06 березня 2025 року
м. Київ
справа № 718/3958/24
провадження № 61-2607ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 31 грудня 2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 19 лютого 2025 року
у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просила видати судовий наказ про стягнення з Державного підприємства «Неполоківецький комбінат хлібопродуктів» заборгованості з виплати заробітної плати в розмірі 101 206,50 грн.
Кіцманськийрайонний суд Чернівецької області своєю ухвалоювід 31 грудня 2024 року, залишеною без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 19 лютого 2025 року, відмовив ОСОБА_1 у видачі судового наказу.
25 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 31 грудня 2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 19 лютого 2025 року.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункту 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення - у випадках, встановлених законом.
Пунктом 1 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у видачі судового наказу.
Право касаційного оскарження передбачене статтею 389 ЦПК України.
Пунктом другим частини першої статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
На підставі викладеного, статтею 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, оскарження ухвал суду першої інстанції щодо відмови у видачі судового наказу, після їх перегляду в апеляційному порядку та залишення без змін, не передбачено.
Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані судові рішення не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження належить відмовити.
Керуючись частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 31 грудня 2024 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 19 лютого 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов