06 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/1206/25
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/11065/22 і зобов'язати відповідача вжити всіх передбачених законодавством заходів забезпечення примусового виконання зазначеного судового рішення.
В обгрунтування своїх вимог зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в січні 2025 року не виплатило встановлений судом розмір пенсії, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік, як зазначено в рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року у справі № 240/11065/22. Невиконання боржником вказаного судового рішення свідчить про невжиття відповідачем всіх передбачених законодавством заходів забезпечення його примусового виконання.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач надіслав до суду відзив на позов з проханням у його задоволенні відмовити. Зазначив, що державним виконавцем у межах виконавчого провадження №70573569 вжиті всі необхідні заходи щодо примусового виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду по справі № 240/11065/22.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року по справі № 240/11065/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.01.2022 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
На виконання вказаного судового рішення 29 листопада 2022 року був виданий виконавчий лист.
19.12.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) відкрито виконавче провадження №70573569 з примусового виконання вказаного виконавчого документа та зобов'язано боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.
На виконання неодноразових вимог державного виконавця (від 11.08.2023, 10.01.2024, 17.02.2025), боржником здійснено перерахунок підвищення до пенсії позивача, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зокрема, боржник повідомив, що на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області проведено перерахунок підвищення до пенсії, виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат, тобто, з 01.01.2022 - 13000,00 грн, 01.10.2022 - 13400,00 грн. Також вказав, що з 01.01.2024 прийнято Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", відповідно до ст.8 якого розмір мінімальної заробітної плати, яка застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, становить 1600 грн.
Відтак, на виконання рішення суду у справі №240/11065/22 з 01.01.2024 нараховане підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на 2024 рік, тобто 3200 грн (1600 грн х 2).
За період з 01.01.2022 по 31.08.2023 нарахована доплата пенсії у розмірі 147261,20 грн, яка буде виплачена за умови надходження відповідного фінансування.
Зазначено, що з 01.02.2024 виплата пенсії буде здійснюватися у розмірі, визначеному на виконання рішення суду.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття всіх передбачених законодавством заходів забезпечення примусового виконання у ВП № 70573569, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 вказаного Закону передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
За змістом ст. 5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII, державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно з частинами першою та другою статті 63 Закону №1404, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини першої статті 75 Закону №1404, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до частини 2 статті 75 Закону №1404-VIII, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до змісту положень частини 3 зазначеної правової норми, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України.
Тобто, надаючи оцінку діям/бездіяльності державного виконавця, вчиненим у межах виконавчого провадження, слід з'ясувати чи їх сукупність була спрямована на примусове виконання рішень і проводилася на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом №1404, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону №1404, а також достатність прийнятих рішень, які відповідно до цього Закону №1404 підлягали примусовому виконанню.
Суд звертає увагу, що в межах спірних правовідносин суд не надає правову оцінку діям/бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо виконання/невиконання рішення суду у справі № 240/11065/22, а лише оцінює повноту дій державного виконавця, вчинених ним в межах виконавчого провадження №70573569 для забезпечення виконання рішення суду у справі № 240/11065/22.
Надаючи оцінку діям/бездіяльності державного виконавця, вчиненим у межах виконавчого провадження №70573569, слід з'ясувати чи їх сукупність була спрямована на примусове виконання рішень і проводилася на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом №1404-VIII, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону №1404-VIII, а також достатність вчинених державним виконавцем дій забезпечення примусового виконання рішення суду у справі №240/11065/22.
Як свідчать матеріали справи, після отримання на постанову про відкриття виконавчого провадження листа Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вих. № 0600-0304-5/577 від 02.01.2023, в якому боржник повідомив, що на виконання рішення суду у справі № 240/11065/22 нарахував ОСОБА_1 з 01.01.2022 підвищення до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі, який становить два прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та перевірки виконання боржником рішення суду, державний виконавець виніс вимогу від 11.08.2023 № 70231. Вказаною вимогою виконавець зобов'язав боржника виконати рішення суду та здійснити нарахування й виплату підвищення до пенсії у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) з урахуванням її зміни на відповідний календарний рік, оскільки саме такий розмір визначений резолютивною частиною рішення суду у справі № 240/11065/22.
У відповідь на вказану вимогу Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надіслало до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) лист (вих. № 0600-0304-8/88105 від 22.08.2023), в якому повідомило, що на виконання рішення суду у справі № 240/11065/22 ОСОБА_1 здійснено перерахунок підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік з 01.01.2022 - 6500,00 гpн, з 01.10.2022 - 6700,00 гpн. Так, в результаті перерахунку на виконання вказаного рішення суду розмір пенсії ОСОБА_1 , який на той час їй виплачувався, становив 15643,45 грн, в тому числі 13400,00 грн - підвищення за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (6700,00 грн х 2). Крім того, за період з 01.01.2022 по 31.08.2023 ОСОБА_1 нарахована доплата пенсії в розмірі 147261,20 грн. Інформацію про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/11065/22 та про суму нарахованих, але невиплачених коштів (потребу) в розмірі 147261,20 гривень надано Пенсійному фонду України, шляхом включення до реєстру судових рішень, фінансування, яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України підсистеми "Реєстр судових рішень", виплата заборгованості, що утворилася буде проведена після надходження відповідного бюджетного фінансування Пенсійному фонду України. Крім того, до вказаного листа Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області долучило розрахунок суми, що підлягає виплаті стягувачу на виконання рішення суду у справі № 240/11065/22.
У подальшому відповідач виніс вимогу від 10.01.2024 № 3372, в якій зобов'язав боржника виконати рішення суду по справі № 240/11065/22, здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) з урахуванням її зміни на відповідний календарний рік.
На вказану вимогу Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надіслало лист № 0600-0304-8/7992 від 18.01.2024, в якому в доповнення до попереднього повідомило виконавця про таке. З 01.01.2024 прийнято Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", відповідно до ст.8 якого розмір мінімальної заробітної плати, яка застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, становить 1600 грн. Відтак, на виконання рішення суду у справі №240/11065/22 з 01.01.2024 стягувачу нараховане підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із законом про Державний бюджет України на 2024 рік, тобто 3200 грн (1600 грн х 2). За період з 01.01.2022 по 31.01.2024 нарахована доплата пенсії. Зазначено, що з 01.02.2024 виплата пенсії буде здійснюватися у розмірі, визначеному на виконання рішення суду.
Доказів надання боржником відповіді на виставлену відповідачем вимогу № 6557 від 17.02.25 суду не надано.
Таким чином, на виконання винесених державним виконавцем вимог боржником проведено дії щодо виконання рішення суду, повідомлено про здійсненні перерахунки пенсії, нараховану доплату, а також повідомлено державного виконавця про неможливість виконання ним відповідного судового рішення в частині саме виплати заборгованості, яка зумовлена відсутністю відповідного фінансування, що в розумінні вимог чинного законодавства суд вважає поважною причиною для невиконання судового рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду державним виконавцем не допущено бездіяльності у межах виконавчого провадження ВП № 70573569 з примусового виконання виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду, виданого у справі № 240/11065/22, оскільки ним вжито передбачені законодавством заходи забезпечення його примусового виконання.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (майдан Соборний, 1, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 43316784) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Черноліхов
06.03.25