Справа № 755/17932/24
Провадження № 2/314/1050/2025
"05" березня 2025 р. м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області
в складі головуючого судді: Капітонова Є.М.,
розглянувши в приміщенні суду, в м. Вільнянськ, заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -
В провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики.
Позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову у виді накладання арешту на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 73, 5 кв.м., житловою площею 42, 3 кв.м, яка належить ОСОБА_3 на підставі права приватної власності, розмір частки 2/3.
Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що 01 квітня 2020 року, між ОСОБА_5 , який діяв на підставі довіреності посвідченої 22 квітня 2019 року Шаповаленком А.І. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 1628 від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено Договір позики грошей на загальну грошову суму у розмірі 87351, 20 грн., ОСОБА_3 будучи позичальником грошові кошти в обумовлений строк в повному обсязі не повернув, у зв'язку з чим в нього перед позивачем з'явилась заборгованість у розмірі 127201, 20 грн.
Вирішуючи питання відносно поданої заяви суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В порядку ч.1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Інститут забезпечення позову - це фактично гарантія захисту прав позивача, що гарантує в майбутньому належне виконання судового рішення, оскільки забезпеченню підлягає матеріально-правова вимога до відповідача, реалізація якої без вжиття заходів із забезпечення позову може бути неможливою. Предмет забезпечення позову - виключно матеріально-правова вимога (майнового чи немайнового характеру), що утворює предмет позову, який надалі підлягає виконанню.
У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Судом встановлено, що предметом позову є стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 127201, 20 грн.
Суд приходить до висновку, що ціна предмету позову (127201, 20 грн.) є вочевидь не співмірною із заходами забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, тобто тимчасового позбавлення права розпорядження відповідачем квартирою.
Отже, у світлі наведених вище міркувань, суд приходить до висновку про необґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову та відмову в її задоволенні.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд
постановив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Є.М. Капітонов
05.03.2025