06 березня 2025 рокуСправа № 160/15607/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпро позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю., в частині накладення арешту на майнове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225680500:02:004:0109, площею 5,1843 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як на речове право на майно ФГ «Дніпро», протиправними (не законними);
- визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 69291318 від 23.06.2022 року старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю., як таку, що зачіпає права позивача і стосується накладення арешту на майнове право оренди земельної ділянки ФГ «Дніпро» з кадастровим номером 1225680500:02:004:0109, площею 5,1843 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з земельної ділянки за кадастровим номером 1225680500:02:004:0109, площею 5,1843 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та речового права (оренди) на неї, що накладений в межах виконавчого провадження № 69291318 постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю. від 23.06.2022 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначила, що постановою державного виконавця від 23.06.2022 ВП №69291318 порушуються її права як спадкоємця земельної ділянки, оскільки державним виконавцем накладено арешт на право оренди земельної ділянки, яке належить ФГ «Дніпро». Наявність такого арешту унеможливлює отримати свідоцтво про право на спадщину та стати законним власником земельної ділянки.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у відкритті провадження в адміністративній справі № 160/15607/23 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі №160/15607/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 в адміністративній справі №160/15607/23 - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 11.12.2024 у справі №160/15607/23 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у справі № 160/15607/23 скасовано. Справу № 160/15607/23 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції - Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Протоколом передачі судової справи від 30.12.2024 справу передано головуючому судді Калугіній Н.Є
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі № 160/15607/23 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 27 січня 2025 року о 15:00 год у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зала судових засідань № 2. Зобов'язано позивача протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали надати до суду оригінал позовної заяви з доданими до неї документами.
Витребувано від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) засвідчені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження № 69291318.
Згідно відзиву на позов, представник відповідача зазначив, що ФГ «Дніпро» є власником майнових прав, а саме права оренди вказаних земельних ділянок. Внесення змін до ч.5 ст. 93 Земельного кодексу України від 28.04.2021року надало можливість Орендарю, самостійно на власний розсуд розпоряджуватися належним йому правом оренди, та надало можливість зокрема відчужувати право оренди земельної ділянки.
На думку відповідача, у відповідності до вказаної правової норми (ч. 5. ст. 93 ЗК України), відповідно до якої право користування (оренда, емфітевзис) земельною ділянкою сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу її користувачем без погодження із власником такої земельної ділянки, крім випадків, визначених законом. Відчуження, застава права користування земельною ділянкою здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюються відчуження або на користь якої передається у заставу право користування. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права користування у порядку, передбаченому законодавством (в редакції, що набула чинності 28.04.2021р.) Правове співвідношення понять майно та майнові права наведено у Законі України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Статтею 2 Закону визначено, що для цілей цього Закону наведені в ньому терміни вживаються у такому значені: рухоме майно - окрема рухома річ, сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери, а також майнові права та обов'язки, у тому числі майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Отже, майнове право - право оренди земельної ділянки є зокрема майном, що належить боржникові у виконавчому провадженні - ФГ «Дніпро» та було арештовано у відповідності до ухвали суду.
Відповідач витребувані докази не надав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 надано позивачеві термін - п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду, із зазначенням дати, з якої право позивача є порушеним, або дати, з якої позивач дізналась про порушене право та докази поважності причин його пропуску. Продовжено строк розгляду справи №160/15607/23 на двадцять днів. Відкладено розгляд справи № 160/15607/23 на 11.02.2025 о 14:30 год.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 відкладено розгляд справи № 160/15607/23 та повідомлено сторін, що наступне судове засідання відбудеться 25.02.2025 о 13:00 год у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зал №2.
25.02.2025 від представника позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи на інший день, у зв'язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні представника позивача у зв'язку із хворобою представника Ламзи Н.М. та з метою отримання судом надісланого представником позивача оригіналу позову, який витребувано судом.
В судове засідання 25.02.2025 представник відповідача також не з'явився.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 в письмову провадженні задоволено заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, визнано причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними, поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом.
Також ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 розгляд справи відкладено на 06.03.2025 на 11-00 год.
28.02.2025 від позивача надійшли оригінали позовної заячи.
В судове засідання 06.03.2025 представники сторін не з'явились, представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Згідно вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи, що явку сторін обов'язковою судом не визнано, та з огляду на достатність матеріалів даної справи для вирішення даного спору, суд дійшов висновку про розгляд справи в письмову провадженні без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ДП № 047524, ОСОБА_3 є власницею земельної ділянки площею 5,1843 га. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 29.12.2024, ОСОБА_3 є власницею земельною ділянки за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с/р Бабайківка, кадастровий номер 12256800500:02:004:0109.
Згідно укладеного між ОСОБА_3 (орендодавець) та ФГ «ДНІПРО» (орендар) договору оренди землі від 06.09.2017, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області площею 5,1843 га з кадастровим номером 12256800500:02:004:0109 на 49 років 11 місяців 30 днів.
Вказаний договір зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Згідно заповіту, який укладений ОСОБА_3 02.09.2020 року, ОСОБА_3 заповіла вказану земельну ділянку ОСОБА_1 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З метою вступу у спадщину, ОСОБА_1 звернулась до державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Фрізен Н.Ю. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке складається з земельної ділянки площею 5,1843 кадастровий номер 12256800500:02:004:0109, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Постановою від 07.04.2023 року, державним нотаріусом Царичанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Фрізен Н.Ю. відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна номер 328143694 сформованої 05 квітня 2023 року ОСОБА_4 , державним реєстратором виконавчого комітету Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, встановлено відомості про державну реєстрацію обтяжень: номер запису про обтяження: 47170739 (спеціальний розділ), дата, час державної реєстрації: 27 червня 2022 року, 13:38:09; документи подані для державної реєстрації: постанова, про арешт майна боржника, серія та номер 69291318, виданий 23.06.2022 року, видавник: старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю., вид обтяження - арешт нерухомого майна, відомості про суб?єктів обтяження: обтяження: особа, майно/права якої обтяжуються: ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ДНІПРО», код ЄДРПОУ: 24608019, Обтяжувач; Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), код ЄДРПОУ: 43314918, країна реєстрації: Україна, додаткові відомості: в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро); об?єкт нерухомого майна: земельна ділянка; кадастровий номер: 1225680500:02:004:0109; опис об?єкта: площа (га) 5.1843, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Так, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2022 року у справі № 904/1435/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Капітал-Дніпро" від 07.06.2022 року за вих. № б/н про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, зокрема, але не виключно, на грошові кошти в межах суми заборгованості, що становить 40 178 583,90 грн., яке належить Фермерському господарству "Дніпро" (51010, Дніпропетровська область, Царичанський район, село Бабайківка, вулиця Українська, будинок 38; ідентифікаційний код 24608019) і знаходиться у нього чи інших осіб.
На виконання згаданого судового рішення господарського суду старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Дмитром Юрійовичем було винесено постанову про арешт рухомого та нерухомого боржника від 23.06.2022 року ВП № 69291318, якою було накладено арешт також і на майнове право оренди земельних ділянок, зокрема і з таким кадастровим номером: 1225680500:02:004:0109.
Вважаючи, що постанову про арешт майна боржника від 23.06.2022 у ВП №69291318 винесено з порушеннями вимог чинного законодавства, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності до частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
За приписами ст.48 Закону № 1404-VIII, якою визначений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).
Відповідно до ч. 1,2 ст.56 Закону № 1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відповідно до ч.3 ст.56 цього Закону, арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Отже, за змістом наведених норм арешт на майно боржника накладається з метою виконання рішення суду, оскільки за рахунок майна боржника здійснюється повне або часткове погашення його боргу перед стягувачем.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пп.1 ч.2 ст.18 Закону № 1404-VIII).
За змістом ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2022 у справі №904/1435/22 судом застосований певний захід забезпечення позову, а саме: накладений арешт на рухоме та нерухоме майно, зокрема, але не виключно на грошові кошти, в межах суми заборгованості, що становить 40 178 583,90 грн., яке належить Фермерському господарству «Дніпро» і знаходиться у нього чи інших осіб.
Як встановлено судом, спірна постанова державного виконавця про арешт майна боржника прийнята у зв'язку з перебуванням на примусовому виконанні ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2022 у справі №904/1435/22 про забезпечення позову, а не судового рішення майнового характеру.
Згідно постанови ВП № 69291318 від 23.06.2022 року старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю., цією постановою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ФГ «Дніпро».
Разом з тим, в цій постанові державним виконавцем зазначено, що «у заяві про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2022 стягувач просить винести постанову про арешт майна боржника, якою накласти арешт на речові (майнові) права виражені у праві оренди земельних ділянок, перелік яких зазначений у заяві. Зазначені земельні ділянки у кількості 62 одиниць перебувають в оренді у боржника Фермерському господарству «Дніпро» (5110, Дніпропетровська область, Царичанський ранон, село Бабайківка, вулиція Українська, будинок 38; ідентифікаційний код 24608019). Відповідно до ст. 56 3У «Про виконавче провадження » арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - 3К України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також положеннями договору оренди землі (стаття 2 Закону України "Про оренду землі"). Відповідно статті 190 ЦК України, майном як особливим об?єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов?язки, до яких відноситься і право оренди. Відповідно до законодавства підставами для заміни сторін у договорі оренди є передача прав за правочином та шляхом правонаступництва. Відповідно до положень частин першої статті 93 Земельного Кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельного ділянкою, необхідного орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися земельних торгах, а також передаватися в заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду (частина п?ята статті 93 3К України). Згідно з частиною першою статті 133 Земельного У країни та частиною сьомого статті 5 Закону України "Про іпотеку" (об'єктом іпотеки може бути право - оренди земельної ділянки). У цьому випадку це право може відчужуватись в разі невиконання заставодавцем договору, забезпеченого заставою. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди».
Отже, державним виконавцем накладено арешт на право оренди земельної ділянки, яке належить боржнику - ФГ «Дніпро», зокрема і земельної ділянки з кадастровим номером 1225680500:02:004:0109, площею 5,1843 гектарів.
Зазначене також підтверджується отриманою судом інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 12, 13 т.2).
Таким чином, враховуючи, що вказаною ухвалою суду забезпечено позов шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, яке належить ФГ «Дніпро», і ця ухвала є виконавчим документом, що підлягає негайному виконанню, у державного виконавця при її виконанні не виникає підстав для застосування заходу примусового виконання рішень, передбаченого п.1 ч.1 ст.10 Закону № 1404-VIII, що, в свою чергу, виключає певну свободу дій державного виконавця (в межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження»), обумовлену, зокрема, необхідністю забезпечення примусового виконання судового рішення майнового характеру.
Захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майнові права ФГ «Дніпро» судом не вживався.
Приймаючи до уваги, що застосований судом арешт за своєю суттю є накладенням заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, і в даному випадку господарський суд встановив певні обмеження прав відповідача (боржника) як власника в обсязі, який за висновком суду є необхідним і достатнім для забезпечення виконання рішення суду при задоволенні позову, суд вважає, що у спірних відносинах державний виконавець мав діяти виключно у межах, визначених в резолютивній частині ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2022 у справі №904/1435/22, а не тлумачити таке судове рішення на власний розсуд і фактично змінювати (доповнювати) його зміст.
Отже, дії відповідача щодо накладення арешту на майнове право боржника відповідно до ухвали суду суд вважає протиправними.
Відповідно до ст.177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.
Згідно ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.
Статтею 190 ЦК України визначено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Отже майнові права, як неспоживна річ, є окремим, особливим, видом об'єктів цивільних прав.
Поняття майнового права наведено в ст. 3 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», згідно якої майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
Моментом виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий момент набуття права власності.
Відповідно до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Відповідно до абз. 7 п. 2 ст. 4 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право оренди земельної ділянки відноситься до речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності.
При цьому, з обставин даної справи вбачається, що спірне майно на праві власності належить одній особі, а речове право (право оренди) - іншій. Однак, як вже зазначалось, приписами статті 56 Закону № 1404-VIII врегульовано повноваження виконавця щодо накладення арешту і вилучення тільки майна (коштів), що належить боржнику.
Вказане відповідає резолютивній частині ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2022 у справі №904/1435/22 та суті вжиття заходів забезпечення позову в цій справі.
Враховуючи, що у виконавця під час виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2022 у справі №904/1435/22 не було розсуду щодо вчинення заходів спрямованих на примусове виконання рішення, які передбачені статтею 10 Закону №1404-VIII, а були чітко визначені дій щодо накладення арешту на нерухоме та рухоме майно боржника в межах суми стягнення, суд дійшов висновку, що під час виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2022 у справі №904/1435/22 відповідач безпідставно зареєстрував накладений судом арешт на майнове (речове) право - право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1225680500:02:004:0109, площею 5,1843 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
З огляду на вищенаведене, постанова державного виконавця ВП №69291318 від 23.06.2022 в частині накладення арешту на майнове право оренди земельної ділянки ФГ «Дніпро» з кадастровим номером 1225680500:02:004:0109, площею 5,1843 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, прийнята за відсутності правових підстав, внаслідок чого підлягає скасуванню в цій частині.
Відповідно до ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, у тому числі, про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів, людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, застосування будь-якого способу захисту права та інтересу має бути об'єктивно виправданим і обґрунтованим, належним та ефективним.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 травня 2020 року у справі №916/1608/18).
Також Верховний Суд зазначає, що спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникла необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19); судовий захист повинен бути повним і відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19).
Таким чином, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зняти арешт, накладений постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю. ВП №69291318 від 23.06.2022 на майнове право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1225680500:02:004:0109, площею 5,1843 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як на речове право Фермерського господарства «Дніпро».
Також суд зазначає, що позовні вимоги стосовно зобов'язання відповідача зняти арешт з земельної ділянки за кадастровим номером 1225680500:02:004:0109, площею 5,1843 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва задоволенню не підлягають, оскільки як встановлено судом, арешт згідно постанови ВП № № 69291318 від 23.06.2022 накладений саме на речове право - право оренди ФГ «Дніпро» на цю земельну ділянку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Позивач звернувся до суду засобами підсистеми “Електронний суд» із однією вимогою немайнового характеру.
До позовної заяви долучено квитанції про сплату №0.0.3071339072.1 від 28.06.2023 на суму 1073,60 грн, №0.0.3071339309.1 від 28.06.2023 на суму 1073,60 грн та №0.0.3071339202.1 від 28.06.2023 на суму 1073,60 грн.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684 гривень.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, належна до сплати сума судового збору за подачу даного позову є 1073,60 грн (2684*0,4).
Суд роз'яснює позивачу, що надмірно сплачена сума судового збору у розмірі 2147,2 грн. може бути повернута позивачу на підставі відповідної заяви.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю., в частині накладення арешту на майнове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225680500:02:004:0109, площею 5,1843 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як на речове право на майно ФГ «Дніпро», протиправними.
Визнати протиправною та скасувати постанову ВП № 69291318 від 23.06.2022 року старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю., якою накладено арешт на майнове право оренди земельної ділянки ФГ «Дніпро» з кадастровим номером 1225680500:02:004:0109, площею 5,1843 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт, накладений постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Хоменко Д.Ю. ВП №69291318 від 23.06.2022 на майнове право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1225680500:02:004:0109, площею 5,1843 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 06.03.2025 року.
Суддя Н.Є. Калугіна