Справа № 309/5581/24
Провадження № 2/309/1528/24
03 березня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Орос Я.В.
за участю секретаря : Калинич Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до Хустської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Хустської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , яка мешкала в с. Сокирниця Хустського району Закарпатської області.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 , який мешкав в с. Сокирниця Хустського району Закарпатської області .
Спадковим майном батьків є житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , в якому вони проживали.
Оскільки батьки проживали разом, то після смерті матері її спадщину прийняв батько ОСОБА_3 у силу вимог статті 1268 ЦК України, відповідно до якої спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
ОСОБА_1 , є рідною дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про шлюб.
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу з проханням оформити свої спадкові права, але нотаріус відмовив у прийнятті заяви про прийняття спадщини за померлим батьком ОСОБА_3 у зв'язку з пропущенням строку для прийняття спадщини - шість місяців з дня відкриття спадщини, та рекомендував звернутися до суду для вирішення питання про додатковий строк.
Спадкоємцями першої черги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_1 , та її сестра ОСОБА_4 .
Сестра мешкає в с. Стеблівка, заяви про прийняття спадщини після смерті батьків не подавала, претензій до спадщини не має, спори між ними щодо спадщини батьків відсутні.
ОСОБА_1 проживає в Дніпропетровській області, і після смерті батька між нею та сестрою було вирішено, що, оскільки у батьківському будинку проживали діти позивачки - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , - то один з них мав оформити на себе спадщину діда.
Однак подальші події в Україні, які ніхто не передбачав і не міг передбачати, змінили життя і плани усіх членів сім'ї.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року N?211«Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з 12 березня 2020 року на всій території України було установлено карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався. В Україні діяли суттєві обмеження через введення карантину, що суттєво вплинуло на звичайний порядок життя кожного громадянина.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 було введено в Україні воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Торгово-промислова палата України у своїй заяві №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стала підставою для введення Указом Президента України №64/2022 військового стану. ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Ці події повністю змінили життя сім'ї позивачки, зруйнували усі плани. Через них обставини склались так, що прийняти спадщину батьків може лише ОСОБА_1 .
На сьогоднішній день спору про право на спадщину немає. Ніхто зі спадкоємців спадщину не прийняв, право власності на будинок в порядку спадкування до цього часу ні за ким не зареєстровано, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У зв'язку з чим ОСОБА_1 змушена звертатися до суду з цією заявою про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась. У змісті позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Хустської міської ради в судове засідання не з'явився. Представником за довіреністю М.Сабадош подано заяву про розгляд справи у відсутності представника міської ради, розгляд справи залишає на розсуд суду за наявними матеріалами у справі.
Відповідно до ч.3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з подачею позивачем та відповідачем заяв про розгляд справи без їхньої участі, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд констатує наступне.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , яка мешкала в с. Сокирниця Хустського району Закарпатської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 09.09.2020 року (а.с.6).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 , який мешкав в с. Сокирниця Хустського району Закарпатської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 20.11.2020 року (а.с.7).
Спадковим майном батьків є житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , в якому вони проживали, що стверджено Технічним паспортом на житловий будинок (а.с.12-15).
ОСОБА_1 , є рідною дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 (а.с.8-9).
Ніхто зі спадкоємців спадщину не прийняв, право власності на будинок в порядку спадкування до цього часу ні за ким не зареєстровано, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.18).
Також, Ухвалою Хустського районного суду від 27.12.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Хустської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишено без руху. Підставою залишення без руху позовних вимог було відсутність в матеріалах справи позиції сестри позивача ОСОБА_4 . Так, на виконання вимог зазначених в ухвалі суду позивачем долучено заяву від ОСОБА_4 , з якої вбачається, що вона не претендує на спадкове майно батьків та не заперечує щодо надання додаткового строку для прийняття спадщини своїй сестрі.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
А згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
За правилами статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1272 ч. 3 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може призначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пунктом 24 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N 7, роз'яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщини у зв'язку з поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, введенням військового стану на території країни, а також зміною обставин в її сім'ї.
Враховуючи наведене, а також, що інших спадкоємців які б прийняли спадщину не має та відсутність заперечень щодо задоволення позову від відповідача, суд вважає, що позов слід задовольнити.
Судові витрати слід покласти на позивача.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 48, 51, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1223, 1268, 1270, 1272 ЦК України суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити .
Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 мешканці АДРЕСА_2 додатковий строк терміном у два місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Сокирниця Хустського району Закарпатської області.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлено 06.03.2025 року.
Суддя Хустського
районного суду: Орос Я.В.