Справа № 287/1745/24
провадження 2/287/267/25
26 лютого 2025 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирськї області в складі
головуючої судді Русина М.Г.
секретаря судових засідань Корнєйчук О.В.
представника позивача Зубовського Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевськ цивільну справу за позовною заявою Державної казначейської служби України, представник позивача - Горай Ірина Станіславівна до Олевської державної нотаріальної контори, треті особи: Житомирська державна нотаріальна контора Житомирської області, Житомирський обласний державний нотаріальний архів, про зняття заборони та виключення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна,
20.08.2024 року Державна казначейська служби України звернулася до суду з позовом до Олевської державної нотаріальної контори, треті особи: Житомирська державна нотаріальна контора Житомирської області, Житомирський обласний державний нотаріальний архів, про зняття заборони та виключення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Позивач просить усунути перешкоди у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом скасування запису про вчинення обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, яке встановлене 16.11.2010 року за реєстраційним номером 10490854 Олевською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н від 21.04.1999 року Житомирською держконторою.
Ухвалою суду від 26.12.2024 року позовну заяву залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та позивачам (їх представнику) надано строк для усунення недоліків.
07.01.2025 року за допомогою підсистеми Електронний суд від представника позивача Горай І.С. надійшла уточнена позовна заява.
Позов обґрунтовується тим, що нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , належить Державній казчейській службі України. Під час звернення Управління казначейства до державного реєстратора щодо приміщення казначейства, було виявлено заборону на нерухоме майно під реєстраційним номером 10490854, яке зареєстроване 16.11.2010 року Олевською державною нотаріальною конторою. Щодо вищезазначеного об'єкта нерухомого майна встановлено, що підставою обтяження є повідомлення Житомирської держконтори від 21.04.1999 року під № б/н. Вважають, що дана заборона на нерухоме майно, що розташоване за адресою: Житомирська область, Коростенський район, місто Олевськ, вулиця Володимирська, 5 є неправомірною та створює перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні належним Державній казначейській службі України майном, тому просять задоволити позовні вимоги.
Ухвалою від 09.01.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
У судовому засіданні представник позивача Зубовський Д.О. позов підтримав вказуючи, що існуючий арешт позбавляє можливості належним чином користуватися цим майном, зокрема розпоряджатися ним, у тому числі, з метою улаштування там укриття.
Представник відповідача Олевської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, але на адресу суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає.
Представники третіх осіб - Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області та Житомирського обласного державного нотаріального архіву у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, заслухавши пояснення представника позивача суд дійшов до такого висновку.
Згідно зі ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав, індексний номер витягу: 36024661 від 29.10.2012, нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , належить Державній казначейській службі України (а.с. 89).
Зі змісту Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо вищезазначеного об'єкта нерухомого майна встановлено, що підставою обтяження є повідомлення Житомирської держконтори від 21.04.1999 року під № б/н (а.с. 80).
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2003 року №599-р «Про використання викупленого майна Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» об'єкти цілісного майнового банківського комплексу Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна», викупленого Кабінетом Міністрів України, передано до сфери управління державних органів, а саме за порядковим номером 206 та 206 Додатку 1 органу виконавчої влади - Державному казначейству України: будівлю відділення (смт Олевськ, вул. Леніна, 39) та дизельна ( АДРЕСА_2 ) (а.с.87).
Зазначене майно передано Державній казначейській службі України ліквідатором Банку "Україна" відповідно до акту приймання передачі нерухомого майна Житомирської філії Банку "Україна", що реалізовано згідно договору купівлі-продажу від 28.08.2003 (а.с. 82).
Згідно рішення 12 сесії Олевської селищної ради 22 скликання від 08.08.2000 року "Про перейменування вулиць", номер будинку АДРЕСА_2 змінений на номер будинку АДРЕСА_1 .
Управління казначейської служби з метою пошуку документів, на підставі яких було накладено арешт на зазначене вище майно зверталось з відповідними запитами до Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області та Олевської державної нотаріальної контори про надання пояснень та документів, які слугували підставою внесення запису про обтяження, усунення перешкод в розпорядженні належним майном та скасування запису про обтяження.
Як вбачається із листа завідувача Олевської державної нотаріальної контори Лугини О.І. від 20.06.2024 року № 01-16/104 реєстрація заборони на будівлю належну Акціонерному банку «України» за адресою: Житомирська область, Коростенський район, місто Олевськ, вулиця Володимирська, 5, була проведена в 1999 році на підставі повідомлення Житомирської держконтори від 21.04.1999 року. При накладенні заборони не перевіряється належність будівлі суб'єкту права власності. 16.11.2010 відбулося лише оновлення запису про заборону у зв'язку з введенням в дію нових державних реєстрів щодо реєстрації прав та обтяжень нерухомого майна. На даний час самого повідомлення про накладення заборон від 21.04.1999 року в Олевській державній нотаріальній конторі відсутнє, оскільки такі документи відносяться до справ тимчасового зберігання (не більше трьох років) згідно Правил ведення нотаріального діловодства зареєстрованого 23.12.2010. Тому для зняття заборони потрібно звернутися до суду.
Відповідно до листа Житомирської державної нотаріальної контори від 04.07.2024 №15087/01-16 повідомлено, що всі документи пов'язані з ліквідацією Першої, Другої та Третьої Житомирських державних нотаріальних контор передано до Житомирського державного нотаріального архіву.
Управління Казначейства листом від 12.07.2024 року №01-08-06/1139 звернулося до Житомирської державного нотаріального архіву щодо надання копій документів, які стали підставою для проведення (внесення запису) заборони на нерухоме майно.
Листом Житомирського державного нотаріального архіву від 25.07.2024 №1583/01-2 повідомлено Управління Казначейства, що відсутні підстави для надання відповіді на запит щодо надання копій документів, які стали підставою для реєстрації заборони відчуження нерухомого майна.
Судом задоволено клопотання позивача про витребування у Житомирського обласного державного нотаріального архіву "повідомлення держнотконтори, б/н 21.04.1999, Житомирська держнотконтора".
На виконання ухвали суду Житомирський обласний державний нотаріальний архів повідомив, що на зберігання заборони (арешти) відчуження нерухомого майна від Олевської державної нотаріальної контори не надходили.
З урахуванням наведеного суд вважає обгрунтованими доводи позивача, що накладений арешт обмежує його права щодо розпорядження зазначеним майном.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.
На підставі ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: 1) судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
За змістом ст. 34 Закону України «Про нотаріат» накладення або зняття заборон є нотаріальною дією, вчинення яких в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю.
Пунктом 9 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» передбачена така нотаріальна дія як зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягають державній реєстрації.
Безпосередньо процедура зняття заборони відчуження нерухомого майна регламентована пунктом 4 глави 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, а саме: нотаріус у випадках, встановлених законодавством, знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно).
Відповідно до п. п. 8 п. 4 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, ведення державного реєстру передбачає внесеннявнесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав, внесення відомостей про скасування рішень державного реєстратора.
З системного аналізу зазначених норм права випливає, що відновлення порушеного права позивача, не можливе без виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження нерухомого майна і саме на державного реєстратора покладено обов'язок вносити відомості щодо обтяжень до зазначеного реєстру.
Інститут права власності в Україні регулюється приписами статті 41 Конституції України. У відповідності до ч. 1 даної статті, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Частиною 1 ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до частин 1, 2 статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Крім цього, ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням своїм майном.
Тобто, в розумінні цієї статті, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Як видно з матеріалів справи та встановлено судом, в Олевській державній нотаріальній конторі та Житомирському обласному державному нотаріальному архіві немає ніяких відомостей стосовно накладеної у 1999 році заборони відчуження на нерухоме майно. У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що підстав для продовження обтяження на майно у позивача не має.
На сьогодні позивач має намір розпоряджатися належним йому майном, проте, через наявність заборони відчуження, позбавлений можливості це зробити. Таким чином, заборона відчуження накладена на майно порушує право власності позивача.
З відповіді завідувача Олевської державної нотаріальної контори Лугини О.І. від 20.06.2024 року № 01-16/104 встановлено, що відбулосся оновлення запису про заборону у зв'язку з введенням в дію нових державних реєстрів щодо реєстрації прав та обтяжень нерухомого майна.
Разом з тим, документи, які слугують правовою підставою для внесення такої заборони, у відповідача та третіх осіб відсутні.
Крім того, судом установлено, що зазначене майно було викуплене та передане на баланс позивача відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2003 року № 599-р, тобто значно пізніше накладеного обтяження (21.04.1999). За таких обставин наявність обтяження нерухомого майна станом на дату передачі його Державній казначейській службі України виключається.
Також судом установлено, що позивачем вжито вичерпних заходів щодо встановлення правових підстав оскаржуваної заборони, у тому числі шляхом витребування відповідних доказів, проте відповідні доменти в уповноважених державних установах відсутні.
Таким чином, будь-яких доказів обгрунтованості вчинення обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно та правомірності його застосуваня на час розгляду справи, суду не надано.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що підстав для продовження обтяження на майно не вбачається, право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб, тому позов підлягає до задоволення.
З огляду на викладене та враховуючи, що документи, які були підставою для внесення відомостей про заборону на нерухоме майно, не збереглися, оскільки минув термін зберігання зазначених документів і вони знищені, таке обтяження на даний час не знято, а наявність заборони у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна порушує права та законні інтереси позивача, оскільки створює перешкоди у реалізації позивачем його права власності, внаслідок чого вони позбавлені можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм нерухомим майном на власний розсуд, а Олевська державна нотаріальна контора, як реєстратор не має визначених законодавством підстав для зняття заборони відчуження нерухомого майна, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, ухвалюючи рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 263-268 ЦПК України, суд
Позовну заяву Державної казначейської служби України, представник позивача - Горай Ірина Станіславівна до Олевської державної нотаріальної контори, треті особи: Житомирська державна нотаріальна контора Житомирської області, Житомирський обласний державний нотаріальний архів, про зняття заборони та виключення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - задовольнити.
Усунути Державній казначейській службі України перешкоди у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, яке розташоване за адресою: Житомирська область, Коростенського району, м. Олевськ, вул. Володимирська, 5, шляхом скасування запису про вчинення обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, яке встановлене 16.11.2010 року за реєстраційним номером 10490854 Олевською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н від 21.04.1999 року Житомирською держконторою.
Стягнути з Олевської державної нотаріальної контори на користь Управління Державної казначейської служби України в Олевському районі Житомирської області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3025 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін
Позивач: Державна казначейська служби України, адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646.
Представник відповідача: Горай Ірина Станіславівна, адреса: 10014, м. Житомир, бульвар Новий, 5, Житомирська область.
Відповідач: Олевська державна нотаріальна контора, адреса: 11002, м. Олевськ, вул. Привокзальна, 8, Коростенського району, Житомирської області.
Третя особа: Житомирська державна нотаріальна контора Житомирської області, адреса: 10014, м. Житомир, вул. Леха Качинського, 12А, ЄДРПОУ 41710987.
Третя особа: Житомирський обласний державний нотаріальний архів, адреса: 1003, м. Житомир, вул. М. Сціборського, 6-А, ЄДРПОУ 25755656.
Суддя: М. Г. Русин