ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
05 березня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Приморського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_2 про вирішення питання про звільнення від призначеного покарання засудженої ОСОБА_3 , у зв'язку із декриміналізацією, -
встановив:
Начальник Приморського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_2 звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з поданням про вирішення питання про звільнення засудженої ОСОБА_3 від призначеного вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 29.01.2024 року покарання за ч. 1 ст. 190 КК України на підставі ч.2 ст.74 КК України.
В обґрунтування поданого подання, начальник Приморського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_2 , зазначає, що вчиненим ОСОБА_3 кримінальним правопорушенням заподіяна матеріальна шкода на суму 500 гривень, водночас станом на 01.01.2024 року два неоподаткованих мінімумів доходів громадян становило 3028 грн., у зв'язку із чим просить вирішити питання про звільнення засудженої ОСОБА_3 від призначеного покарання, у зв'язку із декриміналізацією.
Сторони судового провадження в судове засідання не з'явилися, повідомлялись належним чином про час, дату та місце розгляду подання, водночас представник органу пробації звернувся до суду із заявою, в якій просив провести розгляд подання без його участі.
З огляду на неявку в судове засідання усіх учасників судового провадження, у відповідності до положень ч.4 ст.107 КПК України судовий розгляд проведено за відсутності учасників кримінального провадження та без фіксації за допомогою технічних засобів.
Вивчивши доводи подання, дослідивши матеріали судового провадження, суд дійшов наступного.
09.08.2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 року, яким підвищено суму для визнання крадіжки кримінально караним діянням, зокрема якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 01 січня року, в якому мало місце протиправне діяння).
Згідно п.п. 169.1.1 статті 169 Податкового кодексу, податкова соціальна пільга (для кваліфікації правопорушення), дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2024 складає 3028 грн 00 коп., а отже, сума соціальної пільги у 2024 році становить 1 514 грн 00 коп. (3 028 грн : 50% = 1 514 грн 00 коп.).
Це вказує, що для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального (не розмір штрафу як покарання) неоподатковуваний мінімум у 2024 року становить 1 514 грн 00 коп. Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01.01.2024 складає 3028 грн 00 коп.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Аналізуючи наведені положення законів, слід дійти висновку, що відбулась втрата чинності закону, шляхом прийняття нового закону і відповідно визначення нових меж між адміністративним правопорушенням (дрібної крадіжки) та кримінальним правопорушенням (крадіжки). Бо наразі не є кримінально карним діянням - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вартість якого становить до 3028 грн 00 коп. у 2024 році (часткова декриміналізація).
Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання, в тому числі про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Тобто, під час виконання вироків суд, у порядку частини 2 статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, у тому числі: усунення караності діяння, за яке особа засуджена; призначення особі покарання, що перевищує санкцію нового Закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового Закону. У разі, якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною 1 статті 72 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 74 КК України передбачено, що звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2 ст. 74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено.
Згідно подання ОСОБА_3 з 24.07.2024 року перебуває на обліку Приморського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області.
Так, на час вчинення засудженою ОСОБА_3 злочину, заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 3 ст. 51 КУпАП в редакції Закону України № 1449-VI від 04.06.2009 року).
Водночас, з урахування змін, внесених Законом України №3886-ІХ від 18.07.2024 року, поріг кримінальної відповідальності за заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) у 2024 році настає за шахрайство вартістю понад 3028 грн.
Як вбачається із вироку Суворовського районного суду м. Одеси від 29.01.2024 року, ОСОБА_3 засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, а саме за заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) 09.01.2024 року на загальну суму 500 гривень, що не перевищує двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян станом на час вчинення правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, зокрема те, що ОСОБА_3 засуджено за діяння, караність якого усунена, суд вважає, що подання представника органу пробації підлягає задоволенню, а засуджена ОСОБА_3 підлягає звільненню від призначеного покарання вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 29.01.2024 року, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке вона була засуджена, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -
постановив:
Подання начальника Приморського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_2 - задовольнити.
Звільнити засуджену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 29.01.2024 року за ч. 1 ст. 190 КК України, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке вона була засуджена.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
Єдиний унікальний номер справи: №522/1338/24
Номер провадження № 1-в/522/99/25
Головуючий суддя - ОСОБА_1