Справа № 761/7734/25
Провадження № 2-н/761/208/2025
27 лютого 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги», про видачу судового наказу, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ,
встановив:
Заявник у лютому 2025 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною заявою.
Суддя дослідивши матеріали заяви, дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.
Згідно розрахунку заборгованості наявного в матеріалах справи, заявник звернувшись до суду 30 вересня 2024 року, просить суд стягнути заборгованість з ОСОБА_2 за період з 01.10.2024 року по 31.12.2024 року у розмірі 43718,62 грн.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 163 ЦПК України, якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі.
Відповідно до ч.7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Так, суддя звертає увагу, що до матеріалів справи заявником додано довідку про надходження коштів ОСОБА_1 за спожиту електроенергію за адресою: АДРЕСА_1 , яку заявником в заяві названо «розрахунок заборгованості», проте, суддя звертає увагу, що з даної довідки неможливо встановити показники лічильників, які відображають спожиту електроенергію та відповідно розрахувати вартість значних нарахувань заборгованості вказаних заявником, яка не підтверджується належними та допустимими доказами, а тому, суд дійшов висновку, що заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ч. 3 ст. 19 ЦПК України та п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, та в даному випадку може наявний спір та заявником не додано документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Крім того, заявником, в порушення п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, у заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету боржника.
Крім того, в даному випадку заявник повинен при поданні заяви про видачу судового наказу керуватись вимогами ч. 7 ст. 43 ЦПК України, проте заявником до суду не надано доказ надсилання матеріалів заяви боржнику.
Враховуючи те, що заявником не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету боржника, не додано докази виникнення заборгованості та докази безспірності заборгованості, а також те, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, а відсутність обґрунтованого розрахунку свідчить про наявність спору про право, суддя дійшов висновку, що заявнику слід відмовити у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 163, 165, 166, 353-355 ЦПК України, суддя,
ухвалив:
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги», про видачу судового наказу, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: