Номер провадження2/465/1276/25
Справа № 465/8281/24
Іменем України
"06" березня 2025 р. м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючої судді Мигаль Г.П.,
при секретарі судового засідання Титикайло І.Ю.
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа П'ята Львівська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,
встановив:
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа П'ята Львівська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
Позивачка повторно не з'явилася в підготовче судове засідання, призначене на 03.02.2025 та 06.03.2025 року, про причини неявки суд не повідомила, про день і час розгляду справи повідомлена відповідно до вимог ЦПК України. Крім того ухвалою Франківсього районного суду м. Львова від 03.02.2025 року явку позивачки для дачі особистих пояснень визнано обов'язковою.
Представники відповідача та третьої особи в підготовче судове засідання не з'явилися, про день і час розгляду справи повідомлені відповідно до вимог ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, доходить до висновку, що вищевказаний позов підлягає залишенню без розгляду, виходячи з такого.
Цивільна справа перебуває в провадженні судді Франківського районного суду м. Львова Мигаль Г.П., позивачка про день, час та місце розгляду справи повідомлялася відповідно до вимог ЦПК України, проте в підготовче судове засідання повторно не з'явився. заяви про розгляд справи за її відстуності не подала, яквка позивачки судом визнана обов'язковою.
Відповідно до частини 1 статті 43 ЦПК України учасники справи мають право користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Відповідно до ч. 1ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цьогоКодексусудове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість з'явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Згідно з ч.1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Згідно з п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи . Тобто, законом не вказано про врахування поважності причин повторної неявки позивача, зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами.
Таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 210 ЦПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 5ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2ст. 257 ЦПК України).
Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Крім того, слід зазначити, що Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
В даному випадку позивачка повідомлялася про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчать отримані позивачкою повістки в її електроному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі 15.01.2025 та 25.02.2025 року, проте у підготовчі судові засідання 03.02.2025 та 06.03.2025 року повторно не з'явилася. Отже, обставини неявки у підготовчі судові засідання позивачки, якій було відомо про наявність цивільної справи за вищевказаним позовом в суді, призводять до затягування судового розгляду даної справи. Позивачка клопотань про розгляд справи за її відсутності не подавав. Крім того ухвалою Франківсього районного суду м. Львова від 03.02.2025 року явку позивачки для дачі осоистих пояснень визнано обов'язковою.
Явка позивачки в судове засідання визнана судом обов'язковою для особистих пояснень щодо заявлених позовних вимог та встановлення обставин справи, нез'явлення позивачки в підготовче судове засідання перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа П'ята Львівська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає залишенню без розгляду.
При цьому у суду відсутні передбачені процесуальним законом підстави для розгляду справи за відсутності позивачки.
Залишення позову без розгляду не позбавляє позивачку повторно звернутися до суду в силу ч.2 ст. 257 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.10,43,44,131,128,210,223,257 ЦПК України, суд, -
постановив
Позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради, третя особа П'ята Львівська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Мигаль Г.П.