про залишення позовної заяви без руху
05 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/4982/25
категорія 105000000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Єфіменко О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- "визнати протиправними дії державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області щодо примусового виконання за виконавчим листом від 17.01.2023 №296/5268/20 та скасувати цю постанову;
- зобов'язати Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області здійснити усі можливі вичерпні заходи з виконання судового рішення за виконавчим листом №296/5268/20;
- визнати протиправною бездіяльність управління забезпечення примусового виконання рішення у Житомирській області щодо ненаправлення для мене постанови про закриття виконавчого провадження за виконавчим листом №296/5268/20 та зобов'язати відповідача направити для мене цю постанову;
- визнати протиправними дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області щодо повернення виконавчого листа №240/33084/23 та зобов'язати відповідача прийняти виконавчий документ та відкрите виконавче провадження".
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважаю, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Відповідно до п.п.4, 5 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві має бути зазначено зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Аналізуючи ч. 1 ст. 5 КАС України, слід звернути увагу на те, що права, свободи або законні інтереси особи підлягають судовому захисту в адміністративному суді за наявності наступних обов'язкових умов - безпосереднього порушення прав, свобод або законних інтересів особи, вчинення такого порушення законодавчо визначеним суб'єктом, а саме суб'єктом владних повноважень, та у разі порушення прав, свобод або законних інтересів особи у спосіб встановлений законодавством, а саме рішенням, дією чи бездіяльністю такого суб'єкта.
Також ст.5 КАС України передбачено способи захисту порушених прав, свобод чи інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У той час, під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Тобто, позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло викладені позовні вимоги.
Як свідчить зміст позовної заяви, позовні вимоги не є вимогами викладеними з урахуванням положень КАС України.
ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області щодо примусового виконання за виконавчим листом від 17.01.2023 №296/5268/20 та скасувати постанову, втім реквізити такої постанови не зазначає (номер виконавчого провадження, номер, дата та назва постанови). Крім того, оскаржуваної постанови позивач не долучив до матеріалів справи, що унеможливлює розгляд спірних правовідносин. Крім того, незрозуміло, яким саме судовим способом, передбаченим ст. ст. 5, 245 КАС України, необхідно захистити порушені права позивача, які є доцільні та правові шляхи їх відновлення (відсутнє посилання на нормативні акти, на підставі яких підлягає захисту порушені його права).
З огляду на викладене, слід зазначити, що позивачу слід викласти позовні вимоги, відповідно до способів захисту порушених прав визначених положеннями КАС України та на усунення встановлених недоліків, подати позовну заяву у новій редакції, у повній мірі, враховуючи висновки викладені суддею у цій ухвалі.
Слід зазначити, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Також необхідно зауважити, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, вказані позовні вимоги є логічно не завершеними та потребують уточнення.
Отже, позовну заяву подано без додержання вимоги статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, позивачу необхідно долучити до матеріалів справи належним чином завірені документи, що ідентифікують позивача (копію паспорта та РНОКПП) та потрібні суду для вчинення процесуальних дій у ході судового розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви із викладеними позовними вимогами відповідно до положень КАС України;
- належним чином завірених документи, що ідентифікують позивача (копію паспорта та РНОКПП).
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Єфіменко