Справа №463/10424/24
Провадження №1-кс/463/2088/25
про накладення арешту
05 березня 2025 року місто Львів
Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_3 погодженого виконувачем обов'язків прокурора відділу процесуального керівництва досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про накладення арешту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023030000000068 від 15.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України,
встановила:
старший слідчий в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023030000000068 від 15.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, про накладення арешту.
В обґрунтування клопотання старший слідчий в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_3 ,покликався на те, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023030000000068 від 15.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказами голови комісії з ліквідації - начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_5 від 02.03.2021 № № 227-УБД, 228-УБД, 226-УБД, 225-УБД, 224-УБД, за результатами розгляду звернень громадян ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , останнім надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення на території Боратинської сільської ради орієнтовною площею 2 га кожна, для ведення особистого селянського господарства.
Разом із тим, за інформацією Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 13.06.2023 земельні ділянки з кадастровими номерами: 0722880700:05:000:0003, 0722880700:05:000:0004, 0722880700:05:000:1005, 0722880700:05:000:0005, 0722880700:05:000:0206, відповідно до картограми агровиробничих груп ґрунтів, відносяться до групи 133г - лучні карбонатні легкосуглинкові ґрунти заплав високого рівня, заболочені сіножаті.
Окрім цього, вищевказані земельні ділянки які надані ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у власність для ведення особистого селянського господарства, відповідно до ст. 58 ЗК України є землями водного фонду державної власності, що підтверджено інформацією Державного агентства водних ресурсів України, які не можуть перебувати у приватній власності.
Допитані в ході досудового розслідування як свідки власники вищевказаних земельних ділянок ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 на запитання у який спосіб та де саме здійснювали реєстрації речового права на земельні ділянки не змогли надати відповіді, а свідок ОСОБА_10 взагалі повідомив, що йому не відомо про наявність у нього будь якої земельної ділянки та підписи у документах із землеустрою виконані від його імені іншою особою.
В ході проведення судових почеркознавчих експертиз, підтверджено факти написання заяв про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок у власність, надання у власність земельних ділянок та реєстрації права власності на вказані земельні ділянки, іншими особами аніж ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Вказане свідчить про те, що документи на підставі яких розроблялись проекти землеустрою щодо відведення вищевказаних земельних ділянок у власність, надання на підставі останніх відповідних наказів, а також реєстрація у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з порушенням земельного законодавства, а також на підставі документів у які внесені недостовірні відомості.
Так, в ході досудового розслідування допитані як свідки особи, яким надавались у власність земельні ділянки, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 являлись станом на 2021 рік та являються на даний час військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку з наведеним, з метою виконання завдання кримінального провадження, перевірки наявних у кримінальному провадженні обставин можливого вчинення кримінального правопорушення пов'язаного із підробленням документів, та їх використання військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 , при незаконному отриманні у власність земельних ділянок з кадастровими номерами: 0722880700:05:000:0003, 0722880700:05:000:0004, 0722880700:05:000:1005, 0722880700:05:000:0005, 0722880700:05:000:0206 сільськогосподарського призначення на території Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області площею 2 га кожна, для ведення особистого селянського господарства, органом досудового розслідування вжито заходів в порядку ст. 159-164 КПК України, однак доступ до оригіналів вказаних документів ГУ Держгеокадастром у Волинській області та проектною організацією надано не було, так як із відомостей останніх така може знаходитись у власників земельних ділянок.
Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, земельна ділянка кадастровий номер 0722880700:05:000:0005, площею 2 гектарів надана незаконно у власність ОСОБА_6 (дружина ОСОБА_7 ) 30.08.2024 згідно договору купівлі продажу №4885 перереєстрована на громадянина ОСОБА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1 , чим змінено право власності за останнім.
Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, земельна ділянка кадастровий номер 0722880700:05:000:1005, площею 2 гектарів надана незаконно у власність ОСОБА_8 , 30.08.2024 згідно договору купівлі продажу №4887 перереєстрована на громадянина ОСОБА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1 , чим змінено право власності за останнім.
Також, згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, земельна ділянка кадастровий номер 0722880700:05:000:0004, площею 2 гектарів надана незаконно у власність ОСОБА_9 , 30.08.2024 згідно договору купівлі продажу №4886 перереєстрована на громадянина ОСОБА_11 , реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_1 , чим змінено право власності за останнім.
Відчуження вищевказаних ділянок площею 2 гектарів кожна здійснено після проведення з нею слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні з метою укриття від органу досудового розслідування вказаної інформації та отримання від вказаного правочину матеріальної вигоди.
Як встановлено в ході досудового розслідування, ОСОБА_11 проживає спільно з цивільною дружиною ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_1 .
28.02.2025 на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова №463/10424/24 від 03.02.2025 за вищевказаною адресою було проведено обшук, в ході якого вилучено речі та документи які можуть мати значення для досудового розслідування, а саме: чорнові записи з рукописним текстом скріплені металевою скобою на 91 арк; чорнові записи з рукописним текстом скріплені металевою скобою на 87 арк; флеш накопичувач марки «Кінгстон» сірого кольору, на якому містяться електронні документи.
28.02.2025 постановою слідчого у вказаному кримінальному провадженні вилучені в ході обшуку речі визнано речовими доказами.
Речі та предмети, які було вилучено за результатами проведеного обшуку, є матеріальними об'єктами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, матеріальними об'єктами, які містять відомості, які можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям ст. 98 КПК України.
Так відповідно до вимог п.п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Крім цього, вказані речові докази ймовірно у подальшому будуть використані у даному кримінальному провадженні в якості об'єктів експертних досліджень. Враховуючи вищевикладене, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, а також, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, відчуження згаданих речей виникла необхідність у накладені арешту.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
В судове засідання виконувач обов'язків прокурора відділу процесуального керівництва досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 не прибув, подав клопотання про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності.
Власник майна у судовезасідання не з'явився.
Так неприбуття слідчого, прокурора та власника майна та його представника не перешкоджає розгляду клопотання відповідно до ст. 172 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла наступних висновків.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
В свою чергу, порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження і зокрема арешту майна визначений положеннями Глав 10 та 17 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як вбачається з витягу з ЄРДР, 15.06.2023 до ЄРДР за № 42023030000000068 внесено відомості про кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України/а.с.5/.
Слідчою суддею встановлено, що підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало те, що наказами голови комісії з ліквідації - начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_5 від 02.03.2021 № № 227-УБД, 228-УБД, 226-УБД, 225-УБД, 224-УБД, за результатами розгляду звернень громадян ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , останнім надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення на території Боратинської сільської ради орієнтовною площею 2 га кожна, для ведення особистого селянського господарства.
Також слідчою суддею встановлено, що 28.02.2025 на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова №463/10424/24 від 03.02.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено обшук, в ході якого вилучено речі та документи які можуть мати значення для досудового розслідування, а саме: чорнові записи з рукописним текстом скріплені металевою скобою на 91 арк; чорнові записи з рукописним текстом скріплені металевою скобою на 87 арк; флеш накопичувач марки «Кінгстон» сірого кольору, на якому містяться електронні документи./ а.с.-10-16/.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право, зокрема, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
В силу вимог ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).
Сукупний аналіз вищезазначених норм кримінального процесуального законодавства вказує на те, що статус тимчасово вилученого майна набуває усе майно, вилучене під час обшуку, незалежно від того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання, оскільки фактично відбувається обмеження права особи щодо можливості володіти, користуватися та розпоряджатися усім майном, яке вилучається. Крім того, задля запобігання непомірного втручання у право власності особи законодавцем передбачено строк, протягом якого слідчий чи прокурор має звернутися із клопотанням про застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна відносно тимчасово вилученого під час обшуку майна, інакше таке майно негайно повертається особі, в якої воно вилучалося.
Дозвіл на відшукання певних речей, який надається слідчим суддею, не створює умов для їх автоматичного арешту. Натомість, вилучення речей, щодо яких надано дозвіл на відшукання, та як наслідок набуття такими речами статусу тимчасово вилученого майна, відбувається виключно за наявності достатніх підстав вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено (ч. 2 ст. 167 КПК України).
Дотримання умов, за яких майно набуває статусу тимчасово вилученого, відповідає вимогам ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до яких будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який створює таке обмеження, повинен мати належні правові підстави для його здійснення.
Набуття вилученими речами статусу тимчасово вилученого майна створює правові підстави задля перевірки наявності відповідних фактичних обставин для його вилучення та утримання у сторони обвинувачення.
Крім того, вимогами ч. 1 ст. 100 КПК України закріплено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Таким чином, все майно, вилучене під час обшуку, має статус тимчасово вилученого майна безвідносно того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання. З метою ж недопущення необґрунтованого обмеження права власності особи під час кримінального провадження законодавцем визначений строк, у межах якого слідчий/прокурор зобов'язані звернутись із клопотанням про його арешт. Або ж у іншому випадку якнайшвидше повернути таке майно власнику.
В свою чергу, внаслідок арешту майна на підставі судового рішення правовий режим вилученого майна із режиму «тимчасово вилучене майно» трансформується у «арештоване майно» із відповідною правовою підставою, визначеною ч. 2 ст. 170 КПК України (як речовий доказ, предмет спеціальної конфіскації, конфіскації або майно, що може бути предметом відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення).
Постановою старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_3 про визнання предметів речовими доказами та прилучення їх до матеріалів кримінального провадження від 28.02.2025 вказані речі визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 42023030000000068 від 15.06.2023 /а.с. 17-20/.
Таким чином, арешт майна, що ініціюється слідчим, необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, а завданням арешту майна у даному випадку є запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, відчуження. У разі повернення майна власникові (користувачеві) речові докази та сліди на них можуть бути втрачені, що може перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
Накладення арешту на вилучене майно має важливе значення, зокрема, надасть можливість використати вказане майно як доказ у кримінальному провадженні, вилучене майно саме по собі або в сукупності з іншими речами та документами має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, забезпечить проведення необхідних експертиз. Є достатні підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
На підставі вищенаведеного слідча суддя, дослідивши наявні в матеріалах справи дані та врахувавши правові підстави для накладення арешту на майно, а також те, що вищевказане майно визнано речовим доказом, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, відчуження, з урахуванням зазначених положень діючого КПК України дійшов обґрунтованого висновку про можливість задоволення клопотання та накладення арешту на майно, яке вилучено 28.02.2025 під час санкціонованого обшуку.
Таким чином, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідча довела необхідність накладення арешту на вищевказане майно.
Відтак слідча суддя дійшла висновку, що клопотання слідчої про накладення арешту підлягає до задоволення.
Одночасно слід роз'яснити власнику чи володільцю майна, що ч. 2 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. 40, 131, 132, 167, 168, 170-173, 309 КПК України, слідча суддя
постановила:
Клопотання старшого слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_3 погодженого виконувачем обов'язків прокурора відділу процесуального керівництва досудового розслідування та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про накладення арешту в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023030000000068 від 15.06.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на речі та документи, які вилучені 28.02.2025 вході проведення обшуку у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема: чорнові записи з рукописним текстом скріплені металевою скобою на 91 арк; чорнові записи з рукописним текстом скріплені металевою скобою на 87 арк; флеш накопичувач марки «Кінгстон» сірого кольору, на якому містяться електронні документи.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Виконання ухвали доручити старшому слідчого в ОВС Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1