Провадження №1-кп/447/63/25
Справа №447/949/24
05.03.2025 року Миколаївський районний суд Львівської області
в складі головуючої судді- ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження № 12024141250000043 від 25.01.2024 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Львів, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, раніше судимого, крайній раз вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 09.06.2020 за ч.3 ст.185, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 263, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі та 07.06.2023 звільненого по відбуттю строку покарання, відносно якого на даний час на розгляді в Миколаївському районному суді Львівської області перебувають кримінальні провадження: №12024141250000043 за ч.4 ст. 185 КК України, №12024141250000272 за ч. 4 ст. 185 КК України, №12024141250000289 за ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України, №12024141250000366 за ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 126-1, ч.4 ст.185, ч. 1 ст. 357, ч.4 ст.186 КК України,
за участі: прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
встановив:
ОСОБА_3 21.01.2024, близько 19:00 год., перебуваючи неподалік магазину «777», що по вул. Лесі Українки, 23 А, в м.Новий Розділ Львівської області, на землі знайшов банківську картку АТ «ПУМБ» № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ), яку 21.01.2024 зранку втратив ОСОБА_6 , і за якою можна ідентифікувати її законного власника.
В подальшому ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що в країні діє воєнний стан, який встановлений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 і затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, який неодноразово продовжувався, 21.01.2024 в період часу з 19:18 год. по 20:18 год., керуючись виниклим прямим умислом на заволодіння чужим майном, повторно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, таємно, використовуючи привласнену банківську картку, АТ «ПУМБ» № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ), яка належить потерпілому ОСОБА_6 , особисто, шляхом безготівкового розрахунку за покупку продовольчих товарів у магазині «Продукти», який знаходиться за адресою: пр. Шевченка, 40А, м. Новий Розділ Стрийського району Львівської області, вчинив викрадення грошових коштів на загальну суму 3756,30 гривень, якими розпорядився на власний розсуд, тим самим, своїми діями заподіяв матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_6 на вищевказану суму.
ОСОБА_3 02.11.2024, в період часу з 02:27 год. по 09:53 год., керуючись виниклим прямим умислом на заволодіння чужим майном, повторно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, таємно, використовуючи привласнені ним банківські картки, ПАТ АБ «Укргазбанк» № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_7 , особисто та шляхом надання їх для використання знайомому ОСОБА_8 , який не був обізнаний, що дані банківські картки незаконно набуті ОСОБА_3 , шляхом безготівкового розрахунку за покупку продовольчих товарів у магазинах «Новий градус» та «Рукавичка», які знаходиться в м. Новий Розділ Стрийського району Львівської області, вчинив викрадення грошових коштів на загальну суму 4623,76 гривень, якими розпорядився на власний розсуд, тим самим, своїми діями заподіяв потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на вищевказану суму.
ОСОБА_3 04.07.2024, близько 14:30 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, діючи протиправно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, перебуваючи по вул. Винниченка, 29, в м. Новий Розділ, Стрийського району, Львівської області, діючи повторно, через переднє відчинене вікно пасажирської дверки, рукою із салону автомобіля «Фіат», р.н. НОМЕР_5 , викрав мобільний телефон «SAMSUNG GALAXY» A05, моделі SM-A05SFVDS, 128 GB, IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , який лежав зверху на бардачку та належить ОСОБА_9 , тим самим спричинивши останньому матеріальну шкоду на суму 5445,00 гривень.
ОСОБА_3 15.11.2024, в період часу з 19:00 год. по 22:40 год., та 16.11.2024 в період часу 11:00 год. по 15:00 год., керуючись виниклим прямим умислом на заволодіння чужим майном, повторно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, таємно, використовуючи раніше викрадену ним банківську картку, ПАТ АБ «Укргазбанк» № НОМЕР_8 , яка належать ОСОБА_10 , особисто шляхом безготівкового розрахунку за покупку продовольчих товарів, сигарет та алкогольних напоїв у магазинах «Новий градус», «Напої та Тютюн», «Овація», «Сільпо», «Рукавичка», які знаходиться в м. Новий Розділ Стрийського району Львівської області, вчинив викрадення грошових коштів на загальну суму 12380,58 гривень, якими розпорядився на власний розсуд, тим самим, своїми діями заподіяв потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на вищевказану суму.
Таким чином ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
ОСОБА_3 02.11.2024, близько 02:00 год., перебуваючи неподалік магазину «Олена», що по пр. Шевченка, 26, в м.Новий Розділ Стрийського району Львівської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, привласнив знайдені ним на землі банківські картки ПАТ АБ «Укргазбанк» № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , із безконтактною технологією «PayPass», належні ОСОБА_7 , за якими можна ідентифікувати його як законного власника, які останній втратив внаслідок власної необережності, з метою подальшого зняття з них грошових коштів.
ОСОБА_3 15.11.2024, близько 18:00 год., перебуваючи неподалік магазину «Олена», що по вул. Винниченка, 16, в м.Новий Розділ Стрийського району Львівської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно викрав з сумки ОСОБА_10 його банківську картку ПАТ АБ «Укргазбанк» № НОМЕР_8 , із безконтактною технологією «PayPass», за якою можна ідентифікувати її власника, з метою подальшого зняття з неї грошових коштів.
Таким чином, ОСОБА_3 привласнив офіційний документ, вчинений з корисливих мотивів, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.357 КК України.
ОСОБА_3 в період часу з 30.01.2024 по 03.10.2024, будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно своєї рідної сестри ОСОБА_11 , діючи умисно, з метою погіршення якості життя потерпілої, систематично, на протязі тривалого часу вчиняв домашнє насильство відносно останньої, що виражається у словесних образах та нецензурних висловлюваннях, приниженні людської честі та гідності, залякуванні та висловлюванні погроз, в результаті чого завдав систематичні психологічні та економічні страждання. Така сімейна ситуація для потерпілої має психотравмуючий характер, супроводжується періодично виникаючими емоційними переживаннями негативного спектру: тривоги, страху, приниження, сорому. Зокрема, 30.01.2024, близько 15:00 год., ОСОБА_3 , перебуваючи у АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї рідної сестри ОСОБА_11 , що проживає разом із ним, конфлікт психологічного характеру, в ході якого висловлювався нецензурною лексикою, голосно кричав, погрожував, внаслідок чого завдав шкоди її психологічному здоров'ю. За вищевказані неправомірні дії постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 02.04.2024 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУПАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
ОСОБА_3 13.05.2024, близько 21:30 год., перебуваючи у АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї рідної сестри ОСОБА_11 , що проживає разом із ним, конфлікт економічного характеру, в ході якого позбавив її побутових речей, а саме ТВ тюнера, на який потерпіла має законне право користування. За вищевказані неправомірні дії постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 01.07.2024 ОСОБА_3 визнано винним вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУПАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
03.10.2024, близько 15:30 год., перебуваючи за місцем проживання по АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства. Усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, знову вчинив дії психологічного та фізичного насильства відносно своєї рідної сестри ОСОБА_12 , а саме, обзивав нецензурними словами, шарпав за одяг і штовхав.
Вищевказаними умисними насильницькими діями ОСОБА_3 заподіяв потерпілій ОСОБА_11 , яка є йому рідною сестрою, тобто близькою особою, систематичне психологічне та економічне насильство, що виражалось словесними образами, приниженнями, та призвело до фізичних та психологічних страждань останньої.
Таким чином, ОСОБА_3 умисно систематично вчинив економічне та психологічне насильство щодо іншої особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах, що призволо до психологічних та економічних страждань потерпілої особи (домашнє насильство), тобто кримінальне правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
ОСОБА_3 07.01.2025, близько 20:00 год., перебуваючи по АДРЕСА_3 , керуючись раптово виниклим прямим умислом на заволодіння чужим майном, повторно, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, підійшов до ОСОБА_13 та свідомо розпочав розмову щодо з'ясування часу. В момент, коли ОСОБА_13 розвернув до нього екран мобільного телефону марки «XIAOMI», моделі М2101К9G, імейл НОМЕР_9 , імейл НОМЕР_10 , із карткою мобільного оператора за номером НОМЕР_11 , щоб показати котра година, ОСОБА_3 попросив у нього даний телефон, щоб зателефонувати, однак одразу ж, не отримавши жодної відповіді, відкрито вирвав його з рук потерпілого та побіг у невідомому напрямку, спричинивши ОСОБА_13 згідно з висновком експерта №СЕ-19/114-25/1573-ТВ від 30.01.2025 матеріальну шкоду в сумі 7622,80 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України.
У судовому засіданні ОСОБА_3 , вину визнав, просив суворо не карати, повідомив, обставини викладені в обвинувальному акті.
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату та час судового засідання.
Потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ст. 325 КПК України якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого .
Суд, заслухавши позиції сторін, з яких вину визнає вбачається, що вони не оспорюють обставини кримінального провадження, переконавшись у правильності розуміння сторонами змісту цих обставин та зважаючи на відсутність сумнівів у добровільності такої позиції визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України і обмежує судовий розгляд допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів що характеризують його особу.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 , у вчинені ним кримінальних правопорушень доведена повністю, кваліфікація його неправомірних дій за ст. 126-1, ч.4 ст.185, ч. 1 ст. 357, ч.4 ст.186 КК України є правильною.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлені.
Обвинувачений ОСОБА_3 , вчинив умисні кримінальні правопорушення передбачені ч.4 ст.186 КК України , ч.4 ст.185 КК України , які відповідно до статті 12 КК України, є тяжким злочином, ч. 1 ст. 357 КК України, яка відповідно до статті 12 КК України є кримінальним проступком,ст. 126-1 КК УКраїни, яка відповідно до статті 12 КК України є нетяжким зочином .
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст.65 КК України, суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставину яка пом'якшує та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 , типово характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий, крайній раз вироком Миколаївського районного суду від 09.06.2020 за ч.3 ст.185, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 263, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі.
Враховуючи вищенаведене та обставини справи, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що останньому відповідно до принципу індивідуалізації покарання необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, у виді обмеження волі у межах санкції ч. 1 ст. 357 КК України, ст. 126-1 КК України що відповідає загальним засадам призначення покарання, викладеним у ст. 65 КК України, та є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів у відповідності до вимог ст. 50 КК України.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-67 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень та є достатнім, для досягнення, відповідно до вимог ст. 50 КК України, мети покарання.
На переконання суду, призначена міра покарання у виді реального позбавлення волі є справедливою і достатньою для виправлення обвинуваченого, слугуватиме попередженню вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме принципам гуманності й справедливості кримінального судочинства, а також розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Приймаючи до уваги всі обставини справи суд , при призначенні покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст. 70 КК України обирає принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити в силі до набрання вироком законної сили.
Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави згідно з вимогами частини 2 статті 124 КПК України.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 371, 374, 393, 394 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі .
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинувачені за ч.1 ст. 357 КК України та призначити йому покарання у виді у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити в силі до набрання вироком законної сили.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його взяття під варту 08.01.2025.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 3 863 (три тисячі вісімсот шістдесят три) грн. 64 (шістдесят чотири) коп.
Скасувати ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області у справі №447/75/25 від 09.01.2025.
Речові докази:
мобільний телефон марки «Samsung galaxy A05» моделі SM-A055F/D. Темно синього кольору, внутрішня пам'ять 128 ГБ, ІМЕІ1: НОМЕР_12 . ІМЕІ 2: НОМЕР_7 , без наявної SIM-карти повернути власнику ;
два оптичні цифрові диски - залишити при матеріалах справи;
вживану червоно-синю вітровку з маркувальним позначенням Sergio Tacchini, розміром М - повернути власнику;
вживану сіру балонову курточку, без маркувальних позначень, кросівки чорного кольору з маркувальним написом Lanetti, розміром 42 - повернути власнику;
DVD-R диск на якому міститься інформація про переміщення особи у торговому залі «Напої та тютюн» - залишити при матеріалах справи;
DVD-R диск на якому міститься інформація про переміщення особи у торговому залі «Овація» - залишити при матеріалах справи;
DVD-R диск на якому міститься інформація про переміщення особи у торговому залі «Новий градус» - залишити при матеріалах справи;
DVD-R диск на якому міститься інформація про переміщення особи у торговому залі «Сільпо» - залишити при матеріалах справи;
поліетиленовий пакет жовтого кольору та зимову куртку фірми «Goldi» - повернути власнику;
телефон «XIAOMI», моделі М2101К9G, імейл НОМЕР_9 , імейл НОМЕР_10 , із карткою мобільного оператора за номером НОМЕР_11 - повернути власнику;
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Миколаївський районний суд Львівської області.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1