Справа №: 452/116/25
Іменем України
03 березня 2025 року м.Самбір
суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Казан І.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , -
ОСОБА_1 5 січня 2025 року о 00.29год в м. Самборі по вул. Руська, 2 Львівської області, керуючи транспортним засобом автомобілем марки Ленд Ровер Діскавері з реєстраційним номером НОМЕР_1 , порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння очей, і від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того ОСОБА_1 5 січня 2025 року о 01.15год в м. Самборі по вул. Бачинських, 2 Львівської області, керуючи транспортним засобом автомобілем марки Ленд Ровер Діскавері, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знову порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, і від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Порушник ОСОБА_1 подав до суду письмові пояснення, в яких свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень заперечив із наступних підстав:
Зокрема зазначив, що інспектором поліції грубо порушено процедуру проведення огляду його як водія на стан сп'яніння - не роз'яснено процедуру огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або у закладах охорони здоров'я, а особливо не повідомили наслідки відмови від такого огляду; відтак в силу приписів ч. 5 ст. 266 КУпАП такий огляд є недійсним; при цьому вказав, що його двічі звинуватили у відмові від огляду на місці зупинки на приладі Драгер, однак на місці події цього не оголошувалось і йому не вручалось жодних направлень для огляду в медичному закладі, після складення протоколу не відсторонювали від керування транспортним засобом; так як він звичайна пересічна людина, яка ніколи не стикалася з подібною процедурою, йому взагалі не було відомо що відбувається і які наслідки не все очікує; замість чіткої і зрозумілої інформації щодо процедури огляду та його варіантів і наслідків, працівники поліції навмисно використали швидку і спонтанну розмову, аби спотворити ситуацію; далі після складення першого протоколу він продовжив рух і побачив, що інспектори поліції переслідують позаду його на своєму службовому автомобілі і знову його зупинили; він в черговий раз відповів, що не вживав жодних алкогольних напоїв і не відмовлявся проходити огляд, однак інспектори свідомо скористались його необізнаністю та не повідомили його про процедуру огляду і наслідки, а також не роз'яснили можливість пройти повноцінно огляд в медичному закладі.
Крім того, звернув увагу на те, що на момент події він був військовослужбовцем, за посадою водієм-хіміком, який керував автомобілем у військових цілях, то вимога інспектора патрульної поліції до нього про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння була безпідставною, незаконною та необґрунтованою, так як огляд на стан сп'яніння мав бути проведений виключно посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, а не інспектором поліції. Зважаючи на зазначені аргументи, вважає, що провадження у справі за ч. 1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а також у зв'язку із порушенням процедури огляду на стан сп'яніння та оформлення матеріалів.
У суді під час розгляду справи порушник ОСОБА_1 підтримав, викладене у письмових поясненнях; наполягав на тому, що не вживав спиртних напоїв; тоді не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, просто не розумів такої процедури і наслідки такої відмови, та був впевнений, що тверезий. Відтак із протоколами про адміністративні правопорушення не згідний, оскільки наведені там обставини не відповідають дійсності, такі порушення з боку працівників поліції вважає неприпустимим, так як вони скористалися його необізнаністю.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суддя приходить до наступного висновку:
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
На підставі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає в тому числі у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи із вимог ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Виходячи із вимог наведених норм, суддя переконаний у доведенні вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як його винуватість по першому епізоду встановлена наступними доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №213063 від 05.01.2025 року;
-наведеними обставинами у рапорті інспектора ВРПП Самбірського РВП від 05.01.2025р., що в сукупності збігаються із решту адміністративними матеріалами;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, із якого відомо, що ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку;
-відеозаписом із службового відео реєстратора та портативного відеореєстратора поліцейського, який є безперервним та на ньому чітко видно рух транспортного засобу та як ОСОБА_1 05.01.2025р. о 00.29год. відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер та у найближчому медичному закладі;
-поясненнями самого правопорушника у суді, котрий не заперечував, що відмовився того дня пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на вимогу поліцейського, оскільки не вбачав у цьому необхідності; також у присутності судді при перегляді відеоролика нічим не спростував своєї поведінки тоді, котра не відповідала обстановці, - порушення мови.
Винуватість ОСОБА_1 по другому епізоду встановлена наступними доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №213082 від 05.01.2025 року;
-рапортом інспектора ВРПП Самбірського РВП від 05.01.2025р.
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, із якого відомо, що ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
-відеозаписом із службового відео реєстратора та портативного відеореєстратора поліцейського, який є безперервним та на ньому чітко видно рух транспортного засобу та як ОСОБА_1 05.01.2025р. о 01.15год. відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у найближчому медичному закладі;
-аналогічно поясненнями самого правопорушника у суді, котрий не заперечив відмови тоді пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на вимогу поліцейського.
Зазначені вище докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. ст. 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Разом з тим суддя не приймає до уваги пояснення особи з приводу невизнання вини, через те, що не розумів процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння та наслідки такої відмови, оскільки таке не підтверджено жодними доказами, і таким чином як повів себе порушник у суді він прагнув уникнути відповідальності та себе захищав; також жодним чином не спростував свою відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а лише вказував на свою необізнаність, таким чином лише сподівався на уникнення відповідальності просто заперечуючи свою вину та порушення порядку огляду вже під час розгляду справи у суді. Водночас помилковим є посилання особи на ст. 266-1 КУпАП, оскільки в ній не зазначено про водіїв транспортних засобів чи про керування, а ОСОБА_1 є по двох епізодах звичайним учасником дорожнього руху.
При обранні стягнення виходячи із пояснень порушника та матеріалів справи, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у відповідності до ст. 36 КУпАП, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП слід стягнути із правопорушника судовий збір у розмірі передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 283, 284 КУпАП, -
Накласти на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення згідно ст. 36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000(однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000(сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу - 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови.
У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк, стягнути з ОСОБА_1 в порядку примусового виконання цієї постанови в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 34000(тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у дохід держави в розмірі 605,6гривень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через місцевий суд протягом десяти днів із дня її винесення.
Суддя