Справа № 944/6314/24
Провадження №3/944/100/25
03.03.2025 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Колтун Ю.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП,
04.11.2024 о 23 год 30 хв в м.Яворові по вул. Лозинського,4, Львівської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «CITROEN JUMPY» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядкув медичному закладі. Висновок лікаря номер 13 від 05.11.2024, Яворівська ЦРЛ. Дане правопорушення вчинив повторно протягом року. Чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху , тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
Крім того, 04.11.2024 о 23 год 30 хв в м.Яворові по вул. Лозинського,4, Львівської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «CITROEN JUMPY» д.н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом, терміном на 1 рік, постановою від 30.08.2024 Сокальського районного суду Львівської області. Дане правопорушення вчинив повторно протягом року, постанова ЕНА2748892 від 03.08.2024, ст. 126 ч.4 КУпАП. Чим порушив п.2.1а Правил дорожнього руху , за що передбачена відповідальність за ч.5 ст 126 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення визнав частково та пояснив, що він дійсно був зупинений працівниками поліції, які висловили припущення про те, що він керував транспортним засобом перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння. Вважав, що в стані наркотичного сп'яніння не перебував.
Постановою судді Яворівського районного суду Львівської області Колтуна Ю.М. від 03.03.2025 матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП на підставі ст. 36 КУпАП об'єднано в одне провадження та присвоєно об'єднаній справі №944/6314/24.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами".
Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом ; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами ; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Так, відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до підп."а" п.2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги Правил дорожнього руху ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
На переконання суду, вина правопорушника підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №166448 від 05.11.2024;
-протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 №166438 від 05.11.2024;
-довідкою інформаційно-комунікаційної системи інформаційного порталу Націаональної поліції України, за якою посвідчення водія ОСОБА_1 перебуває в статусі «вилучений»;
-копією висновку № 13 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.11.2024;
- копією акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.11.2024;
-копією результату імунохроматичного дослідження CITO TEST наркотики від 05.11.2024;
- копією постанови Львівського апеляційного суду від 30.08.2024 № 454/1936/24 ;
- довідкою з інформаційного порталу органів Національної поліції;
-даними відеофайлів, із нагрудної камери спостереження поліцейського, що містяться на оптичному диску в матеріалах справи, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції, згодом пройшов огляд на визначення стану сп'яніння в медичному закладі. Вказаний відеозапис узгоджується з іншими наявними у справі доказами.
Зазначені докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП є повними, такими, що доповнюють одне одного, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.5 ст.126, ч. 2 ст.130 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР 1 №166448 від 05.11.2024, адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП вчинено ОСОБА_1 04.11.2024.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
На час розгляду справи строк накладення стягнення за ч.5 ст.126 КУпАП минув, тому в цій частині провадження слід закрити.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 суддя враховує характер скоєних правопорушень, особу правопорушника, приймаючи до уваги ступінь його вини. З врахуванням вищенаведеного, суддя дійшов висновку, що до ОСОБА_1 з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, доцільним буде обрати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без конфіскації транспортного засобу.
Дане стягнення буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, як самою особою, що притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,6 грн. Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 36, 221, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Провадження у справі в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП зарити на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять ) грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області.
Суддя Ю.М. Колтун