Житомирський апеляційний суд
Справа №289/3174/23 Головуючий у 1-й інст. Кириленко О. О.
Категорія 39 Доповідач Талько О. Б.
19 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,
за участю секретаря Антоневської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 289/3174/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Кириленка О.О.,
У грудні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що 19.11.2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Z62.24906.004544362, на підставі якого відповідачці наданий кредит у розмірі 42157 грн., строком на 36 місяців.
7 липня 2023 року між АТ « Ідея Банк» та ТОВ « ФК « Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z62.24906.004544362 від 19 листопада 2018 року, в сумі 50827.53 грн., з яких: 19837.51 грн. - заборгованість за основним боргом, 7369.26 грн. - заборгованість за відсотками; 23620.76 грн. - заборгованість за комісіями.
Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.
Згідно п. 5.1. договору факторингу права вимоги вважаються такими, що перейшли від AT «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» в день підписання відповідного реєстру боржників, за умови виконання ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язань, передбачених п. 4.1. цього договору.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Незважаючи на це, відповідачка не виконала свого обов'язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором.
Таким чином, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ « ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №Z62.24906.004544362 від 19.11.2018 року у розмірі 50827,53 грн. та судовий збір у розмірі 2684 грн.
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором №Z62.24906.004544362 від 19.11.2018 року у розмірі 50827,53 грн. та судовий збір в сумі 2684 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Зокрема, не заперечуючи факт укладення вказаного кредитного договору, вважає, що позивач не набув права вимоги до неї, оскільки договір факторингу є нікчемним, адже вона не була письмово попереджена про цю обставину протягом п'яти днів після такого відступлення.
Зауважує, що не порушувала права ТОВ «Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів», їх не оспорювала, а тому останнє не має права звертатися до неї з позовною заявою.
Укладений нею з AT « Ідеа Банк» кредитний договір від 19.11.2018 року за № Z62.24906.004544362 не передбачає передачу іншим особам право вимоги стягнення кредитного боргу.
Вважає, що з неї безпідставно стягнуто 23620,76 грн заборгованості за банківську комісію. Банківська комісія - це грошові суми, які банк списує з рахунків клієнтів як плату за обслуговування рахунку або надання спеціальних послуг. Натомість вказані банківські послуги не охоплювалися укладеним кредитним договором і є коштами, які позивач зайво, надмірно стягує з неї.
Крім того, вона укладала кредитний договір і отримувала кредитні гроші на сімейні потреби, у період шлюбу із ОСОБА_2 , що підтверджується даними заяви-анкети на отримання кредиту та судовим рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 17 липня 2023 року по цивільній справі № 289/938/23 про розірвання шлюбу.
Проте позовна заява позивачем подана лише до неї.
Колишній чоловік ОСОБА_2 судом першої інстанції до участі у справі не був залучений, хоча має нести солідарну відповідальність разом з нею.
Як вбачається з розрахунку сум заборгованості, він зазначений ще з грудня 2018 року, натомість позовна заява подана лише у січні 2024 року, тобто за межами строків позовної давності.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.
Зокрема, зазначає, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.Керуючись нормою ч. 1 ст. 261 ЦК України, строк позовної давності починає відраховуватися з моменту відступлення права вимоги, а саме після підписання договору факторингу №07072023, адже тільки з цього моменту позивач довідався про порушення відповідачкою кредитних зобов'язань. Отже, загальний строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за кредитним договором має часові рамки з 07.07.2023 року по 07.07.2026 року. Вся інформація та умови надання споживчого кредиту були доведені до відома позичальника безоплатно, що підтверджується змістом підписаного ним кредитного договору, згідно з яким підписання свідчить про те, що відповідачка з всіма умовами ознайомлена та погоджується, перед підписанням її повідомлено у встановленій законом формі про всі істотні умови договору.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та їх вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.11.2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Z62.24906.004544362, на підставі якого відповідачці наданий кредит у розмірі 42157 грн., строком на 36 місяців.
Договором також передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 5,5 % ( маржу банку). Станом на день укладення договору змінна частина ставки, визначена за рішенням Правління банку, становить 9,5%, що разом із маржею банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 15 %.
Умовами договору також передбачено, що банк повідомляє позичальника про зміну розміру процентної ставки та надсилає позичальнику новий графік щомісячних платежів за кредитним договором листом, без внесення змін ( доповнень) до договору, не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої почне діяти нова ставка.
Пунктом 1.10 договору також передбачено, що за обслуговування кредиту позичальник сплачує плату в терміни та в розмірах, визначених згідно з графіком щомісячних платежів за кредитним договором.
Відповідно до пункту 2.1 ОСОБА_1 зобов'язувалася повертати кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 36 щомісячних внесках, включно до 19 дня/числа кожного місяця, згідно з графіком щомісячних платежів.
Судом також встановлено, що 7 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №07072023, згідно з яким позивач набув право права грошової вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.
Відповідно до витягу з реєстру боржників №2 до договору факторингу №07072023 від 7 липня 2023 року розмір заборгованості за вказаним кредитним договором становить 50827,53 грн., з яких: 19837,51 грн. - заборгованість за основним боргом; 7369,26 грн. - заборгованість за відсотками; 23620,76 грн.- заборгованість за комісіями.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтями 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором ( статті 514 ЦК України).
За правилами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обгрунтовуючи вимоги, позивач надав суду розрахунок, який містить інформацію про те, що загальний розмір заборгованості за вказаним кредитним договором становить 50827 грн. 53 коп., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 19837 грн. 51 коп., заборгованості зі сплати щомісячних відсотків у розмірі 7369 грн. 26 коп. та 23620 грн. 76 коп. комісійних нарахувань.
Водночас, вказаний розрахунок не містить інформації про те, за який період виникла спірна заборгованість, не зазначено відсоткову ставку ( яка згідно з умовами договору не є сталою та має змінну частину), а також відсутня інформація про щомісячну заборгованість за усіма складовими боргу, що позбавляє суд можливості самостійно здійснити розрахунок заборгованості зі сплати відсотків та комісійних нарахувань.
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Відтак, наданий позивачем розрахунок заборгованості зі сплати відсотків та комісійних нарахувань не можна вважати належним доказом наявності такої заборгованості. Інших доказів на підтвердження розміру заборгованості зі сплати відсотків та комісії суду не надано.
Проте, вказана обставина не позбавляє позичальника обов'язку повернути позивачеві фактично отримані нею кредитні кошти.
Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 повернула кредит, отриманий нею на підставі вказаного кредитного договору, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість зі сплати тіла кредиту у розмірі 19837 грн. 51 коп.
Таким чином, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, - про часткове задоволення позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково ( на 39 %), на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1046 грн. 76 коп., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог ( 2684 грн. х 39 %).
Керуючись ст.ст. 259,268,367,368,374,376,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 11 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором № Z62.24906.004544362 від 19 листопада 2018 року у розмірі 19837 грн. 51 коп. та 1046 грн. 76 коп. судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуюча Судді: