м. Вінниця
06 березня 2025 р. справа № 120/1473/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю постанови головного державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хорошою Н.В. від 27.02.2024 ВП № 74029350 про закінчення виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 10.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) з урахуванням особливостей, визначених ст. 287 КАС України. Цією ухвалою встановлено відповідачу 5-ти денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, для подання відзиву на позовну заяву, а також витребувано у відповідача належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 74029350 та докази надіслання та отримання ОСОБА_1 постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 74029350 від 27.02.2024
У встановлений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву подано не було, хоча копія ухвали від 10.02.2025 доставлена до його електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" 11.02.2025, що підтверджується відповідною довідкою.
За приписами статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Також у відповідності до вимог ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється за наявності в особи офіційної електронної адреси шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу.
Відтак, оскільки відповідач зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, визначивши адресу електронної пошти для листування із ним самостійно, суд доходить висновку, що ухвала від 10.02.2025 вважається врученою відповідачу 11.02.2025 в електронній формі, шляхом її направлення на офіційну електронну адресу.
Ухвалою суду від 24.02.2025 повторно витребувано у Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 74029350 та докази надіслання та отримання ОСОБА_1 постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 74029350 від 27.02.2024.
05.03.2025 на виконання вимог ухвали від 24.02.2025 відповідачем разом із листом від 27.02.2025 № 28248 подано витребувані судом документи. При цьому, зі змісту вказаного листа слідує, що докази надіслання та отримання ОСОБА_1 постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 74029350 від 27.02.2024 надати неможливо, оскільки відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира транспортної авіаційної ескадрильї та з 11 жовтня 2019 року його виключено зі списків особового складу цієї частини та всіх видів забезпечення.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31.05.2023 у справі №120/2857/23 позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 задоволено. Цим рішенням зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січня 2008 року.
30.11.2023 Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 120/2857/23.
На виконання вказаного судового рішення військовою частиною НОМЕР_1 21.12.2023 року відповідно до платіжного доручення № 629, виплачено ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2628,39 гривень.
Факт того, що на виконання судового рішення від 31.05.2023 року у справі №120/2857/23 військовою частиною НОМЕР_1 виплачено грошові кошти в сумі 2628,39 гривень підтверджується також і наявною в матеріалах справи розрахунковою відомістю
01.02.2024 головним державним виконавцем Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Хорошою Н.В. прийнято постанову, якою відкрито виконавче провадження ВП№ 74029350 з примусового виконання виконавчого листа № 120/2857/23, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 30.11.2023.
Постановою головного державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Хорошою Н.В. від 27.02.2024 закінчено ВП № 74029350 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку із фактичним виконанням судового рішення.
Але, позивач вважає вказану постанову протиправною, а тому, і звернувся до суду із цим позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (п. 1 ч. 3, ч. 4 ст. 18 Закону № 1404-VIII).
Статтею 39 Закону №1404-VIII закріплено підстави закінчення виконавчого провадження, однією з яких є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 9 ч. 1 ст. 39).
Як свідчать матеріали справи, та слідує зі змісту оскаржуваної у цій справі постанови про закінчення виконавчого провадження, відповідач виходив виключно із повідомлених боржником даних у платіжному дорученні № 629 на виплату індексації згідно з рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року.
Разом з тим, постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 74029350 від 27.02.2024. не містить відомостей про перевірку відповідачем базового місяця, врахованого військовою частиною НОМЕР_1 при обчисленні індексації грошового забезпечення, задля встановлення факту повного виконання рішення суду.
Водночас виконавчий лист № 120/2857/23 від 30.11.2023, на підставі якого, державний виконавець відкривав виконавче провадження стосувався саме зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січня 2008 року.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (п. 1); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (п. 10); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (п. 22).
Суд зазначає, що Законом № 1404-VIII на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов'язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.
У справі № 826/14580/16 Верховний Суд дійшов висновку щодо безпідставності висновків судів попередніх інстанцій про те, що самі по собі вчинені державним виконавцем виконавчі дії (перевірка виконання судового рішення, винесення постанов про накладення на боржника штрафу і надіслання подання про вчинення злочину) є належними і достатніми заходами виконання судового рішення. У свою чергу, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.
Крім того, Верховний Суд звернув увагу, що за наслідками прийняття постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.
Вказана позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 07.08.2019 року у справі № 378/1033/17, від 04.09.2019 року у справі № 286/1810/17, від 07.10.2020 року у справі № 461/6978/19, від 25.11.2020 року у справі № 554/10283/18, від 13.12.2021 року у справі № 520/6495/2020, від 08.12.2022 року у справі № 457/359/21.
На підставі ч.5 ст.242 КАС України суд враховує до спірних правовідносин висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, на переконання суду, в межах спірних правовідносин виконавець передчасно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження і, відповідно, більше не вживав заходів з примусового виконання виконавчого листа № 120/2857/23 від 30.11.2023 в частині нарахування та виплати стягувачу індексації грошового забезпечення саме із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січня 2008 року.
Разом з тим, наведена представником позивача в позовній заяві сума індексації є значно більшою, аніж була виплачена ОСОБА_1 під час примусового виконання виконавчого листа від 30.11.2024 року № 120/2857/23-а, проте, виконавець, посилаючись лише на надане військовою частиною НОМЕР_1 платіжне доручення № 629 передчасно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження та не перевірив чи дійсно сплачена боржником сума індексації свідчить про належне виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31.05.2023 у справі № 120/2857/23.
Більше того, суд вважає, що відповідач формально підійшов до виконання обов'язків та наданих йому законом повноважень в частині досягнення мети виконавчого провадження - виконання рішення суду та відновлення прав позивача, та зробив висновок про фактичне виконання рішення боржником в повному обсязі без фактичної перевірки такого виконання, що потягло за собою прийняття протиправної постанови про закінчення виконавчого провадження та порушення прав стягувача, який є позивачем у даній справі.
Оскільки висновок відповідача щодо виконання боржником судового рішення у справі № 120/2857/23-а не є повним та об'єктивним, зроблений без належного дослідження виконавцем всіх обставин та доказів виконання судового рішення, суд вважає, що у відповідача були відсутні обґрунтовані підстави для закінчення виконавчого провадження ВП №74029350.
Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів того, що державний виконавець здійснив всі необхідні заходи для перевірки виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31.05.2023 у справі № 120/2857/23 у виконавчому провадженні.
Таким чином, постанова головного державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хорошої Н.В. від 27.02.2024 ВП № 74029350 про закінчення виконавчого провадження є такою, що прийнята з порушенням вимог п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження», оскільки державний виконавець неналежно провів перевірку фактичного виконання боржником рішення суду за виконавчим листом № 120/2857/23-а.
Суд зазначає, що оскаржувана постанова головного державного виконавця від 27.02.2024 ВП № 74029350 є протиправною та підлягає скасуванню.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 27.02.2024, прийняту головним державним виконавцем Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хорошою Нателою Важанівною у виконавчому провадженні ВП № 74029350.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: Бориспільський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (вул. Київський шлях, 63, м. Бориспіль, Київська область, код ЄДРПОУ 34977156)
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя:
Секретар: