Справа № 503/658/24
Провадження №3/503/47/25
03 лютого 2025 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Калашнікова Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого,
- за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як встановлено судом, 16.03.2024 року о 01 год. 30 хв. ОСОБА_1 в с. Шершенці Подільського району Одеської області, допустив керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням технічного приладу «Драгер» із визначеним результатом згідно даних тестування № 31 від 16.03.2024 року 1, 26% (промілє), тим самим своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9(а)Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 130 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомив, про місце і час розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку. Ця обставина підтверджується відомостями з офіційного сайту «Укрпошта». Крім того, звертаю увагу на те, що після ознайомлення з матеріалами справи, жодних клопотань, в тому числі і про відкладення розгляду справи, від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на адресу суду не надходило.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. З аналізу постанови Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №0870/8014/12 вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. За перелічених вище обставин суд вважає, що неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на судовий розгляд не має поважних причин та свідчить про ухилення останнього від участі в судовому засіданні з метою створення штучних перешкод у розгляді справи, як обраний спосіб захисту. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції. У зв'язку з вище викладеним і у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП та пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 суд вважає за можливе розглянути справу під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст.268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 цього ж Кодексу присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Дослідивши, оцінивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, в їх сукупності, з точки зору їх належності, достовірності та допустимості, суддя дійшов наступного висновку.
. Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно до вимогст. 280 КУпАП,орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положеньКУпАП,обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1ст.130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом тачи дійсно особа, відносно якої складено протокол, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно дост.251 КУпАП,доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАПє керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння(наркотичного чи алкогольного).
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №323283 від 16.03.2024 року, в якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння; письмовою розруківкою приладу «Драгер» № 31 від 16.03.2024 року, із зафіксованим результатом 1,26 % проміле та підписом ОСОБА_1 ; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з результатами якого ОСОБА_1 погодився. Ця обставина підтверджується тим, що в графі «З результатом згоден» такого акту проставлений особистий підпис порушника та його прізвище; актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 16.03.2024 року, а також факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння зафіксований на відеозаписі, що міститься на диску, та був відтворений та досліджений під час судового розгляду справи, на якому сам правопорушник особисто підтверджує, що перед тим як сісти за кермо мопеда вживав алкогольні напої та дійсно керував транспортним засобом. Крім того, як вбачається з цього відеозапису, ОСОБА_1 після проходження огляду на визначення стану сп'яніння з встановленим результатом в 1,26% погоджується та відмовляється від проходження такого огляду у медичному закладі.
З довідки, яка міститься в матеріалах справи, встановлено, що згідно облікових даних інформаційного порталу Національної поліції України «ЦУНАМІ» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія не видавалось, а відтак, до нього не може бути застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
З огляду на вищевикладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його особисте пасивне ставлення до вчиненого, ступінь його вини та майновий стан, вважаю за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, без позбавлення права керування транспортними засобами, враховуючи, що ОСОБА_1 такого права взагалі не має, що за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним та достатнім для виховання особи, який вчинив адміністративне правопорушення, а також сприяє запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Керуючись ст.ст.33, 34, ч.1 ст.130, ст.ст.283-285 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід Держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена через Кодимський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя
Кодимського районного суду Т.О. Калашнікова