16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653)21202
Справа №730/178/25
Провадження № 1-кп/730/35/2025
"06" березня 2025 р. м.Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни кримінальне провадження №12025275520000008 від 4 лютого 2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борзна Чернігівської області, українця, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , освіта середня, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
-вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 03.06.2024 за ч. 1 ст. 249 КК України до покарання у виді штрафу у розмір 17000 грн. ухвалою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 16.10.2024 покарання у вигляді штрафу замінено на покарання у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт;
-вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 14.06.2024 за ч.1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 3років 3 місяців позбавленя волі, на підставі ст. 75, 76 звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,-
ОСОБА_5 , будучи раніше засудженим вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 03.06.2024 за ч 1 ст. 249 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1700 грн., яке 16.10.2024 Борзнянським районним судом Чернігівської області замінене на покарання у виді 240 годин громадських робіт, а також, вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області 14.06.2024 за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі з іспитовим строком у 2 роки, на шлях виправлення не став та у період невідбутого покарання та непогашеної судимості вчинив нове кримінальне правопорушення.
ОСОБА_5 03.06.2024 був засуджений Борзнянським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 249 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1700 грн., яке на підставі ухвали Борзнянського районного суду Чернігівської області від 16.10.2024, що набрала законної сили 24.10.2024, було замінено на покарання у виді 240 годин громадських робіт. На виконання вказаного вироку, 5 листопада 2024 року ОСОБА_5 був поставлений на облік у Ніжинському районному секторі №4 філії ДУ «Центр пробації» у Чернігівській області, де 5 листопада 2024 року, відповідно до ст.37 КВК України його ознайомлено з порядком і умовами відбування покарання у вигляді громадських робіт, необхідність сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених об'єктах, відпрацювати встановлений судом строк громадських робіт, які він зобов'язався виконувати, попереджено про наслідки від його ухилення, а саме можливість притягнення до кримінальної відповідальності за ст.389 КК України. Цього ж дня ОСОБА_5 отримав направлення до КП «Борзна-Комунальник» для відбування покарання із 8 листопада 2024 року.
Із призначених за графіком у листопаді 2024 року 64 годин громадських робіт ОСОБА_5 відпрацював 64 години, після чого із 29.11.2024 до КП «Борзна-Комунальник» не з'явився. Усього, із призначених 240 годин громадських робіт, ОСОБА_5 відбув лише 64 години громадських робіт, після чого умисно відмовився виконувати решту 176 години громадських робіт, тим самим ухилився від відбування покарання у вигляді громадських робіт.
Прокурор вважала повністю доведеною вину обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та з урахуванням особи обвинуваченого, наявності пом'якшуючої покарання обставини (щире каяття) та відсутність обставин, що обтяжують покарання, призначити йому покарання за ч. 2 ст. 389 КК України у вигляді одного року обмеження волі, на підставі ст. 71,72 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироками Борзнянського районного суду від 14.06.2024. та 03.06.2024, остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на строк 3 роки 6 місяців 22 дні.
Обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України визнав повністю та пояснив, що протягом місяця він виконував громадські роботи, потім захворів, проте у лікарню не звертався, а після цього ходив на підробітки, щоб заробити кошти на життя. Він був обізнаний та усвідомлював, що за невиконання громадських робіт настає кримінальна відповідальність. Щиро розкаявся у скоєному.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що ОСОБА_5 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому діянні, ніхто з учасників не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників процесу, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд вважає за доцільне не проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, обмежившись лише показаннями обвинуваченого та матеріалами кримінального провадження, які характеризують його особу.
Згідно з ч. 1 ст. 56 КК України, громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.3 ст.40 КВК України ухиленням від відбування покарання у вигляді громадських робіт є: систематичне невиконання встановлених обов'язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження; невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.
Заслухавши обвинуваченого, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження у визначеному порядку та обсязі, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у пред'явленому йому обвинуваченні, крім власного визнання ним своєї вини у судовому засіданні, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, які є належними, допустимими, достовірними, достатніми та взаємопов'язаними для прийняття відповідного процесуального рішення.
Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразились в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, скоїв кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.2 ст.389 КК України, і його дії органом дізнання кваліфіковані правильно.
Вирішуючи питання за вид та міру покарання обвинуваченому, суд бере до уваги ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії проступків, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, особу винного.
ОСОБА_5 за місцем проживання негативної характеристики не має, є особою працездатного віку, але не працює, не одружений, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.
Виходячи з характеру та тяжкості скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, яке відноситься законом до кримінальних проступків, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, особи винного, визнання ним своєї вини та його ставлення до вчиненого діяння, кількість невідпрацьованих годин громадських робіт, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді обмеження волі.
Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме визначеній у ст.50 КК України меті покарання.
Одночасно, суд ураховує, що вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 14 червня 2024 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки. Указаний вирок суду набрав законної сили 16.07.2024. Кримінальне правопорушеня передбачене ч. 2 ст. 389 КК України ОСОБА_5 вчинив під час іспитового строку.
Крім того, ОСОБА_5 не відбув 176 годин громадських робіт, що призначені на підставі вироку Борзнянського районного суду Чернігівської області від 03.06.2024 за ч. 1 ст. 249 КК України та ухвали Борзнянського районного суду Чернігівської області від 16.10.2024.
У зв'язку з цим, на підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком, необхідно частково приєднати невідбуту частину покарання за попередніми вироками Борзнянського районного суду Чернігівської області від 14.06.2024. та від 03.06.2024 в редакції ухвали від 16.10.2024 із застосуванням п. 1 б, г ч. 1 ст. 72 КК України, з попереднім переведенням покарання у виді обмеження волі та громадських робіт у покарання у виді позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід рахувати з часу його фактичного затримання.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст.369-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1(один) рік.
Відповідно до ст.71, 72 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 14 червня 2024 року, вироком Борзнянського районного суду Чернігівської області від 3 червня 2024 року та і остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з часу його фактичного затримання.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_5 - не обирати.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1