(заочне)
Справа №568/2107/24
Провадження №2/568/136/25
27 лютого 2025 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
в складі головуючої судді Троцюк В.О.
секретаря судового засідання Гуменюк Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Фінтранс Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
27 грудня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» звернувся представник ТОВ «ФК «Фінтранс Капітал» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 05 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір №4032918 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За умовами кредитного договору сума кредиту складає 6000 грн, строк кредиту - 350 днів: з 05 жовтня 2023 року по 19 вересня 2024 року, з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів.
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит у сумі 6000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладення договору.
Пунктом 1.2.1 кредитного договору сторони передбачили, що взаємною згодою сторін сума кредиту може бути збільшена, про що сторонами укладається додатковий договір. При цьому сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за договором, відповідно до графіків платежів.
Враховуючи зазначені вище умови кредитного договору, 13 жовтня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до кредитного договору, за умовами якого відповідачу було надано додаткову суму кредиту в розмірі 5000 грн.
Відповідно до умов додаткового договору ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит у сумі 5000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .
Враховуючи внесені зміни до кредитного договору, які оформлені додатковим договором, з урахуванням зміненої суми кредиту за Кредитним договором сума кредиту на дату укладення додаткового договору, склала 11000 грн.
24 травня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу №24/05/2024 відступило у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
За проведеним розрахунком ТОВ «Лінеура Україна» у період з 05 жовтня 2024 року по 24 травня 2024 року здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, яка визначена п.1.4.1 кредитного договору в розмірі 2% в день та засовується в межах строку кредиту, у сумі 50480,00 грн.
Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Станом на дату укладення договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024, строк дії кредитного договору не закінчився, а тому в межах дії його строку позивачем в період з 24.05.2024 року по 22.07.2024 року (за 60 календарних днів) позивачем здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою в розмірі 13200,00 гривень
За вказаних обставин, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором №4032918 від 05.10.2023 року в розмірі 74680,00 гривень, яка складається із заборгованості з тіла кредиту в розмірі 11000,00 гривень, нарахованих процентів первісним кредитором в розмірі 50480,00 гривень, та нарахованих процентів позивачем за 60 календарних днів в розмірі 13200,00 гривень.
Окрім того, 06 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір №7143446 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За умовами кредитного договору сума кредиту складає 10200 грн, строк кредиту - 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит у сумі 10200 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладення договору.
Укладаючи кредитний договір, сторони передбачили нарахування процентів за стандартною процентною ставкою в розмірі 1,99% в день яка застосовується в межах строку кредиту.
27 травня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» на підставі договору факторингу №27.05/24-Ф відступило у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до укладеного договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 року перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором в розмірі 28824,16 гривень, яка складається з тіла кредиту в розмірі 10200,00 гривень, процентами за користування кредитом 18624,16 гривень.
Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Станом на дату укладення договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024, строк дії кредитного договору не закінчився, а тому в межах дії його строку позивачем в період з 27.05.2024 року по 25.07.2024 року (за 60 календарних днів) позивачем здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою в розмірі 12178,80 гривень
За вказаних обставин, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором №7143446 від 06.10.2023 року в розмірі 41002,96 гривень, яка складається із заборгованості з тіла кредиту в розмірі 10200,00 гривень, нарахованих процентів первісним кредитором в розмірі 18624,16 гривень, та нарахованих процентів позивачем за 60 календарних днів в розмірі 12178,80 гривень.
Оскільки, позичальник добровільно заборгованість не сплатив, представник позивача просить суд стягнути заборгованість з відповідача в розмірі 115682,96 гривень, судові витрати: 10 000 грн витрати на правову допомогу та сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 03 січня 2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін в судове засідання. Також вирішено клопотання представника позивача про витребування доказів, витребувано в АТ КБ «Приватбанк» інформацію про зарахування кредитних коштів 05.10.2023, 06.10.2023, 13.10.2023 на картковий рахунок № НОМЕР_1 .
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву, згідно якої просить розгляд справи проводити без його участі, позов підтримує та проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив до суду не подав, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст.280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.
При цьому, відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача суд не розцінює як визнання позовних вимог, оскільки подання заперечень на позов є правом, а не обов'язком відповідача і не звільняє позивача від доведення певних обставин як то передбачено ч. 3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України.
Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до такого.
Судом установлено, що 05 жовтня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4032918, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора А757. (а.с.42-51)
За умовами Кредитного договору ТОВ «Лінеура Україна» надає ОСОБА_1 кредит в розмірі 6000 гривень (п. 1.2 кредитного договору) строком на 350 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 25 днів (п. 1.3 кредитного договору). За користування кредитом клієнт сплачує ТОВ «Лінеура Україна» проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту. Відповідно п.1.6 кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 48000 грн.
Відповідно до п.3.1 договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п.п.4.3. Договору (п.4.1 договору).
Відповідно до Додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №4032918 від 05.10.2023, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором про споживчий кредит, який підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором А757, загальна вартість кредиту становить 48000,00 гривен, з яких 42000,00 гривень проценти за користування кредитом. (а.с.25)
На виконання умов кредитного договору 05 жовтня 2023 року ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу кредит у розмірі 6000 грн, перерахувавши на платіжну картку № НОМЕР_1 , указаною відповідачем при укладенні кредитного договору, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №2736-3105 від 31.05.2024. (а.с.21)
Вищевказані умови кредитування визначені і в паспорті споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором А757. (а.с.58-60).
13 жовтня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір до договору №4032918 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 05.10.2023 (далі - Додатковий договір), який підписаний електронним підписом відповідачки шляхом відтворення одноразового ідентифікатора В515. (а.с.23-24)
За умовами додаткового договору ТОВ «Лінеура Україна» надає ОСОБА_1 кредит в розмірі 5000 гривень (п. 1.2 Додаткового договору) та внесено зміни до п. 1.2 кредитного договору, встановивши загальний розмір кредиту - 11000 грн (п. 1.3 додаткового договору). З врахуванням зміненої суми кредиту за Кредитним договором визначено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 87200,00 грн.
Відповідно до Додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №4032918 від 05.10.2023 в редакції додаткової угоди №4032918 від 13.10.2023, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором про споживчий кредит, який підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором В515, загальна вартість кредиту становить 88000,00 гривен, з яких 77000,00 гривень проценти за користування кредитом. (а.с.26)
Вищевказані умови кредитування визначені і в паспорті споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором В515. (а.с.55-57).
На виконання умов додаткового договору від 13 жовтня 2023 року ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу кредит у розмірі 5000 грн, перерахувавши на платіжну картку № НОМЕР_1 , указаною відповідачем при укладенні кредитного договору, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №2738-3105 від 31.05.2024. (а.с.21)
На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Приватбанк» листом від 23 січня 2025 року повідомив, що 05 жовтня 2023 року здійснено переказ коштів на суму 6000,00 грн на картку № НОМЕР_2 імітовану на ім'я ОСОБА_1 , та 13 жовтня 2023 року здійснено переказ коштів на суму 5000,00 грн на картку № НОМЕР_2 імітовану на ім'я ОСОБА_1 . (а.с.184)
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №4032918 від 05.10.2023 станом 24 травня 2024 року у ОСОБА_1 перед ТОВ «Лінеура Україна» виникла заборгованість у розмірі 61480,00 грн, з яких тіло кредиту 11000,00 грн, заборгованість за відсотками - 50480,00 грн (а.с.71-75)
Між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «Лінеура Україна» 24 травня 2024 року укладено договір факторингу №24/05/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило за грошові кошти ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» право грошової вимоги, строк зобов'язань яких настав або виникне в майбутньому до боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Лінеура Україна». Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід'ємною частиною договору (а.с. 87-92).
Згідно із витягом із реєстру боржників до договору факторингу №24/05/2024 від 24.05.2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №4032918 в сумі 61480,00 гривень, з яких 11000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 50480,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 80).
Після відступлення позивачу прав грошової вимоги, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». (а.с.158)
Позивачем після відступлення права вимоги за кредитним договором до відповідача у межах строку дії договору нараховано відсотки за користування кредитом у сумі 13200,00 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за договором №4032918 про надання споживчого кредиту від 05.10.2023 за 60 календарних днів (24.05.2024 - 22.07.2024) (а.с. 77).
Також, судом встановлено, що 06 жовтня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №7143446, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора А4021. (а.с.36-40)
За умовами Кредитного договору ТОВ «Авентус Україна» надає ОСОБА_1 кредит в розмірі 10200 гривень (п. 1.3 кредитного договору) строком на 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п. 1.4 кредитного договору). За користування кредитом клієнт сплачує ТОВ «Авентус Україна» проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах всього строку кредиту. Відповідно п.1.8 кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 83272,80 грн.
Відповідно до п.3.1 договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п.п.4.3. Договору (п.4.1 договору).
Відповідно до Додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №7143446 від 06.10.2023, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором про споживчий кредит, який підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором А4021, загальна вартість кредиту становить 83272,80 гривень, з яких 73072,80 гривень проценти за користування кредитом. (а.с.41)
На виконання умов кредитного договору 05 жовтня 2023 року ТОВ ««Авентус Україна» надало відповідачу кредит у розмірі 10200 грн, перерахувавши на платіжну картку № НОМЕР_1 , указаною відповідачем при укладенні кредитного договору, що підтверджується листом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» №7/4984 від 29.05.2024. (а.с.161-162)
Вищевказані умови кредитування визначені і в паспорті споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який підписаний ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором А4021. (а.с.53-54).
На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Приватбанк» листом від 23 січня 2025 року повідомив, що 06 жовтня 2023 року здійснено переказ коштів на суму 10200,00 грн на картку № НОМЕР_2 імітовану на ім'я ОСОБА_1 . (а.с.184)
Згідно з карткою обліку кредиту (розрахунком заборгованості) за кредитним договором №7143446 від 06.10.2023 станом 26 травня 2024 року у ОСОБА_1 перед ТОВ «Авентус Україна» виникла заборгованість у розмірі 28824,16 грн, з яких тіло кредиту 10200,00 грн, заборгованість за відсотками - 18624,16 грн (а.с.71-75)
Між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та ТОВ «Авентус Україна» 27 травня 2024 року укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило за грошові кошти ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» право грошової вимоги, строк зобов'язань яких настав або виникне в майбутньому до боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Авентус Україна». Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід'ємною частиною договору (а.с.93-103).
Згідно із витягом із реєстру боржників до договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №7143446 в сумі 28824,16 гривень, з яких 10200,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18624,16 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.79).
Після відступлення позивачу прав грошової вимоги, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». (а.с.158)
Позивачем після відступлення права вимоги за кредитним договором до відповідача у межах строку дії договору нараховано відсотки за користування кредитом у сумі 12178,00 грн, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» за договором №7143446 про надання споживчого кредиту від 06.10.2023 за 60 календарних днів (27.05.2024 - 25.07.2024) (а.с.76).
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Абзац 2 ч.2ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1ст.1048 ЦК України).
Ч. 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Як свідчать матеріали справи, договори сторонами укладено в електронній формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону).
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610 ЦК України та ч.1 ст.612 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до правил статті 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнт) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання перед фактором.
Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно частини першої статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.
Відповідно до правил частини другої статті 1082 ЦК України, боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.
Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
У ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 був ознайомлений з умовами договору № 4032918 від 05.10.2023 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту; паспортом споживчого кредиту від 05.10.2023, умовами додаткового договору від 13.10.2023 до договору №4032918 від 05.10.2023 та паспортом споживчого кредиту до нього, умовами договору про надання споживчого кредиту №7143446 від 06.10.2023 та паспортом споживчого кредиту до нього, ці документи відповідач підписав на відомих йому умовах, тобто сторони погодили конкретні умови кредитування, сплату відсотків, інших платежів пов'язаних за користуванням грошовими коштами. Отже, відповідач ОСОБА_1 був ознайомлений з вказаними умовами надання кредитування під підпис.
Відповідач не надав даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними зобов'язаннями у добровільному порядку.
Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання відповідно до ст. 617 ЦК України.
Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов'язок доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов'язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).
Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З урахуванням встановленого та положень вказаних норм, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами та має непогашену заборгованість.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства та принцип змагальності, наданий позивачем розрахунок, та те, що відповідач в добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов'язання за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4032918 від 05.10.2023 та додатковим договором від 13.10.2023 до договору №№4032918 від 05.10.2023, внаслідок чого у відповідача існує заборгованість у розмірі в сумі 74680,00 грн, з яких сума кредиту 11000, 00 грн, сума процентів за користування кредитом 50480,00 грн, та нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів - 13200,00 грн, яка не погашена (не сплачена), суд дійшов висновку позов ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Також, суд приходить до висновку, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту №7143446 від 06.10.2023, внаслідок чого у відповідача існує заборгованість у розмірі в сумі 41002,96 грн, з яких сума кредиту 10200, 00 грн, сума процентів за користування кредитом 18624,16 грн, та нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів - 12178,80 грн, яка не погашена (не сплачена), відтак позов ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., який підлягає стягненню з відповідача.
Крім цього, представник позивача просить суд стягнути на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн.
Згідно із частинами 1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Частиною 3 ст.137 ЦПК України унормовано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді ТзОВ «ФК «Фінтраст Капітал» надано: договір №10/12-2024 про надання правничої допомоги від 10 грудня 2024, укладений з адвокатом Городніщевою Є.О. (а.с.159-160), ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1773958 (а.с.52), свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серія ЗР №21/3145 від 18 травня 2023 року (а.с. 196); заявка №6064 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с.28-29); акт прийому-передачі виконаних робіт згідно договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 (а.с.78), рахунок на оплату №6064-20/12-2024 від 20 грудня 2024 (а.с. 63).
Суд при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.04.2024 у справі № 756/6927/20, від 04.04.2024 у справі № 701/804/21, від 10.04.202 у справі № 530/259/21, від 10.04.2024 у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Верховний Суд також часто підкреслював необхідність детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за дублюючі одна одну послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків (зокрема, постанова від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15).
Для включення всієї суми витрат на правову допомогу у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень статей 137, 141 ЦПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Враховуючи наведені обставини, предмет спору, складність справи, виходячи із засад реальності та співмірності, суд вважає, що з відповідача на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» підлягає стягненню 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.526, 626, 628, 1054 ЦК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Фінтранс Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Фінтранс Капітал» заборгованість в розмірі 115682 (сто п'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) гривні, яка складається із заборгованості:
-за договором №4032918 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 05.10.2023 року та додаткового договору від 13.10.2023 до договору №№4032918 від 05.10.2023 в розмірі 74680 (сімдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 11000 (одинадцять тисяч) гривень 00 копійок; заборгованості за відсотками в розмірі 50480 (п'ятдесят тисяч чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок та нарахованих відсотків за 60 календарних днів в розмірі 13200 (тринадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок;
-за договором №7143446 про надання коштів споживчого кредиту від 06.10.2023 року в розмірі 41002 (сорок одна тисяча дві) гривні 96 копійок, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок; заборгованості за відсотками в розмірі 18624 (вісімнадцять тисяч шістсот двадцять чотири) гривні 16 копійок та нарахованих відсотків за 60 календарних днів в розмірі 12178 (дванадцять тисяч сто сімдесят вісім) гривень 80 копійок
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Фінтранс Капітал» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору та 5000 (п'ять тисяч) гривень витрат на правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтранс Україна», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходженням. Київ, вул.Загородня, 15 офіс 118/2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_1 .
Суддя В.О. Троцюк