканцем АДРЕСА_2 , який згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №705778 від 18.04.2024 р., висновку 151 від 23.04.2024 р. та висновку лікарсько-консультативної комісії (Витяг з протоколу № 13 від 23.04.2024 р.) потребує постійного стороннього догляду.
Згідно Акту про встановлення факту постійного догляду від 30.10.2024 року обстеження було проведено комісією виконавчого комітету Буштинської селищної ради за адресою АДРЕСА_2 . Комісією встановлено факт здійснення постійного догляду ОСОБА_1 за ОСОБА_2 . Документ, що підтверджує інвалідність особи, за якою здійснюється догляд (за наявності) довідка до акту огляду медико-соціальної експертної комісії № 705778 від 18.04.2024 року. Документ, що підтверджує потребу особи в постійному догляді (за наявності) висновок № 151 від 23.04.2024 р. про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, висновок лікарсько-консультативної комісії (Витяг з протоколу №13 від 23.04.2024 р). Родинний зв'язок між особою, яка здійснює постійний догляд, та особою, за якою здійснюється догляд: першого ступеня споріднення син - ОСОБА_1 .
Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_2 від 28.10.2024 року складеного депутатом Буштинської селищної ради Антонюком М.А. під час обстеження встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з єдиним сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживають у власному будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення ОСОБА_2 не має. Батьки померли давно, інших дітей, окрім ОСОБА_1 , не має, онуків не має. Розлучений, колишня дружина проживає окремо.
ОСОБА_2 пенсіонер, отримує пенсію. ОСОБА_2 є інвалідом (2-другої) групи, що зокрема підтверджується пенсійним посвідченням Серія НОМЕР_3 виданим органами Пенсійного фондом України, та згідно з довідкою МСЕК серія 12ААГ N2705778 від 18.04.2024 року. ОСОБА_2 вже більше року проходить лікування в стаціонарах. Зокрема, з 25 березня 2024 року по 03 квітня 2024 року знаходився на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні з діагнозом: нестабільна стенокардія ІХС, серцева недостатність СН А-Б зі зниженою систологічною функцією (ФВ 35-38%), серонегативний артрит, поліартрит АІІ з ураженням дрібних суглобів кистей, ішемічна хвороба серця РА, цукровий діабет. Знаходиться на «Д» обліку у кардіолога та ревматолога, і йому необхідна операція на серці.
На підставі Висновку № 151 від 23.04.2024 року медичної комісії ОСОБА_2 , в зв'язку з порушенням функцій організму не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує постійної сторонньої допомоги та догляду, яку може надавати єдиний син у сім'ї - ОСОБА_4 , 1986 року народження.
Разом з тим Військова частина НОМЕР_2 поданий військовослужбовцем ОСОБА_1 рапорт належним чином не розглянула, зазначені документи до уваги не прийняла.
З огляду на зазначене, суд вважає ефективним та належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не реєстрації поданого ОСОБА_1 рапорту про звільнення з військової служби від 05 листопада 2024 року, щодо неналежного його розгляду та не передання його на розгляд для прийняття остаточного рішення по суті командиру бригади, а також зобов'язання відповідача зареєструвати рапорт, належним чином розглянути його у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням поданих разом з рапортом документів, передати рапорт на розгляд для прийняття остаточного рішення по суті командиру бригади та з врахуванням висновків суду викладених у даному рішенні.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 05 листопада 2024 року про звільнення з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за сімейним обставинами (у зв'язку з необхідністю постійного догляду за хворим батьком, який має інвалідність ІІ групи та потребує постійного догляду), яка проявилася у не реєстрації рапорту, неналежному розгляді з урахуванням наданих разом із рапортом документів, та не направленні рапорту по команді командиру бригади для прийняття остаточного рішення щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 зареєструвати та розглянути рапорт ОСОБА_1 від 05 листопада 2024 року, у відповідності до приписів Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 р.; Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року №531, Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07 квітня 2017 року № 124, та направити його по команді командиру бригади для прийняття остаточного рішення щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби, з врахуванням висновків суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).
СуддяД.В. Іванчулинець