Справа № 946/10039/24
Провадження № 2-а/946/28/25
05 березня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Адамова А.С.,
за участю: секретаря судового засідання - Тюміної О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
17.12.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив скасувати постанову № 1/7219 від 26.07.2024 року винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.07.2024 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за № 1/7219, в рамках якої до ОСОБА_1 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., за нібито скоєне ним правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 210 КУпАП. Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що йому інкримінується порушення вимог пп. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року.20.05.2024 він оновив свої облікові дані шляхом встановлення на смартфон застосунку Резерв+, в якому було сформовано військово-обліковий документ. У вказаному військово-обліковому документі у графі «відстрочка до» зазначена дата 29.10.2027. На його розуміння ця інформація взята з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка формується посадовими особами РТЦК та СП. Тобто ті ж самі особи, які притягають його до адміністративної відповідальності, зазначили в реєстрі «Оберіг», що він має відстрочку від призову по мобілізації до 29.10.2027року. Отже посадові особи Міністерства оборони України внесли до Реєстру інформацію, що він має відстрочку до 29.10.2027 року. Вказана дата дії відстрочки пов'язана з тим, що він є багатодітним батьком, а 29.10.2027 року є датою повноліття старшої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У протоколі № 312 про адміністративне правопорушення, що складений 25.07.2024 старшим стрільцем 3 відділення 3-го взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 старшим солдатом ОСОБА_4 зазначено: «під час розгляду справи було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 оновив свої військово-облікові дані. Таким чином, в діях громадянина ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення». У протоколі, що був складений відносно нього, замість суті адміністративного правопорушення зазначено про відсутність складу такого правопорушення та як наслідок і не зазначено нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за правопорушення, яке не було скоєно. Проте, 26.07.2024 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_5 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно позивача та притягнуто його до адміністративної відповідальності із зазначенням складу адміністративного правопорушення як «не оновив свої облікові данні» шляхом винесення оскаржуваної постанови. Вважає, що на підставі такого протоколу керівник ТЦК та СП не мав права виносити постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Сукупність вказаних порушень обумовлює визнання постанови протиправною та її скасування.
Ухвалою судді від 20 грудня 2024 року адміністративний позов залишено без руху.
Ухвалою судді від 27 січня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду та відкрито спрощене провадження.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте у позові зазначив про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позивні вимоги не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 25.07.2025 старшим стрільцем 3 відділення 3-го взводу роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 старшим солдатом ОСОБА_4 складено протокол № 312 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , з якого вбачається, що 25.07.2024 о 16:30 год. до ІНФОРМАЦІЯ_4 за зверненнями №3/6419 від 05.07.2024 працівниками поліції було доставлено гр. ОСОБА_1 як такого, що не оновив військово-облікові дані. Під час розгляду справи було встановлено, що гр. ОСОБА_1 оновив свої військово-облікові дані. Таким чином, в діях громадянина ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.
Однак, незважаючи на викладені у протоколі обставини, 26.07.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за № 1/7219 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, якоюна ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
В оскаржуваній постанові № 1/7219 від 26.07.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 зазначено, що 25.07.2024 о 16:30 год. до ІНФОРМАЦІЯ_4 за зверненнями №3/6419 від 05.07.2024 працівниками поліції було доставлено гр. ОСОБА_1 як такого, що не оновив військово-облікові дані. Під час розгляду справи було встановлено, що гр. ОСОБА_1 мав відстрочку від призиву по мобілізації, яка діяла до 01.06.2023 року, після закінчення її дії гр. ОСОБА_1 для її оновлення не прибув в семиденний строк, чим ОСОБА_1 порушив Правила військового обліку призовників та резервістів, а саме п.п. 8 п. 1, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.
Однак, як вбачається з наданої роздруківки з застосунку Резерв+, в якому було сформовано військово-обліковий документ, позивач оновив свої облікові дані. У вказаному військово-обліковому документі у графі «відстрочка до» зазначена дата 29.10.2027.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно з пп. 8 п. 1 Правил призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Частиною 1 ст. 210 КУпАП передбачено, що порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 2 ст. 210 КУпАП передбачено, що повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення правил військового обліку в особливий період.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24,02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.
Працівники ТЦК та СП є державними службовцями і на них поширюється дія Закону «Про державну службу». Стаття 8, ч. 1 Закону України «Про державну службу» визначає основні обов'язки державного службовця, зокрема: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Правила військового обліку визначені у Додатку № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022. (далі - Правила) на виконання вимог ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, серед іншого, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Службі зовнішньої розвідки України; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633 ІХ від 11.04.2024. Вказаним законом положення ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. 19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст.210 КУпАП доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Суд звертає увагу, що до 19.05.2024 норми ч.3 ст.210 КУпАП не існувало. Тобто, з 19.05.2024 встановлено 60-денний строк уточнення громадянами України своїх даних щодо виконання військового обов'язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає сувору адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.
Отже посилання у постанові, що позивач мав відстрочку від призиву по мобілізації, яка діяла до 01.06.2023 року, а після закінчення її дії ОСОБА_1 для її оновлення не прибув в семиденний строк, не може свідчити про наявність складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, так як на той момент вказаної норми ще не існувало.
Також, як свідчать обставини справи, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що він оновив свої військово-облікові дані та в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Вказане вбачається й з наданої роздруківки з застосунку Резерв+, в якому було сформовано військово-обліковий документ позивача, та що свідчить, що позивач оновив свої облікові дані. Також, у вказаному військово-обліковому документі у графі «відстрочка до» зазначена дата 29.10.2027.
Зазначеним повністю спростовується твердження, що позивач не оновив свої військово-облікові данні, факт порушення позивачем правил військового обліку та наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальними для цілей застосування Конвенції. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, довести факт вчинення позивачем порушення вимог ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», пп.2, п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року Додаток 2 відповідними доказами.
Положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Аналогічна правова позиція викладена Верховим Судом у постанові від 14.03.2018 р. у справі № 760/2846/17.
Висновки Верховного Суду є обов'язковими для застосування, а причини відступу від вказаних вище висновків судом не встановлені.
Отже, відповідачем в даному випадку не надано належних доказів на підтвердження наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210 КУпАП.
Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи, що відповідачем не було надано допустимих, достовірних та достатніх доказів, які могли би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 72, 75, 76, 77, 241, 252, 268, 269, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову № 1/7219 від 26.07.2024 року винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: А.С.Адамов