СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-в/759/132/25
ун. № 759/3158/15-к
28 лютого 2025 року Святошинський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання провідного інспектора Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в у м.Києві та Київській області відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, уродженця м.Херсона, освіта середня, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого Святошинським районним судом м. Києва 11.06.2015 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на 2 роки,
про звільнення від призначеного покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого діяння
встановив:
До суду надійшло подання провідного інспектора Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в у м.Києві та Київській області про звільнення засудженого ОСОБА_4 від призначеного покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння.
З подання вбачається, що на обліку у Святошинському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» в у м.Києві та Київській області з 20.07.2015 року перебуває ОСОБА_4 , засуджений 11.06.2015 року вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на 2 роки, вирок набув чинності 13.07.2015 року. Згідно вироку суду ОСОБА_4 31.12.2014 року вчинив закінчений замах на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України, завдавши потерпілому матеріальний збиток на занальну суму 348 грн. 00 коп. 09.08.2024 року набрав чинності Закон України № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, яким усунена кримінальна караність діяння, за яке засуджений ОСОБА_4 , а тому провідний інспектор Святошинського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в у м.Києві та Київській області просить звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечувала, вважає, що є всі правові підстави для застосування до засудженого ОСОБА_4 Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що вироком від 11.06.2015 року ОСОБА_4 засуджений Святошинським районним судом м.Києва за ч.2 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Загальна сума завданої матеріальної шкоди за вироком становить 348 грн. Вирок набрав законної сили 13.07.2015. Іспитовий строк закінчився 11.06.2017 року, у зв"язку з чим до суду було направлене подання про звільнення засудженого від покарання у зв"язку із закінченням іспитового строку, однак у задоволенні подання було відмовлено, оскільки ОСОБА_4 протягом іспитового строку вчинив нові кримінальні правопорушення. 18.10.2021 року вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.121 КК України до покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення вироку та на підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднане покарання за вироком Святошинського районного суду м.Києва від 11.06.2015 року, однак ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду вказаний вирок змінено та з резолютивної частини вироку виключено посилання на застосування ст.71 КК україни і приєднання покарання за вироком Святошинського районного суду м.Києва від 11.06.2015 року.
19.05.2022 року вирококм Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.186, ч.2 ст.289 КК України до призначеного покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України остаточне покарання обвинуваченому призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворого за вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 18.10.2021 року, який змінено ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 17.02.2023 року та призначене покарання у виді 7 років позбавлення волі без конфіскації майна.
В даний час, відповідно до наявної інформації, ОСОБА_4 перебуває в ДУ "Старобабанівська виправна колонія (№92)"
Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України (в ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18.07.2024) особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Відповідно до положення ст.51 КУпАП в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2014 року складав 1 218 грн. А отже, сума соціальної пільги у 2014 році становила 609 грн.
Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 609 х 2 = 1 218 грн.
Згідно ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Враховуючи положення ст.58 Конституції України, ст.5 КПК України на засудженого ОСОБА_4 розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
З огляду на наведене суд уважає за необхідне застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення подання.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.74 КК України, суд,-
постановив:
Подання задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого вироком Святошинського районного суду м.Києва від 11.06.2015 за ч.2 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України, від покарання у виді 3років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, - у зв'язку із декриміналізацією вчиненого нею діяння, яке завдало матеріальної шкоди на суму меншу, ніж 2 481 грн, відповідно положень ЗУ № 3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1