Справа № 288/2628/24
Провадження № 2/288/132/25
06 березня 2025 року смт Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Зайченко Є. О.,
з участю секретаря судових засідань - Корнієнко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про споживчий кредит № 3594523 від 26 травня 2021 року в розмірі 46622 гривень 90 копійок.
В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що 26 травня 2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 3594523.
29.11.2021 було укладено договір № 29-11-102 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛІОН» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за договором № 3594523.
10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитним договором до позичальників, в тому числі за договором № 3594523.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 3594523.
Загальний розмір заборгованості відповідача по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом зо Договором № 3594523 від 26 травня 2021 року, що підлягав стягненню з Позичальника станом на 06 грудня 2024 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 46622,90 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 6000,00 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 39102,90 грн.; заборгованість за комісією -1520,00 грн.
Вимогами позову позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місцезнаходження: (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 3594523 від 26 травня 2021 року в розмірі 46622 гривень 90 копійок; судові витрати у розмірі 3028,00 грн. та 13000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Представник позивача директор ТОВ «Коллект Центр» в судове засідання не з'явився, згідно змісту позовної заяви просив розгляд справи проводити без його участі, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, відносно заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов про стягнення заборгованості разом з доказами, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не подав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, відповідно до пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі письмових доказів.
Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно Судових викликів № 288/2628/24/2279/25 від 12 лютого 2025 року, № 288/2628/24/3144/25 від 27 лютого 2025 року, розміщених на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, відповідач повідомлений про судові засідання.
Частиною 11 статті 128 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Частина 4 статті 223 ЦПК України передбачає, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Враховуючи неявку належним чином повідомленого відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою представника позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень частини п'ятої статті 279 ЦПК України, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, але без їх участі, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів.
Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами статей 274-279 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.
Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з'ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, всі обставини, на які сторона посилалась як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Встановлено, що 26 травня 2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений Договір про споживчий кредит № 3594523, підписаний електронним підписом відповідача, відповідно до умов якого ТОВ «Міолан» надало позичальнику кредит в розмірі 8000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за його користування, нараховані відповідно умов такого договору, його додатків та правил.
Строк кредиту - 15 днів з 26.05.2021, термін повернення кредиту і спати комісії за надання кредиту та процентів за його користування 10.06.2021, комісія за надання кредиту - 4520,00 гривень, проценти за користування кредитом - 1520,00 гривень, які нараховуються за ставкою 19,00 % від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 3000,00 гривень, які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна процентна ставка - 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.п. 1.3, 1.4, 1.5.1, 1.5.2, 1.6. договору).
Пунктом 2.3.1.2. договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Відповідно до п. 2.3.2 Розділ 2.3 договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної/их) обставин(и) щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, і яка( і) полягає(ють), зокрема п.б) в продовженні користування кредитними коштами позичальником після спливу строку кредитування визначеного згідно п.1.3., п. 2.3.1.1., п.2.3.1.2 договору.
ТОВ «Міолан» свої зобов'язання перед відповідачем за договором про споживчий кредит виконало та надало кредит в розмірі 8000,00 гривень, що підтверджується довідкою отримання (перерахування) грошових коштів від 08.11.2024./а.с.27 на звороті аркуша/
29.11.2021 між ТОВ «Міолан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір про відступлення права вимоги №29-11-102, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за договором про споживчий кредит № 3594523 від 26.05.2021. /а.с.32-34/
Перехід права вимоги до ТОВ «Вердикт Капітал» також підтверджується витягом з реєстру прав вимог до договору відступлення права вимоги /, реєстром боржників до договору факторингу./а.с. 35-37/
10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір відступлення права вимоги №10-03/2023/01, у відповідності до умов якого позивач набув права вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за договором про споживчий кредит № 3594523 від 26.05.2021. /а.с.39-41/
Перехід права вимоги до позивача також підтверджується реєстром боржників до договору про відступлення прав вимоги./а.с. 6, 43-44/
Відповідач свої зобов'язання, взяті відповідно до договору споживчого кредиту № 3594523 від 26.05.2021 належним чином не виконує, внаслідок чого за розрахунком позивача утворилась заборгованість, яка станом на 06 грудня 2024 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 46622,90 гривень, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 6000,00 гривень; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 39102,90 гривень; заборгованість за комісією -1520,00 гривень. /а.с.30-31/
Мотиви та застосовані норми права.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Водночас одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Як зазначено в ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст. 1078 Цивільного кодексу України).
Враховуючи, що відповідачем в належний спосіб умови кредитного договору не виконані, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт наявності заборгованості відповідача за таким договором, тому позов підлягає до повного задоволення.
Представник Позивача при зверненні до суду також просить стягнути з Відповідача понесені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України)
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, Позивачем надано: - договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, укладений між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» /а.с.11-12/; - прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» /а.с.13/; - заявку про надання юридичної допомоги № 412 від 01.11. 2024 року ТОВ «Коллект Центр» до АО «Лігал Ассістанс» по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 /а.с.14/; -витяг з акт № 2 про надання юридичної допомоги від 29.112024 року між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» за надання правової допомоги по супроводу відповідача ОСОБА_1 вартість послуги становить - 13000.00 гривень, а саме: - надання усної консультації з вивченням документів - 2 години по 2000.00 гривень, вартість 4000.00 гривень; - складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 3 години по 3000.00 за годину, вартість 9000.00 гривень /а.с.15/.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не є складними та не потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 13000.00 гривень не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат та приходить до висновку про часткове задоволення заявлених Позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 5000.00 гривень, які належить стягнути з Відповідача на користь Позивача.
Відповідно до статті частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 гривень /а.с.38/, який підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.
Керуючись статтями 1, 3, 12, 207, 509, 525-527, 530, 598-599, 610 - 612, 615, 625, 626, 629, 633, 634, 638, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 130, 133, 141, 211, 223, 258, 259, 263-265, 274-279, 280 -283, 352, 354, 355 ЦПК України; суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місцезнаходження: (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 3594523 від 26 травня 2021 року в розмірі 46622 гривень 90 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місцезнаходження: (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926) сплачений судовий збір у розмірі 2422 гривень 40 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 гривень 00 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Є. О. Зайченко