Справа № 695/4402/24
06 березня 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024255320000426 від 17.08.2024 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гельмязів Золотоніського району Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, не має на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше судимого:
1)25.07.2005 вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки; 09.02.2006 на підставі ч. 2 ст. 78 КК України направлений в місця позбавлення волі для відбування покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки; звільнений 12.09.2007 умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 5 місяців 5 днів;
2)03.07.2008 вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбутий термін 1 рік позбавлення волі за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25.07.2005 та призначено остаточно 5 років позбавлення волі; звільнений 26.02.2013 по відбуттю строку покарання;
3)24.12.2014 вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за ч. 3 ст. 186 КК України до 1 року 19 днів позбавлення волі; звільнений із залу суду по відбуттю строку покарання;
4)17.08.2016 вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 289, 70 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
5)15.01.2019 вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси за ч. 5 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 30.04.2020 по відбуттю строку покарання;
6)07.04.2022 вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;
7)02.08.2024 вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України;
ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, будучи засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України відповідно до вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.08.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Так, ОСОБА_4 на початку серпня 2024 року, перебуваючи поблизу тракторної бригади, що розташована в адміністративних межах с. Гельмязів Золотоніського району Черкаської області, незаконно, всупереч встановленому законом порядку обігу психотропних речовин - Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», без мети збуту, з метою особистого вживання, незаконно придбав, зірвавши речовини рослинного походження зеленого кольору, які відповідно до висновку експерта № CE-19/124-24/11896-НЗПРАП від 02.09.2024 являються наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, масою 16.92 г., який в подальшому без мети збуту зберігав при собі у лівій кишені спортивної кофти до моменту виявлення та вилучення 17.08.2024 близько 21.41 год., під час здійснення особистого обшуку працівниками Золотоніського РВП ГУНІ в Черкаській області біля будинку № 24, що розташований по вул. Жовтневій в с. Гельмязів Золотоніського району Черкаської області.
Він же, орієнтовно на початку червня 2024 року, перебуваючи в АДРЕСА_2 в нежитловому будинку, в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622, діючи з прямим умислом, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав, знайшовши, предмет схожий РПГ-22, який відповідно до висновку експерта від 14.10.2024 №СЕ-19/124-24/14052-ВТХ являється реактивною протитанковою гранатою РПГ-22 «НЕТТО», що відноситься до категорії боєприпасів та придатна до здійснення пострілу, який в подальшому незаконно переніс до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де в подальшому його зберігав, з метою збуту.
Він же, 30.09.2024 близько 15.30 год., перебуваючи по АДРЕСА_2 , в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576 та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 №622, діючи з прямим умислом, без передбаченого законом дозволу, з корисних мотивів, з метою особистого збагачення, незаконно збув, продавши за грошові кошти у сумі 3500 грн. ОСОБА_6 , який надав добровільну згоду на залучення його до проведення оперативної закупки РПГ-22, який відповідно до висновку експерта від 14.10.2024 №СЕ-19/124-24/14052-ВТХ являється реактивною протитанковою гранатою РПГ-22 «НЕТТО», що відноситься до категорії боєприпасів та придатна до здійснення пострілу.
06.03.2025 між прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості.
Згідно вказаної угоди ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень під час судового розгляду. За вказаною угодою сторони погодили покарання за вчинені кримінальні правопорушення, а саме: за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді одного року позбавлення волі; за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі; на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.08.2024 у вигляді одного року обмеження волі, що з урахуванням п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України становить шість місяців позбавлення волі та остаточно призначити покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Прокурор у судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєні кримінальних правопорушень визнав повністю, підтвердив обставини скоєння кримінальних правопорушень та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, при цьому додав, що розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, вид та міру покарання, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього документи, а також угоду про визнання винуватості, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинуваченого повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов до висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити угоду про визнання винуватості.
Суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за: ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, вчиненого особою протягом року після засудження за ст. 309 КК України; ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, зберігання та збут боєприпасів без передбаченого законом дозволу.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України відносяться до нетяжкого та тяжкого злочинів.
Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
У судовому засіданні судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачуються, а обвинувачений має права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України та розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, зокрема про характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та що він цілком розуміє свої права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.
Вислухавши сторони кримінального провадження, зокрема обвинуваченого, який підтвердив, що укладення угоди з їх сторони є добровільним, оцінюючи викладені обставини провадження у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що укладення угоди сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах.
Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги, що умови даної угоди відповідають вимогам ст. 472 КПК України та КК України, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Обвинуваченому роз'яснено і йому зрозумілі наслідки невиконання угоди, встановлені ст. 476 КПК України.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
У відповідності з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 469, 472 - 475 КПК України, суд
затвердити угоду про визнання винуватості від 06.03.2025, укладену між прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді одного року позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно обрати покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте ОСОБА_4 покарання за вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02.08.2024 у вигляді одного року обмеження волі, що з урахуванням п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України становить шість місяців позбавлення волі та остаточно призначити покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 30.09.2024.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у розмірі 3902,26 грн.
Речові докази: наркотичний засіб канабіс, масою 16.92 г., який передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області - знищити; карту пам'яті із відеозаписом негласно слідчої розшукової дії та DVD- диск з відеозаписом проведення слідчої дії, які приєднано до матеріалів кримінального провадження - зберігати у матеріалах кримінального провадження; решти реактивної протитанкової гранати РПГ-22 «НЕТТО», які приєднано до матеріалів кримінального провадження - знищити; грошові кошти у сумі 3500 грн., які передано на зберігання до ячейки уповноваженого банку АБ «УКРГАЗБАНК» по вул. Гоголя в м. Черкаси - залишити АБ «УКРГАЗБАНК» за належністю.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1