Справа № 675/1924/24
Провадження № 2-а/675/3/2025
"06" березня 2025 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого - судді Пашкевича Р. В., з участю: секретаря судового засідання - Гедзенюк В. В., представника позивача - адвоката Дацишиної М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3685854 від 18.12.2024 року.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржуваною постановою він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. за те, що 18.12.2024 року о 16 год. 57 хв., керував транспортним засобом марки «OPEL COMBO», д.н.з. НОМЕР_1 з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, чим порушив п. 2.9 (в) ПДР України.
Позивач не оспорюючи порушення щодо керування вказаним транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, не погоджується із винесеною постановою в частині накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу, оскільки поліцейським не враховано характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, майновий стан (студент, виховується та проживає у багатодітній сім'ї, мати виховує трьох дітей, двоє з яких являються інвалідами з дитинства, відсутній дохід у зв'язку з навчанням, тощо), обставини що пом'якшують та обтяжують відповідальність. Крім того, вказав, що автомобіль належить його матері ОСОБА_2 , яка постійно його обслуговує та перевіряє його справність. Поліцейським також не враховано, що такі несправності можуть виявлятися під час руху автомобіля у зв'язку із неналежною якістю дорожнього покриття (вибоїни, ямки тощо). Таким чином, ОСОБА_1 просить звільнити його від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням.
Управлінням Національної поліції у Хмельницькій області подано до суду відзив з додатковими поясненнями, якими вони просять відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію представник відповідача обґрунтовує тим, що поліцейський при винесенні постанови діяв в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом. Позивач, в порушення вимог Правил дорожнього руху, здійснював рух автомобілем з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, що й не заперечується ним. Таким чином, як зазначено у відзиві, оскаржувана постанова є законною та не підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 30.12.2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи.
Представник позивача - адвокат Дацишина М. В. в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою з проханням проводити розгляд справи у його відсутності та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, хоча про час та день розгляду справи була повідомлена належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Направила на адресу суду клопотання про розгляд справи у її відсутності.
Суд, дослідивши поданий позов та додані до нього докази, відзив з доданими до нього доказами, відповідь на відзив, приходить до наступних висновків.
Відповідно до оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3685854 від 18.12.2024 року, цього ж дня о 16 годині 57 хвилин в м. Ізяслав, вул. Грушевського, 18, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «OPEL COMBO», д.н.з. НОМЕР_1 з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, чим порушив п. 2.9 (в) ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Санкція частини 1 статті 121-3 КУпАП передбачає відповідальність у вигляді штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У пункті 2.9 (в) ПДР розділу 2 «Обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів» закріплено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена, зокрема, частиною 1 статті 121-3 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно із п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, відповідач під час провадження у справі про адміністративне правопорушення повинен відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Як встановлено в судовому засіданні позивачем не заперечується вчинене ним порушення.
Крім того, вчинене ним порушення підтверджується відеозаписом, наданим відповідачем до відзиву, на якому зафіксовано рух позивача на автомобілі «OPEL COMBO», д.н.з. НОМЕР_1 з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, що й стало приводом зупинки його транспортного засобу.
В подальшому, працівником поліції було винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення, зокрема зазначено, що 18.12.2024 року о 16 год. 57 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «OPEL COMBO», д.н.з. НОМЕР_1 з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, чим порушив п. 2.9 (в) ПДР України/ чим порушив п. 2.9 (в) ПДР України - керування водієм транспортного засобу з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці.
Разом з тим, допитаний в судовому засіданні поліцейський ОСОБА_3 , який складав вказану постанову, підтвердив обставини вчинення позивачем даного порушення. Проте вказав, що у постанові помилково зазначено ще одне порушення позивачем, а саме п. 2.9 (в) ПДР України - керування водієм транспортного засобу з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, вказуючи це збієм програми та як такого, що не мало місце.
Також, вказане стверджується додатковими письмовими поясненнями представника відповідача, відповідно до яких, остання просить не брати до уваги вчинену поліцейським Борисюком О. В. механічну помилку у постанові серії ЕАН № 3685854 від 18.12.2024, оскільки всі інші обставини та суть справи щодо керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджуються належними та допустимими доказами.
Таким чином, досліджені докази підтверджують, що ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, в порушення вимог п. 2.9 (в) ПДР керував транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Однак, обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 зазначив, що перед початком руху жодних несправностей автомобіля ним не було виявлено, тому не виключає можливості, що вказані несправності могли виникнути у зв'язку із ямковитістю, струсом освітлення, у тому числі заднього номерного знаку, а інспектор не взяв це до уваги.
Відповідно до п.п. 4 п. 2.3. ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
Таким чином, на водія покладено обов'язок перевірки перед виїздом справності автомобіля, в тому числі, освітлення.
Частиною 1, 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 року у справі №520/2261/19 вказала, що визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч. 1 цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Отже, враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов'язку доказування протилежного.
Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження вищевказаних аргументів, суд не бере до уваги його доводи щодо роботи освітлення до початку руху та його поломки саме після початку руху. При цьому, з відеозапису, дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що номерний знак був повністю неосвітлений.
Відповідно до п. 31.5. ПДР у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
Таким чином, вказаним пунктом ПДР встановлено обов'язок водія вжити заходів для усунення несправностей, які виникли в дорозі, або якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
Отже, обов'язок водія усунення несправностей, які виникли в дорозі, не звільняє його від відповідальності за порушення ПДР, так само як притягнення до адміністративної відповідальності не звільняє від вищевказаного обов'язку.
Що стосується вимог позивача про звільнення його від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням, то судом зазначається наступне.
Судом допитано в якості свідка ОСОБА_2 , яка являється власником автомобіля та матір'ю позивача, та яка суду показала, що регулярно обслуговує вказаний автомобіль на предмет технічних несправностей, під час яких підсвітка заднього номерного знаку завжди працювала, а 18.12.2024 передала автомобіль для сина, оскільки останній допомагав встановлювати кабельне телебачення. Вважає, що можливо дана несправність виникла під час перевезення сином драбини.
Також позивачем на підтвердження своїх доводів долучено до справи ряд характеризуючих даних (а.с. 10-28), відповідно до яких позивач має пільги, передбачені законодавством України для дітей з багатодітної сім'ї, а також проживає за однією адресою з матір'ю, яка виховує трьох дітей, двоє з яких являються особами з інвалідністюз дитинства.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з частиною 2 статті 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі.
Статтею 22 КУпАП встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому відповідно до статті 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною 1 статті 121-3 КУпАП, розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Таким чином, уповноваженим суб'єктом, наділеним виключними дискреційними повноваженнями звільняти порушника від адміністративної відповідальності, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, є виключно органи уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, тоді як суд за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вправі: скасувати спірну постанову і закрити провадження у справі за відсутністю складу адмінправопорушення або скасувати постанову та направити справу на новий розгляд або ж змінити захід стягнення.
Отже, приймаючи рішення про звільнення порушника від адміністративної відповідальності, суд не може виходити за межі своєї компетенції, тим самим втручатись в дискреційні повноваження відповідача, що не відповідає загальним принципам та засадам адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №266/3228/16-а, від 26.05.2020 у справі №520/2098/17.
За вказаних обставин, доводи позивача щодо застосування до нього усного зауваження за правопорушення, яке вчинено без умислу, суд не може прийняти до уваги, адже санкція ч. 1 ст.121-3 КУпАП не містить можливості застосування такого виду стягнення як усне зауваження.
Таким чином, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про законність оскаржуваної постанови та скоєння позивачем адміністративного правопорушення, визначеного ч.1 ст. 121-3 КУпАП, а тому підстав для задоволення позову суд не вбачає.
В зв'язку із залишення позову без задоволення, понесенні позивачем судові витрати не підлягають розподілу між сторонами.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 19, 72-77, 90, 94, 241-246, 255, 271-272, 268-270, 286, 292-293 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягненнявідмовити.
Рішення суду може бути оскаржене у відповідності до ч. 4 ст. 286 КАС України протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 06.03.2025 року.
Суддя: Р. В. Пашкевич