Справа № 404/6852/24
Провадження № 2/761/3536/2025
05 березня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Стоєва Галина Федорівна, про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності, визнання права власності в порядку спадкування,-
У жовтні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), третя особа - приватний нотаріус Стоєва Галина Федорівна ( АДРЕСА_3 ), про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності, визнання права власності в порядку спадкування.
Відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматичний розподіл справи.
03.03.2025 р. справу передано до судді Осаулова А.А.
В матеріалах справи міститься довідка про зняття із зареєстрованого місця проживання ОСОБА_3 у зв'язку зі смертю, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , а/з №3039 від 03.11.2022 р.
Згідно ст. 186 ч.1 п.6 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті
У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Відповідно до ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. При цьому ЦПК України не містить визначення фізичної особи та моменту припинення цивільно-процесуальної правоздатності.
Системний аналіз вказаних норм права,дає підстави дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому, правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
Вказаного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 18.12.2019 р. у справі № 127/328/17.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 помер до відкриття провадження у справі, а правонаступництво можливе тільки після набуття статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі, суддя прийшов до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у цивільній справі щодо відповідача ОСОБА_3 за зазначеним позовом на підставі ст. 186 ч.1 п.6 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціни позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Позовна заява щодо відповідача Київської міської ради подана з додержанням вимог ст.ст.175-177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції суду.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення, відмови у відкритті провадження відсутні.
Як передбачено ч.2 ст. 19 та п.4 ч.2 ст. 187 ЦПК України цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження. Ці правила визначаються ухвалою суду про відкриття провадження.
Згідно ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: малозначні справи; що виникають з трудових відносин; про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
При цьому, згідно з ч.3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини
Враховуючи вимоги ст.ст. 274, 276, 277 ЦПК України, значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Провадження по цивільній справі за вищеназваним позовом підлягає призначенню до розгляду в підготовчому засіданні з повідомленням учасників справи.
Крім цього, в позовній заяві є клопотання про витребування копії спадкової справи №67075449, яка заведена приватним нотаріусом Стоєвою Г.Ф., після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Ч. 3 ст. 84 ЦПК України встановлено, що у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
На підставі викладеного, враховуючи предмет спору, суд вважає необхідним витребувати вказану спадкову справу, в якій міститься інформація необхідна для повного та всебічного з'ясування обставин у справі.
Згідно ст. 84 ч. 6-8 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 81, 178-181, 186, 187-192, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у справі щодо відповідача ОСОБА_3 .
Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Стоєва Галина Федорівна, про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності, визнання права власності в порядку спадкування,-в порядку загального позовного провадження.
Призначити підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за адресою: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А, каб. №401 (4-й поверх) на 08.04.2025 року о 13:00 год.
Витребувати в Державному нотаріальному архіві Кіровоградської області (м. Кропивницький, вул. Чорновола, 1г) копію спадкової справи №67075449, яка заведена приватним нотаріусом Стоєвою Г.Ф., після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі протягом двох днів з дня її складення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення у відповідності до ч.5 ст. 272 ЦПК України.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 178, ст. 191 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи.
Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Роз'яснити відповідачу його право пред'явити зустрічний позов у строк, встановлений судом для подання відзиву.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь на відзив, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву; відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud2610/.
Роз'яснити третій особі її право подати до суду пояснення щодо позову в п'ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали, а щодо відзиву - протягом десяти днів із дня його отримання, з підтвердженням направлення їх копій з додатками учасникам справи.
Ухвала суду в частині відмовиу відкритті провадженні може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення, в іншій частині - ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Осаулов А.А.