Справа №504/4485/24
Провадження №3/504/59/25
05.03.2025с-ще Доброслав
Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Жовтан П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неодруженого, працюючого за наймом, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ,
за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
13.10.2024р. інспектором 1 взводу 4 роти 1 батальйону УПП в Одеській області Григоровичем М.Р. був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №149437, згідно якого 13.10.2024р. о 01:30 год. за адресою: Одеська область Одеський район а/д М14, 21 км+700м., ОСОБА_1 , керував автомобілем «Nissan» н/з НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився за допомогою газоаналізатора «Драгер 7510», прилад ARMF 0306, результат якого склав 1,76 %о. Такими діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» «Правил дорожнього руху», затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, відповідальність за що передбачено ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні 25.12.2024р. ОСОБА_1 пояснив, що 12.10.2024р. в обідній час він випив дві пляшки пива. Посвідчення водія він не отримував. В цей вечір він посварився з дівчиною, взяв автомобіль «Nissan» н/з НОМЕР_2 , який належить його матері, сів за кермо та поїхав. 13.10.2024р. о 02:00 год. на блокпосту був зупинений співробітниками поліції, які висловили підозру стосовно його перебування в стані сп'яніння. Він погодився на пропозицію співробітників поліції пройти тест «Драгер», він дунув, однак не бачив показників приладу. Співробітники поліції повідомили, що результат склав 1, 76 %о, йому це відомо з їх слів. Він в свою чергу став сперечатися, тому співробітники поліції запропонували йому проїхати на огляд до медичного закладу, на що він погодився. В медичному закладі їм сказали чекати 40 хв., співробітник поліції запевнив його, що за цей час алкоголь «вийде», вмовив його відмовитися від проходження огляду в лікарні та підписати протокол.
Надалі ОСОБА_1 у призначені судові засідання не з'явився, про розгляд справи в суді був повідомлений належним чином, надавши заяву про розгляд справи без його участі. Його інтереси при розгляді справи в судовому засіданні, представляв адвокат Трачук В.В.
У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не є обов'язковою, тому враховуючи наведені положення, той факт, що права особи, що притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справи за її відсутності, але за участі захисника-адвоката Трачука В.В. не будуть порушені, суд розглянув справу за наявними у матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказами, за відсутності ОСОБА_1 .
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В судовому засіданні адвокат Трачук В.В. просив закрити провадженні у справі через відсутність складу адміністративного правопорушення. Зауваживши, що на відеозаписі видно, що ОСОБА_1 поводить себе ввічливо, виконує вимоги поліцейських, координація рухів не порушена. ОСОБА_1 має вади мовлення з дитинства, тому об'єктивних підстав вважати, що він мав ознаки сп'яніння, - немає. ОСОБА_1 мав сумніви щодо показань газоаналізатора, не бачив результат особисто, не заперечував проїхати до лікарні. До суду не надано жодного належного доказу фіксації показань газоаналізатора. Акт огляду на стан сп'яніння складений без участі двох свідків. Протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду, роздруковані показники газоаналізатора підписувались ОСОБА_1 не на місці зупинки транспортного засобу, а біля медичної установи, після того як працівники поліції тривалий час повідомляли йому, що турбуватися нема про що, що призвело до того, що ОСОБА_1 підписав всі документи, не розуміючи, які правові наслідки його очікують.
Допитаний в судовому засіданні 27.01.2025р. поліцейський Григорович М.Р. (особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення) повідомив, що точної дати не пам'ятає, він у нічну зміну ніс службу на стаціонарному блокпосту за адресою: Одеська область Одеський район а/д М14, 21 км+700м. Так, після 12 год. ночі, точного часу не пам'ятає, у комендантський час через блокпост рухався автомобіль «Ніссан», який був зупинений безпосередньо на блокпосту військовослужбовцями Національної гвардії. Після чого до поліцейських звернувся військовослужбовець та повідомив, що водій має ознаки сп'яніння. Підійшовши до водія (чоловік молодого віку), в нього дійсно були присутні явні ознаки алкогольного сп'яніння. Водієві було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер». Результат був позитивний, скільки саме не пам'ятає. Він тримав газоаналізатор у руках, щоб усім було видно результат. Водій спочатку не погодився із результатом та дав згоду, щоб проїхати до медичного закладу. Надалі на службовому автомобілі вони поїхали до медичного закладу, однак по приїзду до місця призначення водій погодився із результатом «Драгеру», не забажав проходити медичний огляд, тому ним було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала.
За змістом ст.245 КУпАП, суд зобов'язаний всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно пп.1-5,7 Розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно п.п. 6, 7 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена та підтверджується наступними матеріалами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №149437 від 13.10.2024р.;
- даними результату продуття ОСОБА_1 газоаналізатору «Драгер», результат якого склав 1, 76 %о;
- актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат склав 1, 76 %о;
- даними рапорту інспектора взводу №1 роти №4 батальйону 1 полку УППв Одеській області Григоровича М. від 13.10.2024р.;
- відеозаписом, дослідженим в судовому засіданні, яким підтверджено, факти викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Факт керування автомобілем ОСОБА_1 не оспорювався в судовому засіданні, про що також підтвердив сам ОСОБА_1 та його захисник. ОСОБА_1 був зупинений на блокпосту під час дії воєнного стану у комендантську годину.
Суд надає критичну оцінку доводам адвоката Трачука В.В. про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_1 мав ознаки сп'яніння, оскільки вказані твердження обумовлені суб'єктивним сприйняттям адвокатом відеозапису, в той час коли, згідно Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Отже, відповідно до п. 12 Розділу 2 Інструкції поліцейський, керуючись суб'єктивним критерієм сприйняття щодо перебування особи в стані сп'яніння на підставі виявлення ним відповідних ознак такого сп'яніння, вирішує питання про проведення огляду.
Підстав не довіряти результатам огляду на стан сп'яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу у суду немає. При цьому ОСОБА_1 не заявляв вимог про надання йому сертифікату відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Судом для повного та об'єктивного розгляду справи, за власною ініціативною було витребувано відповідні копії документів на підтвердження того, що спеціальний технічний засіб - «Drager Alcotest 7510», серійний номер ARMF-0306 є спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування Міністерства охорони здоров'я України та Держспоживстандартом.
Суд надає критичну оцінку твердженням адвоката Трачука В.В. про те, що матеріали справи не містять належного доказу фіксації показань газоаналізатора, оскільки в матеріалах справи наявна роздруківки результату продуття ОСОБА_1 газоаналізатору «Драгер», результат якого склав 1, 76 %о та актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат склав 1, 76 %о.
Доводи ОСОБА_1 про те, що співробітники поліції повідомили, що результат склав 1, 76 %о, йому це відомо з їх слів, суд розцінює як спосіб захисту, обумовлений його прагненням уникнути відповідальності, оскільки результати продуття газоаналізатору від ОСОБА_1 ніхто не приховував, він був із ними ознайомлений та спочатку не погодився.
Також слід зазначити, що у разі незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 мав можливість пройти огляд в закладі охорони здоров'я, що йому чітко роз'яснено, куди він і був доставлений, проте в подальшому відмовився від цього При цьому твердження адвоката Трачука В.В. про те, що працівники поліції, користуючись необізнаністю ОСОБА_1 фактично вмовили останнього не проходити огляд в лікарні - не відповідають дійсності, що спростовується відеозаписом, скарг на неправомірні дії співробітників поліції не подавалося.
Решта доводів та заперечень висновків суду не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суддя при накладенні стягнення враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Згідно п.1.10 «Правил дорожнього руху» України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно п.1.10 «Правил дорожнього руху» України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не має посвідчення водія, його ніколи не отримував, що підтверджено довідкою УПП в Одеській області, тобто в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП України, визначається як інша особа, тому суддя вважає необхідним застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23, 27, 33-35, 40-1, 283, 284 ч.1 п.1, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб порталі «Судова влада» - https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення та на неї може бути внесено подання прокурора у той же строк.
Суддя П. В. Жовтан