Справа №949/602/25
06 березня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого - судді Тарасюк А.М.,
при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті особи в певний час,
Заявник ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Ковташа Василя Даниловича (ордер на надання правничої допомоги серії ВК №1163480 від 15 січня 2025 року) звернувся в суд із заявою та просить:
- встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Вербівка Сарненського району Рівненської області, який загинув під час виконання обов'язків військової служби, смерть якого пов'язана із захистом Батьківщини;
- днем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати населений пункт Часів Яр Бахмутського району Донецької області.
Заявлені вимоги представником заявника мотивовані тим, що що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до витягів з Наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по строковій частині) від 05 березня 2024 року №67, сина заявника, солдата ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду номера обслуги 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Згодом, наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по строковій частині) від 24 лютого 2024 року №119, ОСОБА_2 було призначено на посаду стрільця - санітара 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 .
Згідно наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по строковій частині) від 15 травня 2024 року №141, солдат ОСОБА_2 вибув до району зосередження особового складу для участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України, безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою виконання бойових (спеціальних завдань).
Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 06 грудня 2024 року також підтверджується, що ОСОБА_2 в період з 15 травня 2024 року по 28 жовтня 2024 року дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в районі н.п. Часів Яр Часовоярської міської територіальної громади, Бахмутського району, Донецької області.
30 жовтня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено заявнику ОСОБА_1 сповіщення про те, що його син ОСОБА_2 зник безвісти при захисті Батьківщини, під час ведення бойових дій поблизу н.п. Часів Яр Бахмутського району Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За фактом загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 у військовій частині НОМЕР_1 було складено акт про настання смерті від 10 листопада 2024 року.
За результатами службового розслідування стосовно встановлення причин та умов зникнення безвісти 28 жовтня 2024 року солдата ОСОБА_2 вирішено, що факт загибелі ОСОБА_2 , який мав місце ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі н.п. Часів Яр Бахмутського району Донецької області в результаті артилерійського обстрілу з боку збройних сил російської федерації згідно з вимогами ч. 4 ст. 24 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" вважати таким, що стався під час проходження служби у Збройних Силах України. Смертельне поранення військовослужбовцем отримано під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності України, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області.
Встановлення факту смерті сина, ОСОБА_2 , необхідно заявнику для державної реєстрації його смерті в органах РАЦС, оскільки від цього залежить виникнення його особистих та майнових прав, зокрема, для оформлення права на спадщину та отримання одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого військовослужбовця.
Заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Ковташ В.Д. в судове засідання не з'явилися, проте до початку розгляду справи представник заявника - адвокат Ковташ В.Д. на електронну адресу суду надіслав заяву, в якій просив справу розглянути без його участі та участі та заявника, заяву підтримують в повному обсязі та просить задоволити (а.с.39).
Представник заінтересованої особи - Дубровицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального Міністерства юстиції в судове засідання не з'явився, проте від в.о. начальника відділу Д.Юрчук через канцелярію суду надійшло клопотання, в якому остання просить розглянути справу без участі представника відділу (а.с.43).
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, оскільки у справі достатньо матеріалів про їхні права та взаємовідносини.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Вимогами п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Статтею 317 ЦПК України передбачені особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України. Заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 ЦК України актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи, а згідно з положеннями частин 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно з положеннями передбаченими ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Як встановлено судом, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 12.09.1984 року, виданого Висоцькою сільською радою Дубровицького району Рівненської області (а.с.8).
Згідно витягів з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05 березня 2024 року №67, солдата ОСОБА_2 зараховано у розпорядження командира військово частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду номера обслуги 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 (а.с.21-22).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №119 від 24 лютого 2024 року солдата ОСОБА_2 було призначено на посаду стрільця - санітара 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , про що свідчить витяг з даного наказу (а.с.23).
Згідно витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №141 від 15 травня 2024 року (а.с.24), солдат ОСОБА_2 , стрілець - санітар 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 вибув до району зосередження особового складу для участі у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою виконання бойових (спеціальних завдань).
Дослідженою у судовому засідання довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України №2069/5/716/18552 від 06 грудня 2024 року також підтверджується, що ОСОБА_2 в період з 15 травня 2024 року по 28 жовтня 2024 року дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в районі н.п. Часів Яр, Часовоярської міської територіальної громади, Бахмутського району, Донецької області (а.с.11).
Судом також встановлено, що 30 жовтня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_5 направлено заявнику, ОСОБА_1 сповіщення, про те, що його син, стрілець - санітар механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець призваний за мобілізацією, прийнятий на військову службу 21 квітня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_6 , зник безвісти при захисті Батьківщини, під час ведення бойових дій поблизу н.п. Часів ЯР Бахмутського району Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.21).
Вказаний факт також підтверджується сповіщенням № 950 від 04 грудня 2024 року командира військової частини НОМЕР_1 адресованого ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.10).
За фактом загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 у військовій частині НОМЕР_1 було складено акт про настання смерті від 10 листопада 2024 року (а.с.18).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06 листопада 2024 року №5394, полковника ОСОБА_3 (а.с.14), призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти 28 жовтня 2024 року солдата ОСОБА_2 в термін до 02 грудня 2024 року.
Згідно з Актом службового розслідування за фактом загибелі солдата ОСОБА_2 (а.с.15-17) 28 жовтня 2024 року близько 06:45 в районі населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області, в ході оборонних дій на лінії зіткнення зі збройними силами російської федерації, під час обстрілу стволової артилерії з боку противника зник безвісти на полі бою стрілець - санітар 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 .
Під час виконання бойового завдання військовослужбовець знаходився у засобах захисту. Зброя військовослужбовця знаходиться з ним. Вжиті заходи, щодо з'ясування місцезнаходження військовослужбовця позитивних результатів не дали.
Солдат ОСОБА_2 місце служби самовільно не залишав, проявів боягузтва через небажання виконувати обов'язки військової служби в умовах бойової обстановки не виказував, будь-яка інформація щодо його поранення чи загибелі не надходила.
З пояснень командира відділення - командира машини 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_4 та стрільця - помічника гранатометника 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_5 встановлено, що 28 жовтня 2024 року, близько 06:45, в ході оборонних дій на лінії зіткнення зі збройними силами російської федерації, в районі населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області, внаслідок артилерійського обстрілу з боку противника, солдат ОСОБА_2 отримав поранення не сумісні з життям та загинув на полі бою.
Після чергової спроби евакуації, загиблий по теперішній час залишається на полі бою. Солдат ОСОБА_2 був одягнутий у засоби індивідуального захисту, шолом та бронежилет.
З пояснень командира 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_6 теж встановлено, що 28 жовтня 2024 року старший лейтенант ОСОБА_6 знаходився на командно - спостережному пункті, в районі населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області. Він, спостерігаючи за полем бою за допомогою розвідувального БпЛА, отримав інформацію від молодшого сержанта ОСОБА_4 та солдата ОСОБА_5 про загибель солдата ОСОБА_2 . Користуючись даними з розвідувального БпЛА, було встановлено місце загибелі та знайдено тіло солдата ОСОБА_2 .
Після чергової спроби евакуації, загиблий по теперішній час залишається на полі бою. У зв'язку з великою інтенсивністю бойових дій евакуація загиблого неможлива.
Відповідно до зроблених за результатами службового розслідування висновків, зокрема п. 2 розділу 5 акту, факт загибелі солдата ОСОБА_2 , який мав місце ІНФОРМАЦІЯ_8 в районі населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області в результаті артилерійського обстрілу з боку збройних сил російської федерації згідно з вимогами частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вважати таким, що стався під час проходження служби в Збройних Силах України, та не пов'язаний з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, і не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення особі тілесного ушкодження.
Смертельне поранення військовослужбовцем отримано під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності України, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області.
Факт загибелі солдата ОСОБА_2 також підтверджується копією витягу із журналу бойових дій НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 інв. №2 від 30 січня 2024 року, де в записі зробленому 28 жовтня 2024 року зазначено, що близько 06:45 в ході оборонних дій на лінії зіткнення зі збройними силами російської федерації в районі населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області, під час обстрілу стволової артилерії з боку противника, на «КПС СТАРК» зник безвісти на полі бою солдат ОСОБА_2 . Під час виконання бойового завдання військовослужбовець знаходився у засобах захисту. Зброя військовослужбовця знаходиться з ним (а.с.25).
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 , органом досудового розслідування ВП №1 (м.Дубровиця) Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, 01 листопада 2024 року внесено відомості до ЄРДР за №12024181110000360 за ч. 1 ст.115 КК України (а.с.32).
З метою проведення державної реєстрації смерті сина, ОСОБА_2 , його батько, ОСОБА_1 звернувся із заявою до Дубровицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), який листом №144/106-34.12-04-05 від 26.02.2025 року повідомило, що провести державну реєстрацію смерті сина немає підстав, так як наданий ним акт про настання смерті не входить до переліку документів на підставі яких здійснюється державна реєстрація смерті (а.с.33).
Так, діюче законодавство України передбачає державну реєстрацію факту смерті або на підставі лікарського свідоцтва про смерть, або на підставі рішення суду. Єдиною підставою для державної реєстрації смерті в даному випадку є рішення суду про встановлення факту смерті.
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з висновками ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого "намібійського винятку", який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи "намібійський виняток" у справі "Кіпр проти Туреччини", ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 15 квітня 2016 року, за змістом якої документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ про встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до п.п. 13, 18 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають відповідні органи, а є лише підставою для їх одержання.
При цьому, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2022 року по справі № 490/6057/19-ц, згідно з якою, встановлення факту, що має юридичне значення щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії рф проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв'язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації.
Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім'ї загиблого військовослужбовця.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та таким, що підлягають до повного задоволення, оскільки законом не передбачено іншого порядку встановлення даного факту і заявником надано достатньо доказів для підтвердження такого факту та доведено мету його встановлення - реєстрації факту смерті померлого в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне встановити такий факт, задовольнивши вимоги заявника, які є доведеними та обґрунтованими.
Згідно з ч. 4 ст. 317 ЦПК України та у відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 317, 273, 293, 315, 317, 354, 430 ЦПКУкраїни, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті особи в певний час - задоволити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Вербівка Сарненського району Рівненської області, який загинув під час виконання обов'язків військової служби, смерть якого пов'язана із захистом Батьківщини.
Днем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Місцем смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати район населеного пункту Часів Яр, Бахмутського району, Донецької області.
Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Копію рішення невідкладно направити Дубровицькому відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - для виконання.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Дубровицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: м. Дубровиця, вул. Воробинська, 4, Сарненський район Рівненська область, код ЄДРПОУ: 35080399.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду Тарасюк А.М.