Справа №359/445/25 Провадження №2-а/760/1076/25
про залишення позовної заяви без руху
06 березня 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Тесленко І.О., перевіривши позовну заяву з доданими до неї матеріалами, подану ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
03 березня 2025 року ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, передано за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 березня 2025 року справу передано до провадження судді Тесленко І.О. Фактично справу передано судді згідно реєстру 05 березня 2025 року.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 160-161 КАС України.
Обов'язковою ознакою відповідності позивача вимогам, які висуваються до нього є встановлення його цивільної процесуальної правосуб'єктності.
Під час вирішення питання щодо наявності або відсутності у позивача процесуальної правосуб'єктності суд, крім іншого, має встановити особу позивача.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.
Отже, до позовної заяви не надано документу, що посвідчує особу позивача, також не надано копію довідки про присвоєння позивачу реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак, у наданій позивачем позовній заяві не зазначено поштовий індекс позивача, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти позивача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача, що передбачено п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, у зв'язку з чим, суд позбавлений можливості належним чином ідентифікувати юридичну особу відповідача по справі.
Враховуючи вказане позивачу необхідно надати до суду примірники позовної заяви, які оформлені з урахуванням вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Згідно до ч. ч. 1, 4 статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. ч. 1 - 5 статті 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, додані до позовної заяви копія постанови позивачем не засвідчена належним чином.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Також, згідно до Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року, за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Додатково слід звернути увагу на те, що у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 зазначено, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2 - 5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» 19.11.2024 № 4059-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028 гривень.
Отже, сума судового збору за подання позовної заяви у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення складає 0,2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок (3028,00 гривень х 0,2 = 605,60 гривень).
Судовий збір має бути сплачений на рахунок № UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Солом'ян.р-н/22030101.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання строку позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161, 169 КАС України, суд, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що якщо у встановлений цією ухвалою строк недоліки позовної заяви будуть усунуті, позовна заява вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Тесленко