Справа №766/21727/24
н/п 1-кс/766/1927/25
27 лютого 2025 року
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 за участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції № 1 Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області ОСОБА_6 про застосування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
встановила:
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обґрунтування клопотання:
У провадженні слідчого відділення відділення поліції № 1 Херсонського районного управління поліції ГУНП в Херсонській області перебуває кримінальне провадження за № 12024231080000867 від 09.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, місці та часі, але до 20.11.2024, незаконно придбав з метою подальшого збуту наркотичний засіб «канабіс».
У подальшому вищезазначений наркотичний засіб ОСОБА_4 переніс до місця свого проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав з метою подальшого збуту.
20.11.2024 приблизно о 10:48 ОСОБА_4 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , незаконно збув ОСОБА_7 (відомості про особу змінено на підставі Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») шляхом продажу за грошові кошти у розмірі 400 гривень вищезазначений наркотичний засіб «канабіс» масою в перерахунку на суху речовину 1,041 г.
Крім цього, ОСОБА_4 , 20.11.2024 приблизно об 11:00 надав ОСОБА_7 (відомості про особу змінено на підставі Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») приміщення господарської споруди за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , для незаконного вживання наркотичного засобу «канабісу» шляхом паління через саморобний пристрій з полімерної пляшки.
Крім цього, ОСОБА_4 , діючи повторно та після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 317 КК України, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, місці та часі, але до 25.02.2025, повторно незаконно придбав з метою подальшого збуту наркотичний засіб «канабіс».
У подальшому вищезазначений наркотичний засіб ОСОБА_4 переніс до місця свого проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де повторно незаконно зберігав з метою подальшого збуту.
25.02.2024 приблизно о 12:19 ОСОБА_8 , , повторно незаконно збув ОСОБА_7 (відомості про особу змінено на підставі Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») шляхом продажу за грошові кошти у розмірі 400 гривень вищезазначений наркотичний засіб «канабіс» масою в перерахунку на суху речовину 1,306 г.
25.02.2025 о 16:51 ОСОБА_4 затриманоо в порядку ст.208КПК України.
26.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України - незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів; ч. 1 ст. 317 КК України - надання приміщення для незаконного вживання наркотичного засобу; ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинені повторно, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 317 КК України.
На даному етапі кримінального провадження наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками за участі свідка; протоколом огляду від 20.11.2024; протоколами огляду від 20.11.2024, 25.02.2025; висновком експерта № СЕ-19/122-24/6311-НЗПРАП від 13.12.2024; протоколами за результатами проведення негласної слідчої розшукової дії; висновком експерта № СЕ-19/122-25/1191-НЗПРАП від 26.02.2025; протоколом обшуку від 25.02.2025; протоколом затримання ОСОБА_4 від 25.02.2025; іншими матеріалами провадження.
Згідно положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Необхідність застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Так, ризиками у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, з урахуванням всіх обставин кримінального провадження, викладених у клопотанні доводів, показів свідків та поведінку підозрюваного приходимо до висновку, що існують обґрунтовані висновки щодо високого ступеню ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, що може в подальшому негативно вплинути на хід досудового розслідування та судового провадження.
Так, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 спрямоване на забезпечення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків, а також запобігання та недопущення вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, насамперед, пов'язаних зі збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, що, в свою чергу, відповідає суспільному інтересу.
Зокрема, слід врахувати, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких умисних злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за який передбачено основне покарання виключно у вигляді позбавлення строком від 6 до 10 років із конфіскацією майна.
Вищезазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органу досудового розслідування чи суду та є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Разом із цим у підозрюваного відсутні будь-які соціальні стримуючі фактори, які б могли стримувати останнього від можливості переховування - не одружений, не працевлаштований, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв'язків, натомість характер вчиненого злочину свідчить про наявність зв'язків із особами, які вчиняють кримінальні правопорушення.
Надаючи оцінку можливості ОСОБА_4 переховуватися від суду, необхідно звернути увагу на те, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Окрім цього, існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України - вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 . Надаючи оцінку цьому ризику слід врахувати, що самі обставини вчинення злочину свідчать про його підвищену суспільну небезпечність, так як поширення наркоманії та зростання злочинності, пов'язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, набувають усе більших масштабів і стають серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на життя, здоров'я та благополуччя людей.
Підозрюваний здійснював свою злочинну діяльність зі збуту наркотичних засобів систематично та протягом тривалого часу, вживав заходи щодо конспірації своєї злочинної діяльності. Характер вчинення злочину підозрюваним свідчить про систематичну злочинну діяльність направлену на збут наркотичних засобів, його підвищену суспільну небезпечність, наявність злочинних зв'язків.
Підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що передбачено п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки у разі необрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи його заміни на більш м'який дотримання належної процесуальної поведінки та виконання обов'язків підозрюваним є сумнівним.
Враховуючи викладене, застосування більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 не здатне забезпечити ненастання вищевказаних ризиків.
Зважаючи на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, що має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками для суспільства, зважаючи на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, стосовно підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Доводи сторін у судовому засіданні:
Прокурор в судовому засіданні просив клопотання задовольнити за підставами, викладеними у клопотанні.
Підозрюваний у судовому засіданні пояснив, що проживає разом з матір'ю та 88-річною бабусею. Бабуся в силу похилого віку та хвороби майже дуже важко пересувається, йому доводиться її щоденно піднімати з ліжка. Окрім нього цього ніхто не може робити, оскільки бабуся має значну вагу, а мати є жінкою незначної статури. Вони з бабусею є дуже близькими людьми, оскільки він з малечку проживає з нею. Не збирається порушувати свої обов'язків як підозрюваного, буде співпрацювати зі слідством, тікати нікуди не збирається, має середню спеціальну освіту, до повномасштабного вторгнення російських військ навчався на курсах банщиків у м. Одеса, після чого працював банщиком у закладі «Олександр Шанц» м. Херсона, Має захворювання, перебуває на обліку в Херсонському психоневрологічному диспансері, постійно вживає рецептурні ліки, періодично проходить стаціонарне лікування. У 2017 році йому встановили третю групу інвалідності, отримує пенсію. Просив застосувати до нього запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Захисник заперечила проти задоволення клопотання, пояснила, що прокурором не обґрунтовано жодного ризику, зазначеного у клопотанні, не вказана реальність чи хоча б вірогідність загроз існування зазначених у клопотанні ризиків, її підзахисний має міцні соціальні зв'язки, проживає у с. Чорнобаївка разом із бабусею, дуже потрібний своїй матері у догляді за бабусею, про що він знає і добре це розуміє, отримує соціальну допомогу, просить не враховувати той факт, що її підзахисний був раніше судимий, адже він повністю відбув своє покарання, судимість погашена, просить застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У судовому засіданні за клопотанням захисника допитана свідок ОСОБА_9 , яка пояснила, що є матір'ю ОСОБА_4 , її син проживає у АДРЕСА_1 разом із нею та своєю бабусею (матір'ю свідка). Повідомила, що син є інвалідом ІІІ групи, має психічне захворювання, перебуває на обліку в психіатричній лікарні, приймає ліки за спеціальним рецептом, має пенсію 2100 грн., син допомагає доглядати за своєю бабусею, якій 88 років, яка є лежачою та потребує постійного догляду. Також повідомила, що хоча син і був раніше судимий, однак вже відбув покарання, ніколи не перебував у розшуку, дуже прив'язаний до свого місця проживання через свій стан здоров'я, а також через бабусю, до якої дуже прив'язаний, оскільки все своє життя прожив разом з нею.
Мотивація суду:
Заслухавши пояснення учасників процесу, покази свідка, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з вимогами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді триманні під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який за законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Відділення поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024231080000867 від 09.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України.
Обставини правопорушення викладені у клопотанні.
26.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України.
Описана у клопотанні фабула разом із матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді підстави дійти висновку, що на даному етапі досудового розслідування кримінальні правопорушення, які інкримінуються органом слідства підозрюваному, можуть мати ознаки, передбачені ч. 1 ст. 307, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України.
На даному етапі наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, дослідженими у судовому засіданні та під час прийняття слідчим суддею процесуального рішення.
Слідчим у клопотанні зазначено ризики, передбачені п.п.1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор, зазначивши про ризик переховуватися від органу досудового слідства, не зазначив жодної дії підозрюваного, яка б вказувала на існування намірів підозрюваного переховуватися від слідства та покинути місце свого проживання.
Так, ризик переховування у клопотанні обґрунтований тяжкістю покарання. Суворість покарання є однією з обставин, яка має враховуватись судом при оцінці ризику переховування. Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня. («Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia), § 106, «Летельє проти Франції», п. 43). Таким чином, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.
У клопотанні ризик переховування обґрунтовано тим, що підозрюваний «обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких умисних злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за який передбачено основне покарання виключно у вигляді позбавлення строком від 6 до 10 років із конфіскацією майна». Тобто, ризик втечі обґрунтовується не якимись фактичними обставинами, а фактом вчинення кримінального правопорушення. Із твердження прокурора слідує, що, оскільки вчинив злочин, то може і ухилятися.
Крім того, в обґрунтування вказаного ризику зазначено, що підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, що не відповідає дійсності, оскільки у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, проживає разом із бабусею, до якої має прив'язаність моральну, а також фізичну через її хворобу та обмеженість у русі, постільний режим. У судовому засіданні допитано мати підозрюваного, яка повідомила, що він має проблеми із здоров'ям, а тому має інвалідність ІІІ групи, а також потребує постійного лікування. Вказані обставини є перешкодою для організації переховування від органів слідства чи суду.
Інших обставин на підтвердження ризику втечі прокурором не було зазначено.
На переконання слідчого судді найбільш вагомими факторами при оцінці ризику переховування є дані про особистість підозрюваного, адже саме за їх сукупного аналізу можна скласти уявлення про те, наскільки вагомою є вірогідність недобросовісної поведінки особи. З цього приводу Європейський суд зазначав, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova («Бекчиєв проти Молдови») § 58.
Із врахуванням досліджених у судовому засіданні обставин слідчий суддя вважає, що ризик переховування від слідства та суду відсутній. На відсутність такого ризику вказують обставини життя підозрюваного. Так, підозрюваний має сім'ю, з якою має тісні стосунки (зі слів матері), що свідчить про його дуже міцні соціальні зв'язки. Має захворювання, яке значно ускладнює вчинення підозрюваним дій, пов'язаних із втечею.
Наявність обставин чи фактів, які б свідчили про дії підозрюваного, пов'язані із його ухиленням від слідства чи суду, прокурором у судовому засіданні не зазначено.
Прокурором жодним чином не було зазначено де може переховуватися підозрюваний, чи є в нього матеріальні ресурси для цього, що є необхідним для організації переховування.
Із урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, даний ризик не знайшов свого підтвердження.
Ризик вчинення іншого правопорушення не обґрунтований, оскільки підозрюваний раніше не судимий, і поведінка підозрюваного протягом тривалого періоду життя, не вчиняв кримінальних правопорушень.
Прокурором вказаний ризик обґрунтовано тим, що сам злочин, який інкримінується підозрюваному, є суспільно небезпечним, пов'язаним із «поширенням наркоманії та зростанням злочинності, пов'язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, набувають усе більших масштабів і стають серйозним соціальним чинником». Отже, вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження підозрюваним кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, обґрунтовано лише «суспільною небезпечністю» самого правопорушення, без зазначення конкретних обставин та дій підозрюваного, які б свідчили про його схильність до вчинення злочинів.
Слідчий суддя вважає, що, наявність підозри, застосовування будь-якого іншого запобіжного заходу вже є стримуючим фактором від вчинення правопорушень і належної процесуальної поведінки.
Прокурор, вимагаючи застосувати до підозрюваного найбільш суворий запобіжний захід, не навів жодної конкретної обставини із життя підозрюваного, які б підтверджували реальне існування ризиків.
Прокурором у судовому засіданні не наведено належних та допустимих доказів того, що до підозрюваного неможливо застосувати більш м'які види запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя дійшов висновку про існування ризику, визначеного п. 4 ч.1 ст.177 КК України, - перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, однак який полягає не в тому, що зазначено слідчим у клопотанні - шляхом «недотримання належної процесуальної поведінки та виконання обов'язків підозрюваного», а в тому, що підозрюваний, маючи захворювання, пов'язане із розладами психіки та перебуваючи у зв'язку з цим на обліку у психіатричній лікарні та маючи з цього приводу встановлену інвалідність ІІІ групи, при певних обставинах може не завжди своєчасно зрозуміти необхідність явки до слідчого, значимість проведення слідчих дій, що може перешкоджати кримінальному провадженню. Наявність менш суворого запобіжного заходу стане стримуючим фактором для дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Згідно практики ЄСПЛ При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших запобіжних заходів» (п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі Харченко проти України, «тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу п.29 рішення ЄСПЛ від 11.10.2010 року у справі «Хайредінова проти України».
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Слідчий суддя з урахуванням всіх встановлених обставин приходить до висновку, що до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, і вважає, що такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.132, 177, 178, 179, 183, 184, 194, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити слідчому у задоволенні клопотання.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;
- не відлучатися з с. Чорнобаївка Херсонського району Херсонської області без дозволу слідчого, прокурора та суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти у залі суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Строк дії ухвали до 26 квітня 2025 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1