Рівненський апеляційний суд
05 березня 2025 року м. Рівне
Справа № 559/3440/24
Провадження № 33/4815/64/25
Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І.
з участю:
адвокатів - Непокульчицького В.С, Лущанця М.В.
секретаря судового засідання - Хлуд І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з власними технічними засобами захисника - адвоката Непокульчицького В.С. матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - Непокульчицького В.С. на постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 15 листопада 2024 року, -
Постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 15 листопада 2024 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 27 серпня 2024 року о 16 год. 25 хв. на автодорозі М-06 Київ-Чоп 367 км. +830 м. водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом МАЗ д. н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог п.2.3 б, п.10.3 ПДР, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та при перестроюванні з крайньої правої смуги руху в крайню ліву смугу, не надав перевагу в русі транспортному засобу Mersedes «ML350» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку в крайній лівій смузі руху під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого допустив з ним зіткнення. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, в тому числі, було пошкоджено транспортний засіб KIA «Sportage» д.н.з. НОМЕР_3 , водієм якого був ОСОБА_3 .
У поданій апеляційній скарзі адвокат Непокульчицький В. С. вважає, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування всіх фактичних обставин справи та належного дослідження доказів. Наполягає, що висновок експерта за результатами інженерно-транспортного дослідження від 01 листопада 2024 року № 72, який проведено на підставі заяви захисника ОСОБА_2 - адвоката Лущанця М. В, не передбачений КУпАП, та є недопустимим доказом. Вказує, що неуникнення зіткнення водієм ОСОБА_1 не може бути поставлено йому у провину, оскільки його дії - застосування екстренного гальмування, були вимушеними і не перебували у прямому причинному зв'язку з суспільно-небезпечними наслідками, що настали.
Просить оскаржувану постанову суду скасувати, винести нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП, та накласти на нього стягнення в межах санкції даної статті.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який проходить військову службу, згідно тверджень захисників, повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги. Відсутність даних осіб не розцінюється їх захисниками, як порушення права на захист.
Заслухавши доводи адвоката Непокульчицького В. С. на підтримання апеляційної скарги, доводи захисника ОСОБА_2 - адвоката Лущанця М.В, який вважає постанову суду законною та просить залишити її без змін, перевіривши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Із змісту ст. 280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.
Вказані вимоги закону при розгляді справи в суді першої інстанції були дотримані.
Згідно ст. 124 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 інкримінується порушення п.2.3 б, п.10.3 Правил дорожнього руху.
Пунктом 2.3. б Правил дорожнього руху передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
У разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися (п. 10.3 Правил дорожнього руху).
В ході апеляційного розгляду адвокат Непокульчицький В.С. зазначив, що вважає винним у ДТП водія автомобіля МАЗ ОСОБА_2 , який з другорядної дороги виїхав на головну, почав перестроюватися з правої смуги руху на ліву, де в той час рухався автомобіль Мерседес, чим створив йому аварійну ситуацію. Водій автомобіля МАЗ своїм маневром перекрив, як смугу руху для водія ОСОБА_1 , так і праву смугу руху, бо довжина його транспортного засобу становить 6 м, в результаті чого водій Мерседеса змушений був виїхати на смугу для розвороту, де і відбулося зіткнення. Наявність слідів гальмування автомобіля Мерседес свідчить про те, що водій здійснив всі можливі дії в даній ситуації, застосувавши екстренне гальмування. Просив висновок експерта не брати до уваги, як недопустимий доказ, бо вихідні дані у висновку враховані експертом зі слів винної сторони.
Адвокат Лущанець М.В. в судовому засіданні вказав, що автомобіль МАЗ на момент ДТП знаходився без вантажу та рухався до смуги розвороту зі швидкістю 15-20 км на год. Водій ОСОБА_1 , згідно його показів, рухався зі швидкістю 110 -120 км. на годину. Після виїзду на головну дорогу ОСОБА_2 проїхав досить значну відстань - понад 40 м. до зіткнення. Вважає, що перед виїздом на смугу руху для обгону водій ОСОБА_1 не переконався, чи відсутні на ній транспортні засоби. Зіткнення між автомобілями відбулося на смузі розвороту, а не на смугах руху в напрямку м.Києва, причому, удар відбувся в ліве заднє колесо автомобіля МАЗ, тобто, в той час, коли автомобіль рухався по смузі руху для розвороту, що підтверджується схемою ДТП. Стверджує, що ДТП сталася з вини водія автомобіля Мерседес, який керував автомобілем з великою швидкістю, вчасно не зорієнтувався у дорожній обстановці і в порушення вимог ПДР з його сторони допустив ДТП.
Апеляційний суд бере до уваги пояснення адвоката Лущанця М.В, як такі, що узгоджуються зі схемою місця ДТП, фотоматеріалами, відеозаписом працівників поліції та висновком експерта, наявного в матеріалах справи.
Згідно схеми місця ДТП від 27 серпня 2024 року, складеної за участі водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зіткнення транспортних засобів МАЗ д. н.з. НОМЕР_1 та Mersedes «ML350» д.н.з. НОМЕР_2 відбулося на крайній лівій смузі руху, тобто, смузі для розвороту. При цьому, вантажний автомобіль МАЗ повністю перебував на смузі руху для розвороту і удар автомобіля Mersedes «ML350» прийшовся на заднє ліве колесо, а транспортний засіб Mersedes «ML350» був затиснутим у вертикальному положенні між МАЗом і металевим огородженням (відбійник), що також підтверджується фотоматеріалами та відеозаписом працівників поліції з місця події (а.с. 2, 50-57).
За висновком експерта Давидовича О.О. за результатами інженерно-транспортного дослідження від 01 листопада 2024 року № 72, який підготовлено на підставі заяви адвоката Лущанця М.В:
«1. У наявній дорожній ситуації водій ОСОБА_2 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п. 1.10 (в частині значення термінів «маневрування»); 10.1, 10.3 ПДР України, у відповідності до яких вказаний водій перед виконанням маневру перестроювання у ліву (середню) смугу повинен був, з технічної точки зору, переконатись, що це буде безпечно і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, зокрема попутним транспортним засобам, а в подальшому при виконанні маневру перестроюванням у крайню ліву смугу (смугу для розвороту) повинен був, з технічної точки зору, переконатись, що це буде безпечно і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, а в подальшому перед виконанням маневру розвороту необхідно було зайняти крайнє ліве положення на проїжджій частині.
2. У наявній дорожній ситуації водій автомобіля «Mersedes ML350 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п. 1.10 10.1, 12.3, 12.6, 12.9 та 13.1 ПДР України, у відповідності до яких, водій ОСОБА_1 повинен був вести свій автомобіль зі швидкістю не більше 110 км/год. та рухатися, в разі необхідності, у лівій смузі в напрямку м. Київ, дотримуватись безпечної дистанції до попутних транспортних засобів. У разі виникнення небезпеки для руху повинен був своєчасно зменшити швидкість, а в разі необхідності - застосувати екстрене гальмування (як спосіб зупинки у межах найкоротшої, з можливих, віддалі), не змінюючи смугу руху.
2. При наявних вихідних даних, з технічної точки зору, підстав вважати покази водія ОСОБА_2 про відстань, на якій перебував вантажний (грузовий) автомобіль, неспроможними не має.
4. При заданих вихідних даних та з технічної точки зору водій ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути скоєння ДТП, якби вона полягала у належному виконанні вказаним водієм вимог п.п 10.1, 12.6, 12.9 та 13.1 ПДР України, іншими словами, водієві автомобіля Mersedes «ML350» д.н.з. НОМЕР_2 необхідно (і достатньо) було рухатися у середній смузі, не змінюючи напрямок руху, шляхом виїзду на смугу для розвороту, оскільки на такій перебував автомобіль МАЗ, а також у разі необхідності мав технічну можливість уникнути скоєння зіткнення, шляхом своєчасного зменшення швидкості руху свого автомобіля до швидкості руху попутного автомобіля.
5. При наявних вихідних даних дії водія ОСОБА_1 з технічної точки зору, не відповідають вимогам п.п. 10.1, 12.6, 12.9, 13.1 ПДР, і вказані невідповідності перебувають у причинному зв'язку із настанням ДТП.
6. У заданій дорожній ситуації розвиток ДТП не визначався діями водія ОСОБА_2 , а тому не має підстав стверджувати, що дії водія автомобіля МАЗ у даній дорожній ситуації були такими, що не відповідали вимогам п.п 1.10, 10.1, 10.3 ПДР, оскільки автомобіль МАЗ під керуванням ОСОБА_2 рухався попереду відносно автомобіля Mersedes «ML350», тому водій ОСОБА_2 не міг впливати на зміну дорожньої обстановки, яка відбувається позаду і подальший розвиток подій діями водія ОСОБА_2 не визначався.» (а.с. 66-73).
Апеляційний суд враховує у якості доказу висновок експерта за результатами інженерно-транспортного дослідження від 01 листопада 2024 року № 72, який узгоджується зі схемою місця ДТП, фотоматеріалами, відеозаписом працівників поліції.
Судом встановлено, що ДТП відбулося в зоні дії дорожнього знаку 5.51 "Початок населеного пункту", де згідно ПДР України, максимальна швидкість руху на вказаній ділянці дороги становить не більше 90 км/год.
Крім того, зі схеми місця ДТП від 27 серпня 2024 року вбачається, що неподалік від місця ДТП розташований нерегульований пішохідий перехід, що передбачає дотримання водіями дозволеної швидкості руху у згаданій обстановці.
Маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом (п. 1.10 ПДР України).
Небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку (п. 1.10 ПДР України).
Згідно п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним..
У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди (п. 12.3 ПДР України).
Відповідно до п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
З фотоматеріалів та відеозапису працівників поліції вбачається, що в момент зіткнення транспортних засобів автомобіль МАЗ під керуванням ОСОБА_2 перебував повністю на крайній лівій смузі руху, а удар у вказаний транспортний засіб автомобілем Mersedes «ML350» прийшовся на заднє ліве колесо. При цьому, як слідує з пояснень водія ОСОБА_1 , він не пам'ятає, чи було ввімкнено водієм МАЗу покажчик повороту.
Також видно, що сліди екстренного гальмування автомобілем Mersedes «ML350» мають місце на лівій смузі руху перед пішоходним переходом (додадкова третя смуга руху для розвороту розташована одразу після нерегульованого пішоходного переходу).
Апеляційний суд звертає увагу на те, що дозволена швидкість на ділянці дороги, де відбулося ДТП, становить 90 км. на годину і там наявний нерегульований пішохідний перехід. З пояснень захисника Непокульчицького В.С. водій ОСОБА_1 рухався зі швидкістю приблизно 110-120 км. за годину, що перевищує дозволену швидкість на цій ділянці дороги.
На переконання апеляційного суду, наведені обставини свідчать про те, що саме водій ОСОБА_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та дорожніми знаками, не врахував наявність попереду нього нерегульованого пішохідного переходу, не обрав безпечної швидкості, як того вимагає п. 12.3 ПДР, не дотримався безпечної дистанції та не зумів в дорожній обстановці негайно вжити заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу.
Водночас, враховуючи те, що ДТП відбулося на крайній лівій смузі руху для розвороту, де у момент зіткнення перебував автомобіль МАЗ під керуванням ОСОБА_2 , у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що останній допустив інкриміновані йому порушення вимог п.2.3 б, п.10.3 ПДР, оскільки це не знайшло свого підтвердження будь-якими належними доказами ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді.
Виходячи з аналізу та оцінки складеної працівниками патрульної поліції схеми дорожньо-транспортної пригоди, місця зіткнення та характеру пошкоджень автомобілів і механіки їх виникнення, наявних у справі фотоматеріалів, відеоматеріалів, висновку експерта апеляційний суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , які виражені у порушенні ним п. 2.3.б, п. 12.1, п. 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку із настанням ДТП.
Апеляційний суд критично ставиться до доводів адвоката Непокульчицького В. С. про те, що висновок експерта є недопустимим і неналежним доказом, оскільки такий висновок повністю узгоджується з фотоматеріалами та відеоматеріалами, які спростовують вину водія ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, і сторона апелянта не надала доказів на спростування експертного висновку.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і обгрунтовано закрив провадження у справі на підставі п. 1ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 15 листопада 2024 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Непокульчицького В.С. - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду: Т.І.Збитковська