Справа № 308/3160/25
1-кс/308/1217/25
04 березня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , у присутності: прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025071170000088, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
03 березня 2025 року до слідчого судді надійшло клопотання заступника начальника слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025071170000088, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з корисливих мотивів.
Так, ОСОБА_4 , розробив злочинну схему, відповідно до якої, він підшукує осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, після чого залучає інших осіб як виконавців, які у свою чергу діючи за вказівкою останнього підвозить до визначеного місця, після чого супроводжують до Державного кордону України та вказують місця перетину лінії Державного кордону України, за що ОСОБА_4 отримує грошову винагороду у розмірі 9 000 доларів США, частину з яких розподіляє між виконавцями, а решту залишає собі.
В свою чергу, ОСОБА_4 о 06:50 був викритий правоохоронними органами та затриманий за адресою: м. Ужгород, вул. Капушанська, 168/ 174, а ОСОБА_7 о 07:59 год. в АДРЕСА_1 .
Слідчий вказує, що таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
02 березня 2025 року ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
02 березня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Підозрюваним у кримінальному провадженні є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Закарпатської області, Ужгородського району, с. Коритняни, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , українець, громадянин України, із середньою освітою, непрацюючий, неодружений, раніше не судимий.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 злочину повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 02.03.2025; протоколами оглядів місця події від 02.03.2025; протоколом обшуку від 02.03.2025; показами свідка ОСОБА_8 ; додатковими показами свідка ОСОБА_8 від 02.03.2025; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.03.2025.
Що стосується ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, то слід зазначає.
Як вбачається з матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. При цьому, аналіз обставин кримінального правопорушення свідчить про байдуже ставлення підозрюваного до законних вимог працівників правоохоронних органів. Враховуючи викладене, на думку сторони обвинувачення наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 , усвідомлюючи неминучість покарання у випадку засудження за злочин, а також будучи байдужим до законних вимог органів державної влади про вчинення тих чи інших дій (наприклад, вимог з'явитися до суду тощо), може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Також, варто зазначити та врахувати факт, що ОСОБА_4 офіційно проживає у прикордонному районі, обізнаний у методах організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, а тому в будь-який момент з легкістю може покинути межі України та переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.
Крім цього, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідка ОСОБА_8 з метою зміни його показань на його користь, оскільки підозрюваному добре відомо його контактні мобільні телефони та будучи на волі він зможе здійснити підкуп чи застосувати насильство до нього, а також інших свідків, які на даний час не встановлені, однак здійснюються всі необхідні заходи з метою їх встановлення, або ж на інших підозрюваних, тобто наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України. На думку сторони обвинувачення, свідки не зможуть почувати себе у безпеці у випадку якщо знатимуть, що ОСОБА_4 перебуває на волі. Окрім цього зможе незаконно впливати на невстановлену на даний час органом досудового розслідування особу, яка безпосередньо проводила ОСОБА_8 до лінії Державного кордону України та втекла з місця події.
Крім цього, на думку сторони обвинувачення наявний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення (п.5 ст.177 КПК України). Одночасно він вчинив злочин у сфері недоторканності державних кордонів, отже є підстави вважати, що в підозрюваного ОСОБА_4 є достатньо рішучості для вчинення й інших кримінальних правопорушень.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
ОСОБА_4 наразі підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у сфері недоторканності державних кордонів, який належить до тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення яких законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Також просить врахувати, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який триває і на даний час, виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється.
Одночасно з тим, зауважує, що вік, стан, здоров'я ОСОБА_4 не перешкоджає утриманню під вартою.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи те, що ОСОБА_4 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні тяжкого злочину, яке у свою чергу не може бути іншим ніж позбавлення волі.
З врахуванням викладеного, в сторони обвинувачення є достатні підстави ініціювання перед слідчим суддею питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Висновки сторони обвинувачення, що інші запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим кримінальним процесуальним законом є не припущенням, а об'єктивною дійсністю.
З огляду на вказане слід врахувати, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вчинене з корисливих мотивів, а також за попередньою змовою групою осіб.
Разом з цим враховуючи наявні ризики, які підтверджуються доданими до клопотання матеріалами, більш м'які запобіжні заходи, такі як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт та застава не зможуть запобігти ризикам, визначеним ч. 2 ст. 177 КК України, а тому є необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків визначних КПК України.
На підставі викладеного, просить слідчого суддю застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Закарпатської області, Ужгородського району, с. Коритняни, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечив проти клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, а також додатково подані докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
У відповідності до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Як зазначено у ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Слідчим суддею встановлено, слідчим відділенням відділу поліції №1 Ужгородського районного управління Головного управління національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025071170000088, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
02 березня 2025 року ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
02 березня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: повідомленні про виконання доручення, протоколі допиту свідка від 01.02.2025 року, письмовій згоду від 01.02.2025 року, постанові від 01.02.2025 року, протоколі допиту свідка від 02.03.2025 року, протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.03.2025 року, протоколі пред'явлення речі для впізнання за фотознімками від 02.03.2025 року, протоколі додаткового допиту свідка від 02.03.2025 року, протоколі допиту свідка від 02.03.2025 року, протоколі затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 02.03.2025 року, протоколі обшуку від 02.03.2025року, протоколі огляду місця події від 02.03.2025 року, заява від 02.03.2025 року, протокол огляду місця події від 02.03.2025 року, протоколі допиту підозрюваного від 02.03.2025 року.
Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.
Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04), рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 332 КК України, який є тяжким у сфері недоторканності державних кордонів, який належить до тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення яких законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, проте слідчий суддя також враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець Закарпатської області, Ужгородського району, с. Коритняни, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , із середньою освітою, не офіційно працює, збережень не має, неодружений, раніше не судимий, хронічних захворювань не має, по місцю проживання характеризується похитивно а відтак має міцні соціальні зв'язки.
Разом з тим, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази також дійшов висновку про обґрунтованість ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який інкримінують ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Підозрюваний ОСОБА_4 будучи на свободі може впливати на свідків з метою зміни їх показів, перешкоджати у встановлені об'єктивної істини в кримінальному провадженні.
Також, підозрюваний може вчинити інше кримінальне провадження.
Всі вищезазначені обставини у їх сукупності дають суду підстави вважати, що слідчим доведено належними та допустимими доказами недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов висновку, що для убезпечення вищезазначених ризиків слід обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, суд, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, бере до уваги, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги всі обставини, перелічені у ст. 178 КПК, суд приходить до переконання, що для забезпечення виконання підозрюваним, передбачених КПК України вимог, слід визначити заставу у двадцять розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 60 560 грн. 00 коп. (Шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень 00 копійок).
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов'язок прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, а також протягом двох місяців з дня внесення застави виконувати наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає - м. Ужгород без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками та експертами у цьому кримінальному проваджені;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищевказаних обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Керуючись ст. ст. 177-178, 183, 186, 193, 194, 309, 392, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати (обрати) до громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, тобто до 29 квітня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з 02 березня 2025 року з 06 год. 50 хв.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України - у двадцять розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 60 560 грн. 00 коп. (Шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень 00 копійок).
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов'язок прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, а також протягом двох місяців з дня внесення застави виконувати наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає - м. Ужгород без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками та експертами у цьому кримінальному проваджені;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання вищевказаних обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Строк дії зазначеної ухвали - до 29.04.2025 року включно.
Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні.
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення. Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1