06 березня 2025 рокуСправа № 160/6713/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., перевіривши матеріали позовної заяви керівника Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави до виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Великомихайлівського ліцею Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
03.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» позовна заява керівника Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави до виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Великомихайлівського ліцею Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про:
- визнання протиправною бездіяльності виконавчого комітету Великомихайлівської cільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області та Великомихайлівського ліцею Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області щодо ненарахування та невиплати випускникам навчального закладу комунальної форми власності - Великомихайлівського ліцею, які мають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одноразової грошової допомоги у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»;
- зобов'язання виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області та Великомихайлівського ліцею Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області нарахувати та виплатити випускникам 2023 року загальноосвітнього навчального закладу - Великомихайлівський ліцей, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одноразову грошову допомогу у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, передбачену ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» в розмірі, встановленому Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Позовні вимоги обґрунтувано тим, що Синельниківською окружною прокуратурою Дніпропетровської області опрацьовано інформацію щодо стану додержання вимог законодавства з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на території Великомихайлівської територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області. За результатами вивчення інформації виявлено неналежне виконання відповідачами вимог статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» № 2342-IV від 13.01.2005 щодо ненарахування та невиплати випускникам навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги у 2023 році. Зі змісту листів виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради № 165 від 02.02.2024 та листів Великомихайлівської сільської ради № 320 від 26.03.2024, № 592 від 06.05.2024 вбачається, що випускникам Великомихайлівського ліцею, розташованого на території Великомихайлівської сільської ради, з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , одноразову грошову допомогу не виплачено у зв'язку з тим, що вказані особи до органу місцевого самоврядування - відділу освіти, культури, охорони здоров'я, молоді та спорту виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради не звертались, вони є здобувачами освіти, а не працевлаштованими особами, діти не досягли віку 18-ти років та перебувають на неповному державному забезпеченні. Прокурор вказує, що невиконання відповідачами вимог законодавства щодо забезпечення належного захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, свідчить про порушення інтересів держави у сфері соціального захисту та охорони дитинства, підриває авторитет держави, якою гарантовано захист прав дитини, позбавленої батьківського піклування, з боку держави.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з частиною четвертою статті 23 Закону № 1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною четвертою статті 53 КАС України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
За змістом частини п'ятої статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що прокурор як посадова особа, з метою реалізації конституційних функцій, наданих йому, має право звертатися до адміністративного суду з позовною заявою про захист інтересів держави. Однак це право не є загальним, як у випадку з правом на судовий захист, гарантованим кожному відповідно до статті 55 Конституції України, а виникає лише за наявності виняткових умов і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.
У цій справі, звертаючись до суду з позовом, прокурор послався на порушення інтересів держави у сфері охорони дитинства, яке, на його переконання, полягало у тому, що виконавчим комітетом Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області та Великомихайлівським ліцеєм Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області не виконуються покладені на них повноваження щодо виплати одноразової грошової допомоги випускникам, які мають статус дітей-сиріт та дітей, позбавленої батьківського піклування.
Правовідносини подібні до тих, що склалися у справі, що розглядається вже були предметом розгляду у Верховному Суді. У постанові від 19 березня 2024 року у справі № 340/11/23 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що обраний прокурором спосіб звернення до суду в інтересах держави в особі Служби у справах дітей Петрівської селищної ради з посиланням на перший виключний випадок (якщо захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження) не спрямований на захист інтересів держави у сфері охорони дитинства у сфері соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а направлений на захист охоронюваного законом інтересу конкретно визначених осіб, у спосіб фактично надання правничої допомоги таким особам, що не узгоджується із Конституцією України та європейськими стандартами в частині повноважень, якими наділений прокурор щодо представництва прокурором інтересів держави в суді та свідчить про намагання прокурора повернутись до так званого «загального нагляду» (нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина; нагляду за додержанням законів із цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами).
Водночас, Верховний Суд у зазначеній постанові констатував, що прокурор у справі № 340/11/23 не виконав вимоги законодавства щодо обґрунтування наявності підстав для представництва та не дотримався встановленого процесуальним законодавством порядку звернення до суду та вказав на відсутність підстав для відступу від правових висновків, сформованих Верховним Судом у постановах від 18 листопада 2021 року у справі № 140/4953/20, від 07 серпня 2023 року у справі № 120/2940/23, від 11 жовтня 2023 року у справі № 120/6160/23 та від 31 жовтня 2023 року у справі № 480/1729/23, у яких зазначено про те, що прокурор, звертаючись із позовом до суду на захист прав та інтересів фізичних осіб, які ним вказані у позовній заяві та які, на його переконання, незаконно були позбавлені наданих державою гарантій у сфері захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, фактично звертається не в інтересах держави, а в інтересах громадянина.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2024 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 360/917/23 для вирішення виключної правової проблеми щодо застосування статті 23 Закону № 1697-VII у категорії спорів, в яких прокурор звертається до суду та обґрунтовує інтерес держави у сфері охорони дитинства бездіяльністю виконавчого органу місцевого самоврядування щодо нездійснення контролю та ініціювання виплати навчальними закладами, де проходили навчання діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 8 Закону № 2342-IV.
В ухвалі від 04 липня 2024 року Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що наведене в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року обґрунтування наявності виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, не створює підстав для прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 360/917/23.
Застосовуючи висновки, наведені у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2024 року у справі № 340/11/23, до обставин цієї справи, суд зазначає, що зміст поданої прокурором позовної заяви в інтересах держави зводиться до необхідності захисту індивідуально виражених прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які ним вказані у позовній заяві та які, на його переконання, незаконно були позбавлені наданих державою гарантій у сфері соціального захисту у зв'язку із невиплатою після закінчення ними навчальних закладів одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сьомою статті 8 Закону № 2342-IV.
У цьому випадку прокурор фактично звертається не в інтересах держави, а в інтересах громадянина.
Отже, прокурор у цій справі не виконав вимоги законодавства щодо обґрунтування наявності підстав для представництва та не дотримався встановленого процесуальним законодавством порядку звернення до суду.
Відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, у розумінні пункту 7 частини четвертої статті 169 КАС України, має наслідком повернення позовної заяви позивачеві.
Такий висновок відповідає викладеному у постанові Верховного Суду від 11.02.2025 у справі № 320/10/23.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів суди повинні враховувати саме останню правову позицію.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі пункту 7 частини четвертої статті 169 КАС України, якою передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» в разі повернення заяви або скарги сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Позовну заяву керівника Синельниківської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави до виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Великомихайлівського ліцею Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Згідно з частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, встановлені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Рянська