Справа № 287/2551/24
провадження 3/287/1883/25
14 лютого 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Русин Микола Григорович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, паспорт НОМЕР_1 виданий Святошинським РУП УМВС 28.04.2006 року, жительки АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №111225 від 27.11.2025 року вбачається, що в період часу з 24.11.2024 по 11 год. 00 хв. 26.11.2024 року в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ухилялася від виконання своїх батьківських обов'язків по догляду та вихованню за своєю дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме вище вказаний період часу зловживала спиртними напоями, залишила свою дитину без нагляду, місце свого знаходження не повідомила, на телефонні дзвінки не відповідала.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином,що стверджується матеріалами справи. Про причини неявки суд не повідомила, заяв та клопотань у зв'язку з судовим розглядом не подавала.
Вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому суд вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останньої.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суд дійшов до таких висновків.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідальність за ч. 2 ст. 184 КУпАП настає за невиконання батьківських обов'язків протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 цієї статті.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Протокол стосовно ОСОБА_1 складений за ухилення від виконання батьківських обов'язків щодо свого неповнолітнього сина, яке полягало в тому, що ОСОБА_1 після притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по догляду та вихованню за своїм сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: зловживала спиртними напоями, залишила свою дитину без нагляду, місце свого знаходження не повідомила, на телефонні дзвінки не відповідала.
Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 повністю доведена та підтверджується наданими суду доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 111225 від 27.11.2024, в якому сформульовано суть вчиненого правопорушення та міститься пояснення ОСОБА_1 , що вона "більше не залишатиме свого сина ОСОБА_2 без нагляду"; письмовими поясненнями ОСОБА_3 , відповідно до яких ОСОБА_1 з 24.11.2024 по 11 год. 26.11.2024 перебувала у нього, залишивши свою дитину на співмешканця, поки працівники поліції не повернули її додому; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких вона з 24.11.2024 по 11 год. 26.11.2024 була відсутня за місцем свого проживання та залишила без материнської уваги і піклування свого сина, допоки її не знайшли працівники поліції; копією постанови Олевського районного суду Житомирської області від 24.04.2024 року у справі за Єдиним унікальним номером №287/910/24 згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, копією свідоцтва про народження дитини ОСОБА_2 .
Вказаними діями ОСОБА_1 повторно на протязі року порушила свої обов'язки, передбачені ст. 150 СК України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
На підставі викладеного, суд вважає доведеним, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення в межах санкції цієї статті.
Вирішуючи питання про вид та розмір стягнення, суд з урахуванням положень ст. ст. 23, 33, 34 КУпАП приймає до уваги особу правопорушниці, її ставлення до вчиненого правопорушення, та вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі, визначеному санкцією ч. 2 ст. 184 КУпАП.
На переконання суду таке стягнення є достатнім та необхідним для виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самою правопорушницею так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, ч. 2 ст. 184, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандартІВАN) UA048999980313020106000006741, Отримувач ГУК у Жит.обл/ТГ м.Олевськ/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн., які перерахувати на р/р UA908999980313111256000026001, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, код класифікації доходів бюджету - 22030106, отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Роз'яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: М. Г. Русин