06 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/148/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
установив:
У січні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася у суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області) про визнання протиправними дій щодо не нарахування та невиплати пенсії згідно положень статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та зобов'язання здійснити нарахування та виплату такої з 01 грудня 2024 року.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що має статус особи потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії І та є інвалідом ІІІ групу. З огляду на рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2021 від 07 квітня 2021 року та №7-р(ІІ)/2023 від 13 вересня 2023 року уважає, що згідно положень статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі - Закон України №796-ХІІ) має право на отримання пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком. Однак, відповідач у проведенні нарахування і виплати пенсії у такому розмірі, на переконання позивача, протиправно відмовив, що і зумовило звернення до суду.
Ухвалою суду від 07 січня 2025 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
24 лютого 2025 року до суду надійшов відзив, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що позивач отримує пенсію по втраті годувальника згідно Закону України №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зауважує, що позивач не є отримувачем пенсії по Закону України № 796-XII, тому підстави для нарахування та виплати пенсії на підставі статті 54 такого відсутні.
Суд установив, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Житомирській області, має статус особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія І, ІІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської АЕС, та отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України № 1058-IV).
Позивач звернулася до відповідача з проханням провести перерахунок та виплату пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком згідно положень частини 3 статті 54 Закону України №796-ХІІ.
Відповідач у проведені перерахунку та виплати пенсії у такому розмірі відмовив.
Уважаючи такі дії протиправними, позивач подала цей позов до суду.
Відповідно до положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території, визначені Законом України № 796-XII.
Метою та завданнями названого Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Пенсійне забезпечення осіб, які віднесені до категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано положеннями статті 54 зазначеного Закону.
Разом з цим, позивач не є отримувачем пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з аварією на ЧАЕС відповідно до статті 54 Закону України №796-XII.
Позивач отримує пенсію по втраті годувальника, обчислену відповідно до Закону України № 1058-IV.
Відповідно до статті 4 Закону України № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною 1 статті 10 названого Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При цьому, пунктом 13 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058 встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором.
За вище наведеного правового регулювання вбачається, що отримання відповідного виду пенсії за належним Законом відбувається за вибором особи. У разі якщо особа бажає отримувати пенсію за іншим Законом, вона має написати заяву про перехід на пенсію за відповідним Законом. Отримання пенсії одночасно за вимогами Закону України № 1058 та Закону України №796-XII діючим законодавством не передбачено.
У справі, що розглядається, судом не встановлено, а позивачем не надано доказів на підтвердження факту звернення до відповідача із заявою щодо переведення на пенсію за Законом України № 796-XII.
Отже позивач не є отримувачем пенсії за Законом України № 796-XII, а тому суд доходить висновку, що підстави для нарахування та виплати пенсії, на підставі статті 54 Закону № 796-XII, відсутні.
Таким чином ГУ ПФУ в Житомирській області відмовляючи позивачу у здійсненні нарахування та виплати пенсії відповідно до статті 54 Закону України № 796-ХІІ, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законами України.
Аналогічного правового висновку дійшов Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 20 грудня 2024 року по справі №460/7549/24.
Суд звертає увагу позивача, що вона може реалізувати своє право на пенсію відповідно до статті 54 Закону України № 796-XII шляхом звернення до органу Пенсійного фонду України з відповідною заявою, у порядку та спосіб, визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.
Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У контексті встановлених обставин справи та правового регулювання суд доходить висновку, що відповідач діяв з дотримання вимог діючого законодавства, що не призвело до порушення прав позивача, тому відсутні підстави для задоволення позову.
Зважаючи на відсутність понесених позивачем судових витрат у справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.О. Окис
06.03.25