Справа № 539/1020/25
Провадження № 1-кп/539/167/2025
06 березня 2025 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни кримінальне провадження № 12025170000000163 від 25.02.2025з угодою про визнання винуватості за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Лубни Полтавської області, освіта вища, тимчасово не працюючого, розлученого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
з участю прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
та захисника - ОСОБА_5 ,
суд, -
Обвинувачений ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, в порушення вимог п.1 Додатку №1 «Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого Постановою Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 №2471-XII, постанови Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 «Про затвердження «Положення про дозвільну систему» та наказу МВС України № 622 від 21.08.1998 «Про затвердження інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, вчинив кримінальне правопорушення проти громадської безпеки за наступних обставин.
Так, достовірно знаючи про заборону придбання та зберігання боєприпасів, на початку грудня 2024 року, більш точні дата та місця досудовим розслідуванням не встановлені, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаючи вимоги законодавства України про те, що вогнепальна зброя та боєприпаси до неї відноситься до речей, які вилучені із вільного обігу і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, без передбаченого законом дозволу, незаконного придбав бойові припаси - патрони, після чого незаконно переніс їх, зберігаючи при собі, до свого гаража № НОМЕР_1 , що знаходиться в гаражному кооперативі за адресою: АДРЕСА_2, де у подальшому незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу.
09.01.2025, в період часу з 10:18 год. до 12:05 год., у ході проведення санкціонованого обшуку гаражного приміщення № НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яким фактично користується ОСОБА_3 , працівниками поліції виявлено та вилучено боєприпаси у кількості 649 шт., які згідно висновку експерта № СЕ-19/117- 25/1515-БЛ від 22.01:2025, являються проміжними військовими патронами калібру 5,45x39 мм, виготовленими промисловим способом та придатні для стрільби.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, як незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Разом з обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості від 28.02.2025, укладена між прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025170000000163 з одного боку, та з іншого боку підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 , які на підставі статей 468, 469, 470, 472 КПК України, уклали угоду про визнання винуватості, додержуючись наступних умов:
Слідчим відділом СУ ГУНП в Полтавській області 25.02.2025 року повідомлено про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у незаконному придбанні, носінні, зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Підозрюваний ОСОБА_3 повністю і беззастережно визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.263 КК України, та зобов'язується у судовому провадженні беззастережно визнати свою вину щодо вчинення інкримінованого йому кримінальному правопорушенні в обсязі пред'явленої підозри.
Сторони погоджуються про визнання ОСОБА_3 винуватим у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, та призначення йому покарання з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого, даних про особу підозрюваного, наявності обставин, що пом'якшують покарання (щире каяття і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), відсутність обставин, що обтяжують покарання, а саме, за ч. 1 ст. 263 КК України - у вигляді 3 ( трьох) років позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком, тривалість якого буде встановлена судом, а також з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, які також будуть визначені судом.
При цьому, сторонам роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди та вони дали згоду на його призначення.
Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.
Захисник, адвокат ОСОБА_5 , просить затвердити угоду про визнання винуватості, вказуючи, що така була укладена за його участю, добровільно, угода та погоджене сторонами покарання відповідають вимогам закону та інтересам суспільства.
Заслухавши думку прокурора, який просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості, обвинуваченого, захисника, суд дійшов висновку, що угода підлягає затвердженню.
Відповідно до вимог ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Угода про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру.
У ст. 472 КПК України, визначені основні вимоги до змісту угоди про визнання винуватості. Згідно з вимогами ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто, обвинувальний акт із підписаною між сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язковою участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, оскільки останній скоїв незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 263 КК України належать до категорії тяжких кримінальних правопорушень.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Дана угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та може бути затверджена, і на підставі даної угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать вимогам закону, правова кваліфікація кримінальних правопорушень правильна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи із викладеного, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні, а також з урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, має постійний дохід, враховуючи наявність обставин, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також благодійний внесок на ЗСУ, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 06-19128346/С від 06.03.2025 р., з дотриманням принципу індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 28.02.2025 між прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_7 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025170000000163 з одного боку, та з іншого боку підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 , та призначення ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання, яка є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого і відповідає загальним засадам призначення покарання.
Визначаючи тривалість іспитового строку, протягом якого засуджена особа повинна довести своє виправлення, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, а також особу винного та вважає доцільним визначити тривалість іспитового строку в один рік, що є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинуваченого на підставі ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України, а саме: відносно
предмету, зовні схожого на магазин до вогнепальної зброї, 2 предметів кольору «хакі», зовні схожих на димові шашки, предмету з дерев'яним корпусом шашки, боєприпасів у кількості 650 штук, які являються проміжними військовими патронами калібру 5,45х39 мм, що зберігаються в камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Полтавській області за адресою: м. Полтава, вул. Сковороди, 2-Б, - на підставі ч.ч.1,2 ст.96-1, ч.1 ст.96-2 КК України, ч.9 ст.100 КПК України - застосувати спеціальну конфіскацію, а стосовно мобільного телефону «iPhone 13» IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , із сім-карткою мобільного оператора зв'язку з абонентським номером НОМЕР_4 , що теж зберігається в камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Полтавській області, - повернути обвинуваченому.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Керуючись ст. ст. 314, 374, 468, 469, 471, 473-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28.02.2025 між прокурором Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_6 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025170000000163 з одного боку, та з іншого боку підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому узгоджене покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Згідно зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в один рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставіп.п.1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що в разі невиконання угоди про визнання винуватості, відповідно до ст. 476 КПК України, прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та призначення судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати в дохід держави речові докази у кримінальному провадженні, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Полтавській області за адресою: м. Полтава, вул. Сковороди, 2-Б, а саме: предмет, зовні схожий на магазин до вогнепальної зброї, 2 предмета кольору «хакі», зовні схожі на димові шашки, предмет з дерев'яним корпусом шашки, боєприпаси у кількості 650 штук, які являються проміжними військовими патронами калібру 5,45х39 мм.
Речовий доказ, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Полтавській області за адресою: м. Полтава, вул. Сковороди, 2-Б, а саме: мобільний телефон «iPhone 13» IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , із сім-карткою мобільного оператора зв'язку з абонентським номером НОМЕР_4 , - повернути обвинуваченому ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судово-балістичної експертизи №СЕ-19/117-25/1515-БЛ від 22.01.2025 року в сумі 1591,80 грн.
Арешт, накладений згідно з ухвалами слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 15.01.2025 р. на тимчасово вилучене майно: предмет, зовні схожий на магазин до вогнепальної зброї, 2 предмета кольору «хакі», зовні схожі на димові шашки, предмет з дерев'яним корпусом шашки, предметиу кількості 650 штук, зовні схожі на патрони до вогнепальної зброї, мобільний телефон «iPhone 13» IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , із сім-карткою мобільного оператора зв'язку з абонентським номером НОМЕР_4 , - скасувати.
Вирок на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, зокрема: обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст. 469 КПК України угода не може бути укладена, до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Головуючий ОСОБА_1