Справа № 521/3479/25
Провадження № 2-о/521/252/25
06 березня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі :
головуючого судді Ганошенка С.А.,
за участю секретаря судового засідання Довгань Ж.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,-
06.03.2025 року ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), звернулась до суду із заявою, в якій просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті її матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Р.Донівка, Градіжського району Полтавської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на території АДРЕСА_1 , що є тимчасово окупованою територією України.
Встановлення даного факту заявниця обґрунтовує необхідністю подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, для подальшого отримання спадщини після смерті матері.
Враховуючи наведене, заявниця просить суд встановити факт смерті її матері.
Заявниця та її представник в судове засідання не з'явились, просили суд здійснити розгляд справи за їх відсутності, про що вказали в поданій заяві.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали на електронну пошту, просить суд розглядати справу за його відсутності та вирішити на розсуд суду, про що надіслав суду відповідну заяву.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, заявниця ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження, запис № 30, серія НОМЕР_1 від 28.09.1969 року.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали шлюб 06.12.1979 року, про що зроблено актовий запис № 43, після укладення шлюбу присвоєно прізвище чоловіка « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 06.12.1979 року.
Заявниця ОСОБА_3 уклала 11.01.1992 року шлюб з ОСОБА_7 , прізвище до шлюбу « ОСОБА_6 », після шлюбу « ОСОБА_8 », про що зроблено запис № 02, що підтверджується актовим записом про шлюб.
Матір заявниці, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, про що зроблено актовий запис № 149, виданого “Отдел ЗАГС Першотравневого районного управления юстиции Министерства юстиции донецкой народной республики», від 17.05.2023 року, Серія НОМЕР_3 , де вказане місце смерті - «донецкая народная республика Першотравневий район, пгт. Ялта».
Згідно довідки про причину смерті форми № 106/у № 33 від 05.05.2023 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті - церебральний атеросклероз.
Відповідно до паспорту громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Р.Донівка, Градіжського району Полтавської області, серія НОМЕР_4 .
Указом Президента України від 14.11.2014 № 875/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04.11.2014 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», яким доведено до відома громадян України, державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, їх посадових і службових осіб, що будь-які органи, їх посадові та службові особи, утворені, обрані, сформовані та призначені за результатами так званих виборів 02.11.2014, які проводилися в окремих районах Донецької та Луганської областей, є такими, що утворені, обрані, сформовані, призначені і діють усупереч Конституції та законам України, а також зобов'язано КМУ вжити заходів щодо припинення на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях діяльності державних підприємств, установ та організацій, їх філій (відділень), представництв.
Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст.ст. 1, 4 ч. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»). Згідно з п.п. 1, 2, 3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Розпорядженням КМУ від 07.11.2014 № 1085 затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. До таких населених пунктів входить м. Донецьк.
Таким чином, видане невизнаними органами на території Донецької області свідоцтво про смерть №149 від 17 травня 2023 року, не засвідчує у встановленому законодавством порядку факту смерті громадянки України ОСОБА_2 .
Державна реєстрація смерті громадянки ОСОБА_2 не може бути проведена на території України, оскільки підтвердженням факту її смерті є документи, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. При цьому, заявниця позбавлена можливості отримати свідоцтво про смерть її матері ОСОБА_2 ..
Відповідно до Постанови ВС від 27.09.2021 року у справі № 756/8168/21 заява про встановлення факту смерті може бути подана до будь-якого суду України за межами тимчасово окупованої території, незалежно від місця проживання заявника (частина перша статті 317 ЦПК). При цьому положення статті 317 ЦПК України не вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення відповідного факту, подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів.
Згідно зі ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. За змістом ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб. Відповідно до п. 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні передбачено, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішеннях у справах «Cyprus v. Turkey» від 12.05.2014 та «Mozer v. The Republic of Moldova and Russia» від 23.02.2016 зроблено висновок, що документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватися разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду в такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Враховуючи наведене вище, отримання свідоцтва про смерть в органах реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України є неможливим, а єдиним шляхом його отримання та захисту прав родичів та спадкоємців померлого є звернення до суду за встановленням факту, що має юридичне значення.
Законом передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно приписів ст. 76 ЦПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
З огляду на викладене та враховуючи, що заявницею до матеріалів справи додані документи, які підтверджують факт смерті ОСОБА_2 в Донецькій області, Першотравневого району, селищі Ялта, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті її матері ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами ч. 4 ст.317 та п. 8 ч. 1 ст.430 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст. ст. 10, 263-265 ,315, 317, 319,352,354,430 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , за участі заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Р.Донівка, Градіжського району Полтавської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на території Донецької області, Першотравневого району, селище Ялта, що є тимчасово окупованою територією України.
Рішення підлягає негайному виконанню, його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.03.2025 року.
Суддя Сергій ГАНОШЕНКО