Справа №549/117/25
Провадження №1-кп/549/22/25
Іменем України
05 березня 2025 року Чорнухинський районний суд Полтавської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи угоду про визнання винуватості у кримінальному провадження №12025170580000020 від 14 січня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в с.Галяве Чорнухинського району Полтавської області, проживає у АДРЕСА_1 , освіта професійно-технічна, не працює, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, військовозобов'язаний, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ст.357, ч.4 ст.185 КК України,
установив:
Відповідно до обвинувального акту досудовим розслідуванням встановлено, що 12.01.2025, близько 16 год 00 хв, ОСОБА_4 , правомірно перебуваючи на передньому пасажирському сидінні в салоні автомобіля марки «Mercedes-Benz» моделі «Е280», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_6 , знаходячись обабіч дороги по вул.Миру в селищі Чорнухи Лубенського району Полтавської області неподалік від магазину «Калинка», виявив поряд з важілем перемикання передач банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , облаштовану чіпом безконтактної оплати, яка згідно з ст.1 Закону України «Про інформацію», п.п.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст.1, п.15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч.4 ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 №705, є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, як засобом доступу до банківського рахунку.
Після цього, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав вищевказану банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_2 , належну потерпілому ОСОБА_6 , після чого разом з викраденим покинув місце вчинення кримінального правопорушення.
Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані як кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.357 КК України, а саме викрадення офіційного документа.
Крім того, 13.01.2025, об 17 год 45 хв, в період дії воєнного стану в Україні, який відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введений на території України, та який неодноразово продовжувався, останній раз - Указом Президента України №740/2024 від 28.10.2024 терміном на 90 діб, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на незаконне збагачення, шляхом викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно викрав кошти з банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 , належної потерпілому ОСОБА_6 , шляхом розрахунку в магазині «Автомагазин», розташованого в с.Галяво Чорнухинської територіальної громади Лубенського району Полтавської області, за акумуляторну батарею на загальну суму 4263 грн, належних потерпілому ОСОБА_6 .
Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 , майнову шкоду на загальну суму 4263 гривні.
Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Крім того, 14.01.2025, близько 09 год. 41 хв, в період дії воєнного стану в Україні, який відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введений на території України, та який неодноразово продовжувався, останній раз - Указом Президента України № 740/2024 від 28.10.2024 терміном на 90 діб, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, шляхом викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно та з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно викрав кошти з банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 належної потерпілому ОСОБА_6 , шляхом розрахунку в магазині «Аврора» розташованого в сел. Чорнухи Лубенського району Полтавської області, за серветки та шляхом зняття готівки на загальну суму 3702 гривень, належних ОСОБА_6 .
Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 3702 гривень.
Такі дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.
27 лютого 2025 року між начальником Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості за умовами якої ОСОБА_4 зобов'язується беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінальних правоворушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України в обсязі пред'явленого обвинувачення.
Сторонами також узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за ч.4 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, за ч.1 ст.357 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування з випробуванням з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, вид яких буде визначено судом.
Заслухавши прокурора, який вважав можливим затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, пояснення обвинуваченого, який підтвердив, що цілком розуміє свої права, характер обвинувачення, наслідки затвердження угоди, яку уклав добровільно і згоден на призначення узгодженого виду покарання, захисника, який також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання з випробуванням, потерпілого, який підтвердив надання письмової згоди прокурору на укладення угоди, суд дійшов до такого.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальні правопорушення у вчиненні яких обвинувачений визнав себе винуватим, віднесені до кримінального проступку та тяжкого злочину, а отже угода відповідає вимогам закону, потерпілим надана письмова згода на укладення ними угоди про визнання винуватості, а отже угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані правильно.
Умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання.
В силу ст.ст.66, 67 КК України обставинами, які пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.
Враховуючи наведене в сукупності, оскільки ОСОБА_4 в силу ст.89 КК України раніше не судимий, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завданий збиток, компрометуючих даних щодо нього за місцем проживання суду не надано, не перебуває під наглядом у лікаря-нарколога, узгоджене сторонами покарання суд знаходить таким, що відповідає положенням ст.65 КК України, ступеню тяжкості вчиненого злочину, та буде необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчиненню ним нових злочинів.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_4 ..
Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням згідно з ч.3 ст.75 КК визначаються виключно судом.
На підставі ст.76 КК України вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 відповідні обов'язки, що буде необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
В силу ст.100 КПК України речові докази:
1)банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_2 , належну потерпілому ОСОБА_6 та передану йому на відповідальне зберігання, дозволити використовувати на свій розсуд;
2) дві квитанції про оплату товару в магазині «Аврора» та магазині «Автомагазин», ДВД-диск з відео файлом під назвою «відео_2025-01-17 Аврора» - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження №12025170580000020.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд,
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 лютого 2025 року між начальником Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як підозрюваним у кримінальному провадженні №12025170580000020 від 27 лютого 2025 року.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання:
-за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі;
-за ч.1 ст.357 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 узгоджене покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування цього покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, поклавши згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України такі обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Після набрання вироком законної сили речові докази:
1)банківську картку «Приватбанк» № НОМЕР_2 , належну потерпілому ОСОБА_6 та передану йому на відповідальне зберігання, дозволити використовувати на свій розсуд;
2) дві квитанції про оплату товару в магазині «Аврора» та магазині «Автомагазин», ДВД-диск з відео файлом під назвою «відео_2025-01-17 Аврора» - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження №12025170580000020.
Вирок може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Чорнухинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості вирок суду може бути скасованим за клопотанням прокурора.
Умисне невиконання угоди засудженим є підставою для його притягнення до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1