Справа № 946/7869/24
Провадження № 2/946/1506/25
04 березня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання - Воронової В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Саф'янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, про визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач звернулась до суду з позовними вимогами, якими просять визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) розміром 3,52 в умовних кадастрових гектарах із землі, що перебуває у колективній власності КСП «Авангард» на території Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД №0068085, виданий Ізмаїльською райдержадміністрацією 10.06.1997 року).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 належало вищевказане спадкове майно. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, заповіт залишив на ім'я позивача. Позивач прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем. В даний час відсутній оригінал правовстановлюючого документа на землю, у неї збереглася тільки копія сертифікату, який є частково пошкодженим після пожежі, що перешкоджає позивачу в отриманні спадкових прав.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, якою підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, якою просить розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3, ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 належало спадкове майно, яке складається з:
- земельної частки (пай) розміром 3,52 в умовних кадастрових гектарах із землі, що перебуває у колективній власності КСП «Авангард» на території Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0068085, виданого Ізмаїльською райдержадміністрацією 10.06.1997 року та довідкою Саф'янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 01/01-41/29/167 від 15.01.2025 року.
За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз'яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.
Відповідно ст. 525 ЦК УРСР (1963 року), часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в ст. 21 цього Кодексу.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 18.02.2003 року Бросківською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.525 ЦК УРСР (1963 року) відкрилася спадщина на спадкове майно.
Згідно ч. 1 ст. 534 ЦК УРСР (1963 року) - кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 17.05.2000 року, зареєстрованого в реєстрі за № 95, ОСОБА_2 заповів все його майно де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось та взагалі все те, на що по закону на день смерті буде мати справо - ОСОБА_1 .
Згідно до ст. 535 ЦК УРСР (1963 року) неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов'язкова частка). При визначенні розміру обов'язкової частки враховується і вартість спадкового майна, що складається з предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку.
Осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині, незалежно від змісту заповіту відповідно до ст. 535 ЦК УРСР (1963 року), немає.
Згідно до ст. 548 ЦК УРСР (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.549 ЦК УРСР (1963 року) - визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 549 ЦК Української РСР 1963 року, який діяв станом на 2003 рік, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Відповідно до п. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5, в редакції, яка діяла станом на 2003 рік, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 вступила у володіння спадковим майном, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Бросківського старостинського округу Саф'янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 879 від 06.09.2024 року, тобто вважається такою, яка прийняла спадщину.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Саф'янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (адреса: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Саф'яни, вул. Грушевського, буд. 85) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) розміром 3,52 в умовних кадастрових гектарах із землі, що перебуває у колективній власності КСП «Авангард» на території Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ОД №0068085, виданий Ізмаїльською райдержадміністрацією 10.06.1997 року).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 06.03.2025 року.
Суддя: О.Я.Присакар