Ухвала від 04.03.2025 по справі 711/1639/25

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1639/25

Номер провадження 1-кс/711/480/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2025 року м. Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні №12025250000000270 від 29.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Соколівка, Крижопольського району, Житомирської області, з професійно-технічною освітою, який не є особою з інвалідністю, розлученого, непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , поданим у кримінальному провадженні №12025250000000270 від 29.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженню №12025250000000270 від 29.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.01.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки «Audi 80», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині місцевого значення від автодороги Р-10 в напрямку до с. Медведівка, Черкаського району Черкаської області, поблизу адміністративних меж с. Медведівка Черкаського району, поза межами населеного пункту, в порушення вимог п.п. 2.3.б); 12.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 зі змінами і доповненнями, не обрав безпечної швидкості руху, не був уважним не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, внаслідок чого допустив виїзд керованого ним автомобіля на праве узбіччя попутної смуги руху, після чого, перетнувши проїзну частину, виїхав на зустрічне узбіччя, де, після контактування з бетонною основою дорожнього укажчика, відбулось перекидання вказаного автомобіля.

Внаслідок вказаної ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 03-01/242 від 07.02.2025 отримала сполучену травму голови та грудної клітки, що привела до розвитку шоку та смерті. При судово-медичній експертизі трупа виявлено сполучену травму голови та грудної клітки, а саме: черепно-мозкова травма у вигляді саден та синця на обличчі, рани волосистої частини голови, переломів кісток склепіння і основи черепа, крововиливів під оболонки головного мозку та мозочка, травма грудної клітки у вигляді численних переломів ребер справа та забою правої легені. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів, могли утворитись за обставин ДТП, вказаних у постанові про призначення судово-медичної експертизи трупа.

Слідчий вказує, що порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «Audi 80», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , а саме вимог п.п. 2.3.б), 12.1., Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 зі змінами і доповненнями, згідно з висновком експерта № СЕ-19/124-25/2756-ІТ від 26.02.2025, знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілій ОСОБА_6

27.02.2025 на підставі зібраних доказів ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Причетність ОСОБА_4 підтверджуються зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.01.2025; висновком судово-медичної експертизи №03-01/242 від 07.02.2025; показаннями потерпілої ОСОБА_7 від 03.02.2025; висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/124-25/1934-ІТ від 17.02.2025; висновком судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/124-25/2756-ІТ від 26.02.2025.

При цьому ініціатор клопотання зазначає, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому кримінальному провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Так, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

З урахуванням викладеного та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1) може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки усвідомлює, що за вчинений злочин йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років;

3) незаконно впливати на потерпілих, понятих у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки останній зацікавлений у зміні ними своїх показань та з матеріалів кримінального провадженні йому відомо їх анкетні дані. У зв'язку з цим для ухилення від кримінальної відповідальності він може впливати на та потерпілих шляхом умовлянь, погроз, примусу з метою зміни останніми їх показань на його користь. Таким чином матиме можливість уникнення або пом'якшення відповідальності за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення;

4) можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що може виражатись у неявці за викликами до слідчого та прокурора з метою затягування досудового розслідування, а також невиконанні інших процесуальних обов'язків.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що спричинили смерть потерпілого, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, а під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , покладається необхідність запобігання спробам з його боку переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та понятих у кримінальному провадженні, шляхом умовляв, погроз, підкупу чи інше, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На підставі викладеного, слідчий за погодженням з прокурором просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання із покладенням на підозрюваного наступних обов'язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатись за межі Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну..

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в ньому та додані до нього докази. Додатково прокурор вказала, що в даному випадку існують ризики передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки усвідомлюючи тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному в разі визнання його винним в інкримінованому правопорушенні, останній може переховуватись від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також, він може впливати на свідків, понятих та потерпілого у даному кримінальному провадженні. Крім того, прокурор вказала, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що виражатиметься у зловживанні процесуальними правами.

Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання слідчого. Додатково вказав, що він розлучений, має постійне місце проживання. Він не заперечує своєї провини, загибла була його співмешканкою, жодних перешкод слідству він не чинив та не намагався переховуватись від слідства та суду.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194КПК України).

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025250000000270, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

27.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - у порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого та яке, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження, а саме: даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.01.2025; висновком судово-медичної експертизи №03-01/242 від 07.02.2025; показаннями потерпілої ОСОБА_7 від 03.02.2025; висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/124-25/1934-ІТ від 17.02.2025; висновком судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/124-25/2756-ІТ від 26.02.2025.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, є обґрунтованою.

При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".

Крім того у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Таким чином, слідчий суддя вважає, що висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилалася сторона обвинувачення у клопотанні, слідчий суддя зазначає наступне.

В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання прокурор в судовому засіданні посилався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, понятих та потерпілу у даному кримінальному провадженні, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню

Проте, досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, оцінюючи пояснення прокурора, беручи до уваги долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.

Обґрунтовуючи існування ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду прокурор посилався на усвідомлення підозрюваним ступені тяжкості кримінального правопорушення.

Однак, на думку слідчого судді оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна. (Panchenko проти Росії, § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev проти Молдови, § 58).

В судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, протягом здійснення досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке було внесено до ЄРДР 29.01.2025, місце проживання не змінював, від явки до органів досудового розслідування не ухилявся, що не заперечувалось і стороною обвинувачення в судовому засідання.

В той же час, слідчий суддя враховує, що лише з 27.02.2025 ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, а тому усвідомлюючи суворість покарання, передбаченого за інкриміноване правопорушення, у разі необрання запобіжного заходу останній матиме реальну можливість змінити місце проживання, переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

За таких обставин, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про наявність ризику переховування підозрюваного від слідства та суду.

Ризик можливого незаконного впливу на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, який обґрунтований тим, що ОСОБА_4 особисто з ними знайомий та має реальну можливість вчиняти тиск чи іншим чином впливати на них для уникнення кримінальної відповідальності, слідчий суддя також вважає доведеним.

При цьому слід зазначити, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя також враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.

В той же час, слідчий суддя вважає, що ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зазначений в клопотанні є неконкретизованим, будь-які обґрунтування існування вказаних обставин відсутні, що на думку слідчого судді носить лише формальний характер..

Таким чином, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого злочину та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, дають підстави для обрання йому запобіжного заходу.

Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує: особу підозрюваного, який розлучений, має постійне місце проживання; особливості події кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому, у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення; мету застосування запобіжного заходу, а також положення Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Таким чином, враховуючи доводи сторони обвинувачення та думку підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, оцінюючи потреби досудового розслідування по даному кримінальному провадженню у контексті засад верховенства права та недопущення дискримінаційного поводження з особою, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, з огляду на обставини кримінального провадження та вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, обставини кримінальних правопорушень (спосіб, місце, час вчинення, тяжкість наслідків, тощо), слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Так, відповідно до норм ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до положень ч. 2 ст. 179 КПК України, підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_4 слід покласти обов'язки, необхідність яких була доведена прокурором в судовому засіданні, зокрема: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатись за межі Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну..

Крім того, строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків слід встановити в межах строку досудового розслідування, тобто до 27 квітня 2025 року включно. На думку слідчого судді, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання із визначеними процесуальними обов'язками, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, забезпечить належне виконання ним обов'язків та запобігання ризикам, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 179, 193, 194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні №12025250000000270 від 29.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_8 обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

-не відлучатись за межі Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 даною ухвалою слідчого судді, в межах строку досудового розслідування, тобто до 27 квітня 2025 року включно.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання вказаних обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 КПК України, контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження.

Копію даної ухвали вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурору, - для відому та виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
125643155
Наступний документ
125643157
Інформація про рішення:
№ рішення: 125643156
№ справи: 711/1639/25
Дата рішення: 04.03.2025
Дата публікації: 10.03.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; особисте зобов'язання
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (10.03.2025)
Дата надходження: 27.02.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
28.02.2025 10:30 Придніпровський районний суд м.Черкас
Учасники справи:
головуючий суддя:
СТАРІКОВА МАРИНА МИХАЙЛІВНА
суддя-доповідач:
СТАРІКОВА МАРИНА МИХАЙЛІВНА