Справа № 521/20219/24
Номер провадження № 2/521/1965/25
04 березня 2025 року
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Бобуйка І.А.
секретаря судового засідання - Шелкопляс В.В.,
розглянувши у спрощеному провадженні з викликом учасників справи в приміщенні суду в місті Одесі клопотання відповідача про поновлення строку на подачу заяви про витребування доказів та про витребування доказів у справі за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
17.12.2024 року представник позивача звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просив суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» суму заборгованості у розмірі 57192,00 гривень та суму сплаченого судового збору.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеса від 31.12.2024 року відкрито спрощене провадження з викликом учасників справи.
29.01.2025 року відповідач подав клопотання про поновлення строку на подачу заяви про витребування доказів та про витребування доказів.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеса від 04.03.2025 року відмовлено у поновленні строку на подачу відзиву на позовну заяву, відзив відповідача залишено без розгляду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив справу розглядати без його особистої участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив справу розглядати без його особистої участі.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову у поновленні строку на подачу клопотання про витребування доказів та залишення без задоволення клопотання про витребування, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 п. 3 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати заяви, клопотання та докази.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 3 ст. 83 ЦПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до частини 8 ст. 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Судом встановлено, що відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі від 31.12.2024 року - 10.01.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням, що повернулось на адресу суду, тобто строк на подачу відзиву на позовну заяву закінчився 27.01.2025 року (наступний за вихідним робочий день), а тому суд ухвалою відмовив у поновленні строку на подачу відзиву.
Згідно статті 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початку.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно ч. ч. 1, 3, 4, 5 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.
Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов'язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків).
Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв'язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.
У заяві про поновлення строку на подачу клопотання про витребування доказів, відповідач не навів ніяких поважних причин для пропуску строку для подачі клопотання про витребування доказів.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що у відповідача були відсутні поважні причини пропуску строку на подачу клопотання про витребування доказів, а тому процесуальний строк на подачу клопотання про витребування доказів поновленню не підлягає.
Суд при вирішенні питання про поновлення строку повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.
Згідно ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, клопотання представника відповідача про витребування доказів необхідно залишити без задоволення на підставі ст.ст. 84, 126 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 43, 76, 77, 83, 84, 126, 258, 260, 263, 354 ЦПК України суд, -
У задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подачу заяви про витребування доказів у справі за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Клопотання відповідача про витребування доказів у справі за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
СУДДЯ: І.А. Бобуйок